Справа №932/8893/23
Провадження №2-о/932/206/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 січня 2023 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Овчиннікової О.С.,
при секретарі - Білій Т.П. ,
за участю представника заявника - адвоката Казанцева С.В.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Казанцева Станіслава В'ячеславовича , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про встановлення факту спільного проживання однією родиною разом з чоловіком на момент смерті та факту перебування на утриманні ,
Встановив
В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за заявою представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Казанцева Станіслава В'ячеславовича , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про встановлення факту спільного проживання однією родиною разом з чоловіком на момент смерті та факту перебування на утриманні.
Представник заявниці подав клопотання про витребування доказів, а саме просив витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26): відомості щодо розміру пенсії, нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) за 2023 рік; відомості щодо ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5, форма ОК-7). Також заявив клопотання про виклик та допит в судовому засіданні свідків: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_2 ; ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_3 ; ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_4 , на підтвердження обгрунтованості заяви. Заперечував проти задоволення клопотання представника заінтересованої особи про залишення заяви без розгляду , оскільки в даному випадку відсутній спір про право, ГУПФУ не є особою, що має право заявляти про наявність спору про право в даній категорії справ.
Представник заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до судового засідання не з'явився, направив до суду письмові пояснення та просив справу розглядати без його участі, в поясненнях містилося клопотання про залишення заяви без розгляду з огляду на наявність спору про право, оскільки в даній справі метою встановлення факту перебування на утриманні є отримання пенсії у зв'язку із втратою годувальника. Тому в даному випадку наявний спір про право.
Заслухавши представника заявниці, дослідивши матеріали справи, заявлені представником заявниці клопотання суд вважає за необхідне задовольнити , зважаючи на таке:
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України встановлює що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
З метою об'єктивного, неупередженого, всебічного розгляду справи, з метою з'ясування всіх обставин справи, у зв'язку з відсутністю можливості у позивача самостійно витребувати докази, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання про витребування доказів та про допит свідків.
Щодо клопотання представника заінтересованої особи - ГУ ПФУ про залишення заяви без розгляду з приводу наявності спору про право суд зазначає таке:
Відповідно до ч.3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються судом у окремому провадженні, яке належить до непозовного цивільного судочинства.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Стаття 315 ЦПК України називає окремі категорії справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Це справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Разом з тим, частиною другою статті 315 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 569/7589/17 (провадження № 14-560цс18).
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення заяви без розгляду, оскільки встановлення факту перебування на утриманні прямо передбачено ч.1 ст. 315 ЦПК, матеріали заяви містять докази звернення до УПФУ і заявниці було відмовлено в переході на пенсію по втраті годувальника, чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення даного юридичного факту.
Керуючись ст.ст. 76, 83, 84, 90-91, 258-260, 293, 294, 315 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Казанцева Станіслава В'ячеславовича про витребування в порядку ст.ст.83,84 ЦПК та допит свідків задовольнити.
Витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26):
-відомості щодо розміру пенсії, нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) за 2023 рік;
-відомості щодо ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5, форма ОК-7).
Допитати в судовому засіданні в якості свідків :
-ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_2 ;
-ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_3 ;
-ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_4 .
Попередити свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
В задоволенні клопотання представника заінтересованої особи про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Роз'яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
В повному обсязі ухвалу складено 05.01.2024 року.
Суддя О.С. Овчиннікова