Справа № 159/6562/23
Провадження № 2/159/155/24
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 січня 2024 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини.
Сторони у справі є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони не проживають разом, а неповнолітня дитина залишилась проживати з позивачем та перебуває на повному її утриманні.
Між сторонами не досягнуто згоди з приводу способу виконання відповідачем свого обов'язку щодо утримання неповнолітньої дитини. Відповідач не приймає участі у вихованні дитини, не забезпечує дитину матеріально, не сприяє духовному та фізичному розвитку. Витрати, пов'язані з утриманням та забезпеченням нормальних умов для розвитку дитини є значними і позивач неспроможна самотужки забезпечувати матеріальні потреби дочки. Відповідач працює офіційно, має стабільні доходи, а відтак спроможний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини.
За таких обставин позивач просила суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29.11.2023 року відкрито провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім цього, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
У строк, встановлений судом, відповідач відзив на пред'явлений позов не подав. Таким чином, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК ).
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні серед матеріалів справи докази, вважає, що позов підлягає до повного задоволення.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Сторони мають неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про її народження.
Позивач звернулася до суду для вирішення спору у правовідносинах щодо участі того з батьків, що проживає окремо від дитини в її утриманні шляхом стягнення аліментів.
Факт реєстрації неповнолітньої дитини сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується довідкою № 614 від 11.10.2023 року, виданою Смідинською сільською радою Волинської області.
Позивач в позові зазначила, що домовленості з відповідачем про добровільну сплату аліментів не досягнуто, коштів на утримання дитини відповідач не надає.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 180 СК України, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. За домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні, а у разі недосягнення такої згоди кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду.
Нормами ч. 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері (батька).
Згідно вимог ч. 1 ст. 183, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Як вказує позивач, відповідач працює офіційно та отримує стабільний дохід.
Відповідач заперечень з цього приводу не подав.
Таким чином вбачаються підстави для стягнення аліментів з відповідача у частці від його заробітку (доходу).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
При цьому, за змістом ст. 141 СК України, батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку . Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Аналізуючи зазначені норми закону, суд вважає, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.
Відповідач має вік 46 роки, не подав доказів існування обставин, які значно обмежують його працездатність, а також доказів існування обставин, що мають істотне значення при визначенні розміру аліментів, що дозволяє зробити висновок про його спроможність сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини.
За таких обставин, з відповідача слід стягувати на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини усіх доходів щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви - з 01.11.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, слід звернути до негайного виконання відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.
Крім цього, з відповідача слід стягнути судові витрати по справі у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 274-279 ЦПК України, на підставі ст.ст. 141, 180-182, 184, СК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання неповнолітної дитини, - задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_1 , орган, що видав 0717, дата видачі 21.01.2019, РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_3 , орган, що видав 0717, дата видачі 03.10.2023, РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всього його доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви, тобто з 01.11.2023 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_1 , орган, що видав 0717, дата видачі 21.01.2019, РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір в сумі 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць в сумі 1675 (одна тисяча шістсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп. звернути до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий:П. Ю. БОЙЧУК