Справа № 200/12464/18
Провадження № 2-а/932/154/20
УХВАЛА
про повернення адміністративного позову
29 грудня 2023 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кондрашов І.А., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про скасування постанови №66/А від 09 липня 2018 року по справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із В провадженні судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебувала вищезазначена адміністративна справа.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 жовтня 2021 року головуючим суддею у цій справі визначений суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кондрашов І.А. на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 13.10.2021 р. №385.
25 жовтня 2021 року ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська вищезазначений адміністративний позов залишено без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Вищезазначена ухвала була отримана позивачем 09 серпня 2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Про наслідки невиконання ухвали про залишення без руху позивачу було роз'яснено в самому тексті ухвали від 25 жовтня 2021 року.
Суддя вважає, що позивачу надано достатньо часу на усунення недоліків позовної заяви, з урахуванням можливого направлення документів засобами електронного або поштового зв'язку.
Виходячи з того, що станом на 29 грудня 2023 року недоліки зазначені в ухвалі суду від 25.10.2021 про залишення позову без руху не усунуто, позивач не цікавиться про наслідки розгляду справи, будь-яких клопотань чи заяв до суду не надає, отже суддя приходить до висновку, що у позивача відпали підстави для звернення до суду з зазначеними вимогами.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (п.36).
На це «право на суд», в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі «Салонтаджі-Дробняк проти Сербії» (п. 132).
Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).
З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).
Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем вимоги ухвали суду від 25.10.2021 року про залишення адміністративного позову без руху, не виконано, тому, даний адміністративний позов з копіями доданих до нього документів, підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до ч. 5 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно із ч. 6 ст. 169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Керуючись статтями 14, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 251, 256 КАС України, суддя,-
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про скасування постанови №66/А від 09 липня 2018 року по справі про адміністративне правопорушення - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення адміністративного позову направити особі, яка її подала, разом із позовом та документами, доданими до позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви в частині позовних вимог не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 295, 297 цього Кодексу.
Суддя Ігор КОНДРАШОВ