465/910/22
3/465/34/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
29.12.2023 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Мартинишин М.О., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого начальником відділу комунального господарства Франківської районної адміністрації Львівської міської ради за адреса: м. Львів вул. Ген. Чупринки, 85 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.2 ст. 139, ч.4 ст.140, ст. 188-28 КУпАП -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні суддіФранківського районного суду м. Львова Мартинишин М.О перебуває справа №465/910/22 про адміністративні правопорушення за ст. 188-28 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Постановою судді Франківського районного суду м. Львова Мигаль Г.П. від 14.06.2022 року клопотання ОСОБА_1 задоволено. Матеріали справи №465/2029/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення передано судді Франківського районного суду м. Львова Мартинишин М.О. для вирішення питання про їх об'єднання зі справою №465/910/22.
Постановою судді Франківського районного суду м. Львова Мигаль Г.П. від 14.06.2022 року клопотання ОСОБА_1 задоволено. Матеріали справи №465/2030/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення передано судді Франківського районного суду м. Львова Мартинишин М.О. для вирішення питання про їх об'єднання зі справою №465/910/22.
Постановою судді Франківського районного суду м. Львова Мигаль Г.П. від 14.06.2022 року клопотання ОСОБА_1 задоволено. Матеріали справи №465/2031/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення передано судді Франківського районного суду м. Львова Мартинишин М.О. для вирішення питання про їх об'єднання зі справою №465/910/22.
Постановою судді Франківського районного суду м. Львова Мигаль Г.П. від 14.06.2022 року клопотання ОСОБА_1 задоволено. Матеріали справи №465/2033/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення передано судді Франківського районного суду м. Львова Мартинишин М.О. для вирішення питання про їх об'єднання зі справою №465/910/22.
Постановою судді від 17.08.2023 року справи №465/910/22, №465/2029/22, №465/2030/22, №465/2031/22 та №465/2033/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 139, ч.4 ст.140, ст. 188-28 КУпАП, об'єднано в одне провадження і присвоєно об'єднаній справі №465/910/22.
Як вбачається з протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії ААБ № 294347 від 07.02.2022 року, що ОСОБА_1 21.01.2021 року о 16:00 год. за адресою: м. Львів, Франківський район, будучи посадовою особою, відповідальною за експлуатаційний стан, не виконав вимогу особи уповноваженого підрозділу Національної поліції, вимога №1179 від 21.10.2021 року щодо усунення недоліків в утримуванні вулично-шляхової мережі Франківського району м. Львова, чим порушив вимоги 3.1.1, 3.1.2, 4.1 ДСТУ 3587-97, ч.3 ст.12 Закону України «Про дорожній рух», п.1.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.188-28 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії ААБ № 294377 від 22.04.2022 року, що ОСОБА_1 29.01.2022 року о 18:40 год. за адресою: м.Львів вул. Ген. Чупринки, 294а будучи посадовою особою, відповідальною за експлуатаційний стан, не вжив заходів щодо ліквідації вибоїни довжиною 2,5 м., шириною 1,8 м. на проїзній частині вулиці, чим порушив правила, норми та стандарти утримання автодоріг п.3.1.1 ДСТУ 3587-97, що стало супутньою причиною ДТП за участю транспортного засобу «MERСEDES» д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого завдано матеріальних збитків, чим порушив вимоги п.1.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.4 ст.140 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії ААБ № 294378 від 22.04.2022 року, що ОСОБА_1 29.01.2022 року о 20:20 год. за адресою: м. Львів вул. Стрийська, 294а будучи посадовою особою, відповідальною за експлуатаційний стан, не вжив заходів щодо ліквідації вибоїни довжиною 2,5 м., шириною 1,8 м. на проїзній частині вулиці, чим порушив правила, норми та стандарти утримання автодоріг п.3.1.1 ДСТУ 3587-97, що стало супутньою причиною ДТП за участю транспортного засобу «VOLSWAGEN» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого завдано матеріальних збитків, чим порушив вимоги п.1.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.4 ст.140 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії ААБ № 294357 від 22.04.2022 року, що ОСОБА_1 19.02.2022 року о 02:20 год. за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська(GPSкоординати 49.823776, 23.989375) будучи посадовою особою, відповідальною за експлуатаційний стан, не вжив заходів щодо ліквідації вибоїни довжиною 0,9 м., шириною 0,65 м., глибиною на проїзній частині вулиці, чим порушив правила, норми та стандарти утримання автодоріг, що стало супутньою причиною ДТП за участю транспортного засобу «CADILLAC CTS» д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок чого завдано матеріальних збитків, чим порушив вимоги п.3.1.1 ДСТУ 3587-97, ч.3 ст.12 Закону України «Про дорожній рух», за що відповідальність передбачена ч.4 ст.140 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії ААБ № 270235 від 22.04.2022 року, що ОСОБА_1 14.01.2022 року о 17:18 год. за адресою: м. Львів вул. Ген. Чупринки, 59 будучи посадовою особою-відповідальною особою, не вжив заходів щодо належного утримання металевого дорожнього огородження, своєчасно не недоліків його утримання, не вжив заходів щодо позначення небезпечної ділянки, що призвело до створення перешкоди для дорожнього руху та спричинило пошкодження транспортного засобу «NISSAN» д.н.з. НОМЕР_4 , внаслідок чого завдано матеріальних збитків, чим порушив вимоги п.1.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.139 КУпАП.
ОСОБА_1 в суд не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи відповідно до положень ст.268 КУпАП. Однак через канцелярію суду 25.04.2023 року подав письмові пояснення по суті справи та 24.11.2023 року додаткові пояснення по суті справи, в яких заперечує протоколи про адміністративні правопорушення з підстав наведених у таких поясненнях У зв'язку з чим, просив закрити провадження у даній справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.
Таким чином суд, виходячи з вище правових норм, беручи до уваги поданні письмові пояснення та додаткові пояснення, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 .
Вивчивши представлені на розгляд адміністративні матеріали та письмові пояснення, додаткові пояснення ОСОБА_1 , в їх сукупності, вважаю, що у діях громадянина ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень передбачених ч.2 ст. 139, ч.4 ст.140, ст. 188-28 КУпАП, з огляду на таке.
Відповідно до положень ст.1 та ч.1 ст.2 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 14 КУпАП передбачено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Відповідальність за ч.2 ст.139 КУпАП настає за пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів, трамвайних колій, технічних засобів регулювання дорожнього руху, самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для дорожнього руху, в тому числі забруднення дорожнього покриття, або невжиття необхідних заходів щодо їх усунення та попередження інших учасників руху про небезпеку, що виникла, або невжиття посадовими особами, відповідальними за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, утримання автомобільних доріг та вулиць, громадянами - суб'єктами господарської діяльності заходів щодо з
При цьому, відповідно до абзацу 5 ч.3 ст.12 Закону України «Про дорожній рух», посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і при тумані - сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами.
Отже, посадова особа притягається до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.139 КУпАП виключно у тому випадку, якщо адміністративне правопорушення є результатом неналежного виконання службових обов'язків цієї службової особи. При цьому, невиконання не будь-якого, а саме того обов'язку, який передбаченого абзацом 5 ч.3 ст.12 Закону України «Про дорожній рух».
Як встановлено Кодексом України про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, притягуються особи, які здійснили порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Тобто, за цією статтею КУпАП може бути притягненою до відповідальності лише службова або посадова особа, до кола повноважень якої входить дотримання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд та вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху або відновлення безпечних умов для руху.
Об'єктом правопорушень, передбачених вказаною статтею, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона цих правопорушень полягає у недодержанні правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та невжитті заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.
Суб'єктивна сторона правопорушень, характеризується наявністю як умислу, так і необережності.
Суб'єктами правопорушень, передбачених, зокрема частиною 1 вказаної статті, можуть бути посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.
Крім того, суд звертає увагу на те, що у провину ОСОБА_1 ставиться порушення п. 1.5 ПДР відповідно до якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Перешкода для руху - це нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.
Небезпека для руху - міна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку.
Учасники дорожнього руху, які створили перешкоду руху, повинні негайно вжити всіх можливих заходів для усунення цієї перешкоди самостійно чи за допомогою інших осіб, а за неможливості це зробити позначити перешкоду відповідно до Правил дорожнього руху та повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції або відповідну дорожньо-експлуатаційну організацію і залишатися на місці до прибуття їх представників.
Відповідно до ст. 188-28 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Таким чином, диспозиція ст. 188-28 КУпАП є бланкетною, а тому при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею потрібно звертатися до конкретних правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Крім того, за змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись лише у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Слід зазначити, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою, має доводитись в суді; суд також немає права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Оскільки діючи таким чином, суд перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини в рішенні по справі Надточій проти України від 15 травня 2008 року.
Як передбачено п. «а» ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
При цьому, особі повинно бути забезпечено реалізацію її права на захист, яке полягає у наданні їй можливості надавати усні або письмові пояснення з приводу пред'явленого їй обвинувачення, збирати і подавати докази, брати особисту участь у провадженні, користуватись правовою допомогою захисника, реалізовувати інші процесуальні права, передбачені, зокрема КУпАП.
Надання детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та забезпечення її права на захист є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.
Таким чином, не роз'яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, в момент складання протоколу про адміністративне правопорушення її процесуальних прав або ж відсутність відповідної відмітки про неможливість реалізації роз'яснення таких, є завадою для забезпечення справедливого судового розгляду та захисту прав особи.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В порушення вищевказаних вимог, протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 294347 складений лише від 07.02.2022 року, в той час, як події, на підставі яких цей протокол був складений, мали місце 21.10.2021 року, тобто протокол був складений з порушенням передбаченого законом процесуального строку.
В порушення вищевказаних вимог, протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 294377 складений лише від 22.04.2022 року, в той час, як події, на підставі яких цей протокол був складений, мали місце 29.01.2022 року, тобто протокол був складений з порушенням передбаченого законом процесуального строку.
В порушення вищевказаних вимог, протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 294378 складений лише від 22.04.2022 року, в той час, як події, на підставі яких цей протокол був складений, мали місце 29.01.2022 року, тобто протокол був складений з порушенням передбаченого законом процесуального строку.
В порушення вищевказаних вимог, протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 294357 складений лише від 22.04.2022 року, в той час, як події, на підставі яких цей протокол був складений, мали місце 19.02.2022 року, тобто протокол був складений з порушенням передбаченого законом процесуального строку.
В порушення вищевказаних вимог, протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №270235 складений лише від 22.04.2022 року, в той час, як події, на підставі яких цей протокол був складений, мали місце 14.01.2022 року, тобто протокол був складений з порушенням передбаченого законом процесуального строку.
Таким чином, вищезазначені протоколи про адміністративне правопорушення були складені з порушенням визначеного ч. 2 ст. 254 КУпАП строку, і причин такого суттєвого відступлення від порядку, встановленого чинним законодавством України, в матеріалах справи не наведено.
Разом з тим, копії протоколів про адміністративні правопорушення не було вручено особі, яка притягається до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку, чим порушено її право на захист.
Окрім цього, вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення є важливою гарантією того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ознайомлена зі змістом обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення та має можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
Зокрема, зі змісту рішення Європейського суду по справі «Ґалстян проти Вірменії» вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення, який містить обвинувачення та є головним доказом по справі, повинен мати відомості про точний час, коли цей документ був пред'явлений особі, яка притягається до адміністративної відповідальності та чи мала вона достатній час на ознайомлення з ним.
Суд звертає увагу на те, що у відповідності до вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП обов'язок вручити протокол про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності покладається на відповідний орган, який складав протокол.
Так, обов'язок повідомити обвинуваченого повністю покладається на сторону обвинувачення, і він не може бути дотриманий у пасивний спосіб, створюючи інформацію і не повідомляючи про це сторону захисту (Матоцці проти Італії, Чічліан і Єкіндюєн проти Франції)
Суд вважає, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та вручення протоколу про адміністративне правопорушення належить до компетенції та обов'язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
При цьому, суд не може перебирати на себе функції обвинувачення та вчиняти процесуальні дії, обов'язок вчинити які за законом покладено на відповідну уповноважену особу, яка висуває обвинувачення та складає протокол про адміністративне правопорушення.
Відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення даних про вручення копії протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності та ознайомлення зі змістом протоколу є правовою підставою для повернення матеріалів для належного оформлення, оскільки свідчить про істотне порушення права на захист.
Європейський суд неодноразово вказував на необхідність особливо ретельно повідомляти «обвинувачення» зацікавленій особі, оскільки обвинувальний акт відіграє вирішальну роль у кримінальному переслідуванні: починаючи від його пред'явлення, особа, проти якої порушено кримінальну справу, є офіційно повідомленою про юридичну і фактологічну базу сформульованих проти неї обвинувачень (Камасінський проти Австрії, Пеліссієр і Сассі проти Франції).
Так із змісту долучених до адміністративних матеріалів документів не вдається за можливе встановити, що ОСОБА_1 є відповідальною посадовою особою за дотримання правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, інших дорожніх споруд.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні документи, які вказують на те, що ОСОБА_1 на момент виникнення подій та складення протоколів про адміністративне правопорушення працює у ФРА ЛМР, як це вказано в протоколі.
Отже, всупереч ч. 2 ст. 251 КУпАП, працівниками поліції до матеріалів справи не було долучено відомостей щодо посадових обов'язків чи інших доказів що саме на ОСОБА_1 покладено виконання визначених у протоколів заходів і вони віднесені до його обов'язків.
В матеріалах справи міститься акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, складений 29.01.2022р. інспектром взводу 2 роти 3 батальйону 3 УПП у Львівській області ДПП ст. лейтенантом поліції Кравчика А.Я., акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, складений 29.01.2022р. поліцейським взводу 2 роти 3 батальйону 3 УПП у Львівській області ДПП мол. лейтенантом поліції Дубіль І.М., акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, складений 19.02.2022р. інспектором взводу 1 роти 3 батальйону 4 УПП у Львівській області ДПП ст. лейтенантом поліції Сердюк Н., акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, складений 14.01.2022р. поліцейським взводу 1 роти 3 батальйону 2 УПП у Львівській області ДПП рядовим поліції Дацком Я.І.
Відповідно до п.3 розділу 2 Наказу №1395 від 07.11.2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 139, частиною четвертою статті 140 КУпАП або постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - третьою статті 140 КУпАП(коли протокол не складається), до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (додаток 2) з відповідними замірами та схемою про:
- пошкодження шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд, трамвайних колій чи технічних засобів регулювання дорожнього руху;
- самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху;
- перешкоду для дорожнього руху, у тому числі забруднення шляхового покриття;
- пошкодження асфальтобетонного покриття доріг унаслідок руху машин на гусеничному ходу;
- умови та стан шляху, які загрожують безпеці дорожнього руху;
- порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць проведення ремонтних робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій;
- порушення або невиконання правил на підприємствах, в установах та організаціях під час розроблення та виготовлення транспортних засобів і деталей до них або інших предметів їх додаткового обладнання, під час проектування, реконструкції та ремонту шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд.
Відповідно до Додатку 3 Наказу №1395 від 07.11.2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» вказуються протяжність ділянки обстеження, кілометр (+ метри) автодороги, перехрестя, назва вулиці, номер будинку.
Ознайомившись зі змістом наявних у справі доказів, матеріали справи не містять відповідних замірів, що долучаються до акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі та такому не містить даних про розмір ділянки дороги, яких міститься вибоїни на проїзній частині та секції дорожнього огородження(пішохідного огородження).
Крім цього, такі акти обстеження ділянки вулично-шляхової мережі долучені до справ без відповідних схем, що суперечить вказаним вище вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, долучено.
Відповідно до Додатку 3 Наказу №1395 від 07.11.2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» при проведенні обстеження ділянки вулично-шляхової мережі та складенні відповідного акту необхідною є також присутність представника підрозділу з експлуатації доріг (вулиць), який відповідає за належне утримання зазначеної ділянки.
Однак, як вбачається із актів обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, долучених до справ, такі складено без присутності представника підрозділу з експлуатації доріг (вулиць), який відповідає за належне утримання зазначеної ділянки.
За таких обставин суд вважає, що акти обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, складені з суттєвими порушеннями вимог законодавства та є неналежним доказами.
Разом з тим, зазначаю, що зміст актів обстеження ділянки дорожньої мережі не дозволяють встановити конкретно, в чому саме полягає вчинення порушення, зокрема не зазначено умови та стан шляху, які створюють небезпеку чи перешкоду для руху, загрожують життю або здоров'ю громадян, завдають матеріальних збитків.
Окрім цього, за наявності можливого пред'явлення вимоги про відшкодування заподіяної шкоди, працівниками поліції при складанні протоколи про адміністративне правопорушення не встановлено відомості щодо того, кому належить вказані ділянки дороги, на якій виявлено вибоїни, хто є балансоутримувачем даної дороги та огородження та повинен відповідати за дотримання належних умов їх експлуатації.
В матеріалах справи відсутні докази здійснення фото чи відео фіксації, які б підтвердили порушення (наявність вибоїн та відкритої секції дорожнього огородження), що зазначені в актах обстеження та в протоколах про адміністративні правопорушення.
Будь-яких належних та допустимих доказів (показання свідків, технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису) на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 139, ч.4 ст.140, ст. 188-28 КУпАП, до матеріалів справи не долучено.
Також, не допитані у якості свідків особи, які зазначені в акті обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, та такі не вказані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вимоги/приписи № 1179 від 21.10.2021 року, №135 від 07.02.2022 року, №280 від 22.04.2022 року, №218 від 22.04.2022 року, №219 від 22.04.2022 року, №221 від 22.04.2022 року не береться до уваги як докази, оскільки такі не містить даних про отримання таких ОСОБА_1 .
Водночас суд вважає, що такі вимоги/приписи не впливають на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 139, ч.4 ст.140, ст. 188-28 КУпАП
Відтак, суд критично оцінює протоколи про вчинення адміністративного правопорушення серії ААБ № 294347 від 07.02.2022 року; серії ААБ № 294377 від 22.04.2022 року; серії ААБ № 294378 від 22.04.2022 року; серії ААБ № 294357 від 22.04.2022 року; серії ААБ № 270235 від 22.04.2022 року, так як такі протоколи про адміністративне правопорушення самі по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 139, ч.4 ст.140, ст. 188-28 КУпАП, оскільки відображає виключно суб'єктивні судження самих поліцейських.
Щодо рапорту працівника поліції, як доказу вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення суд зазначає, що у ньому викладені обставини вчиненого правопорушення, проте, відповідно до правового висновку, висловленого ВС у постанові від 20 травня 2020 року у справі №524/5741/16а, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень за відсутності інших належних доказів підтвердження вчинення правопорушення.
Відповідно до п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
З листа Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 10.02.2022 №35-вих-20344, який отриманий 18.03.2022 року УПП у Львівській області ДПП вбачається на вул. Кульпарківська встановлено дорожній знак, 1.12 «Вибоїна», який попереджує про ділянку дороги з вибоїнами чи просіданнями дорожнього покриття на проїжджій частині. Також повідомлено, що районної адміністрації не відомо про факт дорожньо-транспортної пригоди 19.02.2022 року на вищевказаній вулиці, оскільки жодних повідомлень та викликів про місце скоєння ДТП до працівників районної адміністрації не надходило.
Між тим, працівником поліції вказуючи про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, при цьому протоколи та додані до нього матеріали взагалі не містять зазначення доказів, які б підтверджували посадові обов'язки та повноваження ОСОБА_1 щодо забезпечення належного утримання дорожнього покриття в м. Львові по вулиці Кульпраківська, по вул. Стрийська та щодо забезпечення належного утримання дорожнього огородження в м. Львові по вулиці Ген. Чупринки; відсутні докази у підтвердження наявності причинно-наслідкового зв'язку між настанням дорожньо-транспортної події та діями/бездіяльністю ОСОБА_1 ; не надано оцінки діям водії транспортних засобів, які передували настанню ДТП.
З листів Франківської районної адміністрації від 15.02.2022 №35-вих-14258, від 17.03.2022 №35-вих-21407 та від 27.04.2022 №35-вих-29394 адресовані до Управління патрульної поліції у Львівській області, ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області та ТзОВ «Овація» вбачається, що на вул. Генерала Чупринки, 59 у м. Львові розташований ТзОВ «Овація» магазин «Чарка до свята». 14.01.2022 року близько 17:15 год. за адресою: м. Львів, вул. Генерала Т. Чупринки, 59 сталася дорожньо-транспортна пригода. Автомобіль марки NISSAN NOTE н.з. НОМЕР_4 рухаючись в напрямку вул. Генерала Чупринки-Горбачевського зазнав значних пошкоджень, у зв'язку з тим, що одна секція придорожнього турнікету відкрилась. Дана конструкція була з невідомих причин не зафіксована, висіла на завісах і відкрилась під час руху автомобіля перед ним. Комісія у складі: заступника голови районної адміністрації з питань соціально-економічного та гуманітарного розвитку ОСОБА_2 , начальника відділу комунального господарства районної адміністрації Гука М.Р. начальника юридичного відділу районної адміністрації ОСОБА_3 вийшовши на місце ДТП зафіксувала порушення щодо використання вищезгаданого турнікету, а саме: самовільно переобладнання конструкції, яке спричинило дорожньо-транспортну пригоду «Чарка до свята», який знаходиться за адресою: м. Львів вул. Ген. Чупринки,59 та використовував даний турнікет для розвантаження товару.
З викладених в листах інформації вбачається, що турнікет, який відкрився та став причиною ДТП використовував магазин «Чарка до свята» ТзОВ «Овація».
Водночас, Франківська районна адміністрація Львівської міської ради скерувавши вищевказані листи до Управління патрульної поліції у Львівській області, ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області та ТзОВ «Овація» та поінформовано їх по даному факту ДТП, зокрема щодо використання магазином турнікету для вигризки товару, а також для з'ясування даних обставин запрошували уповноважену особу з'явитися в районну адміністрацію по даному факту.
За таких обставин, особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 270235 від 22.04.2022 року не встановлено належного власника та балансоутримувача турнікету біля дороги на вул. Ген. Т. Чупринки, 59 у місті Львові, де сталась дорожньо-транспортна пригода з участю водія, при цьому в матеріалах справи відсутній будь-який офіційний та чинний документ, який стверджує про перебування вище вказаного турнікету біля дороги на балансі відділу комунального господарства районної адміністрації чи в цілому районної адміністрації Львівської міської ради, і чи така передавалась Львівською міською радою як власником автомобільних доріг в місті Львові на баланс вказаних структурних підрозділів, посадові особи яких зобов'язані дотримуватись правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, інших дорожніх споруд.
Відтак, формулювання правопорушення у викладеній в протоколі формі не відображає усіх ознак правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 139 КУпАП, що позбавляє особу, щодо якої складено протокол, можливості ефективно захищатися від пред'явленого обвинувачення (порушено право на захист) і робить неможливим об'єктивний розгляд справи.
Також суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять відомостей, які б вказували на наявність умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.139 КУпАП та складу адміністративного правопорушення за вищезазначених обставин.
Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що з письмових пояснень потерпілих долучених до матеріалів справи, як окремо, так і в сукупності з іншими доказами, неможливо зробити висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 139, ч.4 ст.140 КУпАП.
Відповідно до P. II «Оформлення протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» п. 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 188-28 КУпАП, щодо невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції України, щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, додаються акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі та копія раніше надісланої (врученої) вимоги (припису).
Проте, справа про адміністративне правопорушення не містить відомостей, що саме ОСОБА_1 є відповідальною особою за усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Жодні докази у справі не містять відомостей про те, що саме ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-28 КУпАП, а саме: на нього, як на посадову особу, покладено обов'язок щодо виконання вимоги/припису від 21.10.2021 року №1179.
У свою чергу, доказами у справі не підтверджується обставина вручення посадовою особою уповноваженого підрозділу органу Національної поліції Гуку М.Р. вимоги/припису від 21.10.2021 року №1179. Зокрема у справі відсутні докази на підтвердження надсилання та отримання такої вимоги особисто ОСОБА_1 .
Водночас вимога/припис від 21.10.2021 року №1179 була адресована в.о. голові Франківської районної адміністрації Львівської міської ради Ігорю Савці, а не особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що свідчить про те, що вона не є суб'єктом вказаного правопорушення. Також в даній вимозі/приписі відсутні відмітки, хто та коли отримав дану вимогу, а також до матеріалів справи не долучено і доказів щодо її направлення поштою.
Крім того, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ОСОБА_1 було доручено усунути наявні порушення.
При цьому, вказаний припис винесений з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, однак не у зв'язку з їх порушенням.
Водночас з протоколу про адміністративне правопорушення при кваліфікації дій ОСОБА_1 не вбачається про вчинення ним дій, передбачених ст.188-28 КУпАП, в протоколі не зазначено в чому полягало невиконання припису щодо усунення порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, як передбачає ст.188-28 КУпАП. Оскільки він об'єктивно не мав змоги усунути наслідки правопорушення, оскільки такого він не утримував, що свідчить відсутність його підпису в отриманні такого та такий йому не був адресований.
Відсутність у даному протоколі про адміністративне правопорушення конкретних норм позбавляє суд можливості визначити склад правопорушення, а саме: які саме дії чи бездіяльність допустив ОСОБА_1 в розумінні диспозиції ст. 188-28 КУпАП.
Тобто обставини правопорушення, викладені у протоколі не відповідають диспозиції ст.188-28 КУпАП. Крім того, у протоколі не викладено, який саме пункт припису порушено.
При цьому, слід зазначити, що суд не вправі самостійно вишукувати правопорушення особи та обвинувачувати її, він вирішує справу лише в межах висунутого в протоколі обвинувачення, а внесення змін та виправлень в протокол про адміністративне правопорушення не передбачено законодавством.
Інших доказів, які б підтверджували обставини того, що ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушенняпередбаченого ст.188-28 КУпАП, а також наявності в його діяннях об'єктивної сторони та суб'єктивної сторони, суду не надано.
Враховуючи наведене, перед суддею не було доведено належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами винуватість ОСОБА_1 у невиконанні законних вимог (приписів) посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Положеннями ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006 року встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачено, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення".
Враховуючи правову позицію ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту ( рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року ), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» ( рішення від 18 січня 1978 року у справі « Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
У рішенні ЄСПЛ від 10.02.1995 року у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинуватості обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно з п. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015року №5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути під даний заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
А вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому в ст.62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
Ненадання з боку особи, уповноваженої на складання протоколу про адміністративне правопорушення, належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 , позбавляють суддю можливості перевірити правильність встановлення об'єктивних та суб'єктивних ознак події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 139, ч.4 ст.140, ст. 188-28 КУпАП
Відповідно до ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Водночас, відповідно до ст.252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які беззаперечно свідчили б про вчинення останнім адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 139, ч.4 ст.140, ст. 188-28 КУпАП.
Виходячи з наведеного, з урахуванням вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, вважаю, що порушене відносно ОСОБА_1 провадження в справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративних правопорушень.
Керуючись ст. 7, 9, 247, 248, 279, 283, 284, 285, 307, 308 КУпАП -
ПОСТАНОВИВ:
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 139, ч.4 ст.140, ст. 188-28 КУпАП.
На постанову про адміністративне правопорушення може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через районний суд.
Повний текст постанови виготовлено 03.01.2024 року.
Суддя Мартинишин М.О.