Справа № 473/5832/23
РІШЕННЯ
іменем України
(додаткове)
"04" січня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Багрін І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
ВСТАНОВИВ
у жовтні 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в сумі 16 105 грн. 47 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що 04 червня 2023 року між нею та відповідачкою був укладений договір позики, що підтверджується письмовою розпискою від 04 червня 2023 року.
За умовами договору ОСОБА_2 отримала від позивачки в борг грошові кошти в сумі 15 504 грн. 00 коп. та зобов'язалася повернути борг у строк до 30 липня 2023 року.
Посилаючись на те, що відповідачка ухилилася від повного та своєчасного виконання умов договору позики в частині повернення коштів, позивачка просила стягнути з неї:
- борг за договором позики від 04 червня 2023 року в розмірі 15 504 грн. 00 коп.;
- проценти за користування позикою за період з 04 червня 2023 року по 30 липня 2023 року в розмірі 601 грн. 47 коп., відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, виходячи з розміру процентів на рівні облікової ставки Національного банку України протягом встановленого договором періоду користування коштами.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 грудня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
14 грудня 2023 року на адресу суду від представниці позивачки адвоката Вуїв О.В. надійшла заява про стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн. 00 коп.
Представниця позивачки адвокат Вуїв О.В. у судове засідання не з'явилася, надала заяву про проведення судового засідання без її участі, заяву про стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу підтримала.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про проведення судового засідання без її участі, не заперечувала проти стягнення з неї на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Так, відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами передбачений ст. 141 ЦПК України.
Зокрема, згідно ч.ч.1,2 вказаної статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, згідно ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов'язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (ч.3 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК України).
У разі недотримання вищевказаних вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 137 ЦПК України витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (див. постанови Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18).
Згідно наданих документів представницею позивачки були надані наступні послуги: аналіз наявних документів, діючого законодавства, складання процесуальних документів, участь в судовому засіданні. Вартість наданих послуг становить 3 000 грн. 00 коп.
Факт надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Вуїв О.В. в межах даної цивільної справи, відповідно до укладеного між ними договору про надання правової допомоги від 23 жовтня 2023 року, додаткової угоди від 11 листопада 2023 року, опису наданих послуг, не викликає сумніву.
Враховуючи встановлені судом обставини, виходячи з відсутності клопотання відповідачки про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката в зв'язку з їх неспівмірністю, заява представниці позивачки підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.137,141,258-259,263-265,270 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ
стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя Л.В.Лузан