465/4924/23
2/465/42/24
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
04.01.2024 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Ванівського Ю.М.
з участю секретаря Лозинського Т.-Р.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м.Львові цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства " Львівтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення боргу за послуги з централізованого ополання,-
ВСТАНОВИВ:
позивач звернувся в суд з позовною заявою до відповідачів про стягнення боргу за послуги з централізованого ополання.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 01.07.2014 року ЛМПК «Львівтеплоенерго» є надавачем послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно довідки про склад сім'ї і прописки, власником квартири є турок ОСОБА_3 . Зареєстрованим окрім власника також є ОСОБА_4 . З 01.07.2014 року відповідачам для здійснення оплати за надані послуги з централізованого опалення та послуги централізованого постачання гарячої води був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , а також щомісячно направлялись квитанції про нарахування вартості послуг з централізованого опалення та послуги централізованого постачання гарячої води з метою їх оплати. Проте, у зв'язку з проведенням оплати у неповному розмірі за період з 01.11.2019 року по 30.11.2021 утворилась заборгованість з оплати послуг з централізованого опалення в розмірі 19 638,04 грн. Просить позовні вимоги задоволити та стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за послуги з централізованого опалення в сумі 19 638,04 грн. та 2 684,00 грн. судового збору.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 25.10.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачі відзиву, а також будь-яких клопотань на адресу суду не направляли.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що згідно довідки №1 ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 28.04.2023 року з місця проживання про склад сім'ї і реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано 4 особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно відомості про нарахування та оплату послуги постачання теплової енергії за період з 01.11.2019 по 30.11.2021, борг відповідачів перед позивачем складає 19 638,04 грн.
Крім цього, представником позивача надано суду договір приєднання про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води ЛМКП «Львівтеплоенерго».
Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією - суб'єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
Законом «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
9 листопада 2017 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про житлово-комунальні послуги», за яким виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності визначено суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальну організацію, у даному випадку Львівське міське комунальне підприємства «Львівтеплоенерго»).
Відповідно до пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21 липня 2005 р. № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.7 та п. 2 ч. 2 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 р. обов'язком споживача є укладання договору про надання житлово- комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а обов'язком виконавця є готування та укладання із споживачем договору про надання комунальних послуг з визначенням відповідності за дотриманням умов їх виконання згідно з типовим договором.
Відповідно до вимог ч.4 ст.13 Закону України «Про житлового-комунальні послуги» від 09.11.2017 р. з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Проте, станом на сьогоднішній день, договір приєднання не підписаний споживачем, і один із примірників даного договору виконавцю послуг не повернутий.
Отже, необхідність укладання договору про надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладання визначено як обов'язок, а не право споживача таких послуг.
Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов'язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Верховного Суду України від 30.10.2013р. у справі № 6-59-цс13).
Відповідно до правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду від 19.08.2019 у справі №226/1437/16-ц, підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг комунальним підприємством. Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання щодо надання послуг з централізованого опалення, а відповідач, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання, зобов'язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача не отримувати відповідні послуги він не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мережі теплопостачання.
Викладене також узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постановах від 11 листопада 2015 року у справах № 6-1192цс15 та № 6-1706цс15.
Порядок надання комунальних послуг, їх облік та оплату, права та відповідальність споживачів та виконавців цих послуг визначено «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (далі - Правила), затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 р. № 630.
У відповідності до вимог ст.68, та ч.1 ст.162 ЖК України наймач і власник житла зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплоенергію. електроенергію та інші послуги) за затвердженими в установленому порядку тарифами (ст. 67 ЖК України).
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 р. (№ 2189-VIII) індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово - комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до п. 20 Правил плата за послуги з теплопостачання вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку або затверджених норм споживання на підставі платіжного документу. Таким чином, згідно вказаних норм закону споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, згідно якої цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Таким чином, між сторонами виникли відносини, в яких позивач надає послуги, а відповідач ними користується.
Положеннями ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості як належний доказ по справі, оскільки будь-яких доказів на спростування такого відповідачами не надано.
З огляду на зазначені обставини, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язання щодо оплати наданих послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, суд приходитьдо висновку, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказані послуги в розмірі 19 638,04 грн.
Окрім того, у зв'язку з задоволенням позову на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 2 684,00 грн. в рівних частках, тобто по 1 342,00 грн. - з кожного відповідача.
Керуючись статтями12,13,258,259,265,268,279,280,281,282 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
позовні вимоги - задоволити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за період з 01.11.2019 року по 30.11.2021 року за послуги з централізованого опалення в сумі 19 638 (дев'ятнадцять тисяч шістсот тридцять вісім) гривень 04 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок, тобто по 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні 00 копійок з кожного окремо.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Сторони:
Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», код ЄДРПОУ - 05506460, адреса: м. Львів, вул. Д. Апостола, 1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Ванівський Ю.М.