Справа № 303/12936/23
2/303/2028/23
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
05 січня 2024 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (станом на час звернення до суду) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, підлягає сплаті судовий збір - 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (13420,00 грн.).
Зі змісту пред'явлених позовних вимог слідує, що позивач, зокрема, просить суд стягнути солідарно з відповідачів матеріальну шкоду, заподіяну у зв'язку із знищенням належного позивачу сараю.
Одночасно також встановлено, що до позову додано квитанцію про сплату 1073,60 грн. судового збору за вказану вище позовну вимогу.
У зв'язку з цим, звертається увага на таке. Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Поряд з тим позовна заява ціни позову не містить. Вказане позивач обґрунтовує тим, що йому не відома на цей час вартість сараю та розмір завданою шкоди.
В свою чергу звертається увага на те, що обов'язок визначати вартість майна за відповідними вимогами покладається на позивача. При цьому, вартість майна повинна визначатися саме на момент пред'явлення позову. Жодного документу про оцінку спірного майна, який би містив актуальну на момент звернення до суду його оцінку, до позовної заяви не додано. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, як вже було згадано, такий обов'язок покладається на позивача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи. Аналогічне відображено в ч. 2 ст. 176 ЦПК України.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду документи, що підтверджують дійсну вартість нерухомого майна чи розмір завданої шкоди (експертна оцінка, тощо) на час звернення до суду і виходячи з такої вартості зазначити у позовній заяві ціну позову, та виходячи із розрахованої до неї суми, оплатити судовий збір за вимогу майнового характеру відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» з урахуванням наведеного вище.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд (постанова від 26.06.2023 року, справа № 716/604/20).
При цьому, суд роз'яснює, що у разі переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи такий буде повернутий позивачу в порядку, встановленого ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Додатково звертається увага на те, що згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. При цьому в силу вимог, встановлених п.п. 4, 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. В ч. 6 ст. 175 ЦПК України також визначено, що у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Так, звертаючись з цим позовом, позивач сформувала та заявила позовну вимогу про відшкодування матеріальної шкоди без зазначення конкретного розміру. Вказане позбавляє суд налижним чином вирішити питання про відкриття провадження.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлене порушене право. Зміст та обсяг порушеного права і виклад обставин, якими воно підтверджується, у кожному конкретному випадку можуть бути різними, але разом із цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних з визнанням позовної заяви прийнятною / неприйнятною (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 640/7310/19 (провадження 11-905заі19), від 27.10.2021 року у справі № 9901/337/21 (провадження 11-416заі21)).
З огляду на зазначене позивачу слід належним чином викласти заявлені позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди. Більше того, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України передбачено право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, яким безперешкодно в ході судового розгляду може скористатися позивач.
Судом при постановлені ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, зазначене є підставою для залишення позовної заяви без руху на підставі ч. 1 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, судя,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Заболотний