Справа № 309/4295/23
Провадження № 2/309/848/23
ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого - судді Савицького С.А.
при секретарі Мацунич В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хуст за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 вернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Позовні вимоги мотивовані тим, що вона проживала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, який між ними за рішенням Хустського районного суду від 08 липня 2019 року розірвано. За час спільного проживання в шлюбі у них народилася одна дитина: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживають разом з нею. Донька ОСОБА_4 перебуває на повному утриманні позивачки. Відповідач припинив приймати участь у вихованні дитини, жодної матеріальної допомоги не надає. Всі витрати по утриманню дочки ОСОБА_4 лежать на ній. Відповідач є працездатною особою, інших утриманців у нього немає, має можливість сплачувати аліменти на утримання дітей Посилаючись на викладене просила суд стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі по 3500 грн. щомісячно до досягнення ними повнолітнього віку.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася. В позовній заяві просила провести розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду справи належним чином був повідомлений, шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади від 30.10.2023 року, причини його неявки суду не відомі. Відзив на позов ним не подавався.
У відповідності до ст.280 ЦПК України, суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що сторони в проживали в зареєстрованому шлюбі, який між ниим за рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 08 липня 2019 року розірвано.
Від даного шлюбу у сторін народилася одна дитина - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка знаходиться на повному утриманні та вихованні позивачки ОСОБА_1 . Дана обставина підтверджена свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 05 січня 2016 р. (а.с.7)
Згідно довідки виконавчого комітету Хустської міської ради № 3861 від 30.08.2023 р. ОСОБА_1 проживає разом зі своєю дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 . (а.с. 8).
Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Право дитини на належне утримання передбачено низкою норм законодавства України.
Так, частиною першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.7, ч.8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
У відповідності до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частиною третьою ст.181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
У статті 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні.
При цьому, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі. Згідно з вказаною статтею СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Оскільки неповнолітня дочка ОСОБА_4 на даний час знаходиться на вихованні та утримані позивачки, що в ході розгляду справи не спростовано, суд вважає, що вона має право на отримання аліментів від батька дитини, який повинен виконувати свій обов'язок щодо її утримання належним чином.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст.81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог. Відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З урахуванням вищенаведеного судом не встановлено даних, які б могли вказувати на неможливість або істотність обмеження надавати відповідачем матеріальну підтримку позивачу.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та неповнолітньої дитини, а також враховує стан здоров'я відповідача, який є молодим працездатним чоловіком, та спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дитини.
Суд визначає розмір аліментів у сумі по 3000 гривень до досягнення донькою ОСОБА_4 повноліття, оскільки такий розмір відповідає встановленому ч.3 ст.184 СК України мінімальному рекомендованому розміру аліментів на одну дитину і відповідачем жодним чином не спростована можливість надання утримання дитині в такому розмірі. Такий розмір аліментів відповідає вимогам закону про те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, адже такий розмір забезпечить необхідний мінімум для її проживання, загалом дасть можливість дотримання принципу достатнього забезпечення дитини.
З врахуванням принципу співмірності, розумності аліменти у розмірі 3000 грн. відповідатимуть інтересам дитини і не порушуватимуть як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-283, 354, ЦПК України, ст.ст.181,182,184 Сімейного Кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканки АДРЕСА_1 мешканки аліменти на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по 3000 (три тисячі) гривні щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.09.2023 року, до досягнення дитиною повнолітнього віку.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_2 на користь держави 1073,60 гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Хустського
районного суду: Савицький С.А.