Справа № 243/8131/21
Провадження № 3-в/243/1/2024
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 січня 2024 року суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Фалін І.Ю., розглянувши подання Начальника відділу №12 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях Белозьорової О.М. про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування адміністративного стягнення у виді громадських або суспільно корисних робіт, накладеного постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2021 року, у зв'язку із закінченням строку давності виконання судового рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області через систему «Електронний суд» надійшло подання Начальника відділу №12 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях Белозьорової О.М. про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування адміністративного стягнення у виді громадських або суспільно корисних робіт, накладеного постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2021 року, у зв'язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.
Вказане подання обґрунтоване тим, що постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10.11.2021 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді суспільно корисних робіт на строк 120 годин. Постанова набула законної сили 23.11.2021, прийнята до виконання відділом №12 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях 24.01.2022, та у цей же день порушник був поставлений на облік та
викликаний до відділу пробації. 31 січня 2022 року ОСОБА_1 під підпис були роз'яснені порядок та умови
відбування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, у цей же йому було видане направлення до Миколаївської ОТГ для відбування адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт, згідно якого ОСОБА_1 мав приступити до відбування стягнення з 01.02.2022. Однак, 01.02.2022 порушник ОСОБА_1 до відбування адміністративного стягнення не приступив у зв'язку з хворобою на COVID-19. 11 лютого 2022 року ОСОБА_1 прибув до відділу №12 ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях та надав відповідні документи підтверджуючи хворобу та пояснення в якому зобов'язався приступити до відбування адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт з 14.02.2022. 15 лютого 2022 року було направлений запит до Миколаївської ОТГ з метою з'ясування чи приступив ОСОБА_1 до відбування адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт. З 24 лютого 2022 року згідно Указом Президента України № 64/2022 в Україні введено воєнний стан та оголошена евакуація Донецької області. У вересні 2022 року було встановлено місце знаходження правопорушника ОСОБА_1 , який тимчасово виїхав у АДРЕСА_1 . 19 вересня 2022 року було направлено запит до Амур-Нижньодніпровського районного відділу Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області на перевірку факту проживання та запиту його особової справи для виконання за територіальністю. 28 вересня 2022 року ОСОБА_1 з'явився до Амур-Нижньодніпровського РВ та повідомив, що суспільно корисні роботи відпрацював. 29 вересня 2022 року надійшла відповідь Амур-Нижньодніпровського РВ ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області про недоцільність запиту. 29 вересня 2022 року було направлено запит до Миколаївської міської адміністрації Краматорського району Донецької області стосовно відбуття ОСОБА_1
адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт. 10 жовтня 2022 року надійшла відповідь Миколаївської міської військової адміністрації, в якій повідомлено, що ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт не відбував. 12 жовтня 2022 року було направлено повторний запит до Амур-Нижньодніпровського РВ ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області про повторну перевірку місця мешкання правопорушника та запиту його особової справи для виконання за територіальністю. 14 листопада 2022 року надійшла відповідь Амур-Нижньодніпровського РВ ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області, в якій повідомлено, що згідно перевірки місця проживання ОСОБА_1 виїхав з м. Дніпро. 15 листопада 2022 року відділом №12 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях з метою отримання необхідно інформації про можливе місце перебування ОСОБА_1 були скеровані запити до ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, Слов'янської ДВС у Краматорському районі Донецької області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків), адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС у Донецькій області. Вжитими заходами встановити місцезнаходження ОСОБА_1 не виявилося можливим. 02 березня 2023 року було встановлено місцезнаходження ОСОБА_1 , у цей же день
йому повторно видано направлення для відбування адміністративного стягнення у
вигляді 120 годин суспільно корисних робіт до КП «Комунальник» смт. Райгородок
Миколаївської військової адміністрації, згідно якого він мав приступити до відбування
суспільно корисних робіт з 03.03.2023.
03 березня 2023 року ОСОБА_1 повідомив відділ №12 про те, що йому було відмовлено у відпрацюванні, на вимогу зазначити причину відмови, йому пояснили, що на
території громади проводяться активні бойові дії та забезпечити його безпеку не має
можливості. 05 червня 2023 року надійшов лист з Миколаївської МВА про неможливість у 2023 році прийняти на відпрацювання суспільно-корисних робіт, у зв'язку з проведенням
активних бойових дій та відсутністю можливості забезпечити його безпеку.
05 червня 2023 року направлена до Слов'янської окружної прокуратури інформація
стосовно відбуття стягнення у вигляді суспільно корисних робіт строком на 120 годин
ОСОБА_1 . Слов'янською окружною прокуратурою було порекомендовано видати
направлення ОСОБА_1 до комунального підприємства м. Слов'янськ.
Правопорушнику ОСОБА_1 було направлено виклики про необхідність
явки до відділу № 12, за направленими викликами ОСОБА_1 не з'явився причини
не явки не повідомив.
03 липня 2023 року відділом №12 з метою отримання необхідної інформації про можливе
місце перебування ОСОБА_1 були скеровані запити до відділу поліції №4
Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, Слов'янської державної виконавчої
служби у Краматорському районі Донецької області Південно-Східного
міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків ), до адресно-
довідкового підрозділу ГУ ДМС у Донецькій області.
Вжитими заходами встановити місцезнаходження ОСОБА_1 не виявилося
можливим. Враховуючи вищевикладене, Начальник відділу №12 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях Белозьорова О.М. просить суд, застосувавши аналогію закону, а саме норми ст. 80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку звільнити ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, накладеного постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2021 року, у зв'язку із закінченням строку давності виконання судового рішення,
Представник органу пробації будучи належним чином повідомлений про дату, час та спосіб слухання справи, в судовому засіданні участі не приймав, на офіційну електронну адресу суду направив заяву про розгляд подання за його відсутності, вказав, що на аудіо та відео фіксації не наполягає.
Правопорушник ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про дату, час та спосіб слухання справи, в судовому засіданні участі не приймав, про причини своє ї неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, доходжу наступного висновку.
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10.11.2021 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді суспільно корисних робіт на строк 120 годин.
Вказана постанова набула законної сили 23.11.2021 та прийнята до виконання відділом №12 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях 24.01.2022, та у цей же день порушник був поставлений на облік та
викликаний до відділу пробації.
31 січня 2022 року ОСОБА_1 під підпис були роз'яснені порядок та умови
відбування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт.
Станом на теперішній час порушник ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт не відбув, та його місцезнаходження невідоме.
Відповідно до ст. 31-1 КУпАП суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об'єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування. Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до трьохсот шістдесяти годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми-не більше двох годин на день. Суспільно корисні роботи не призначаються особам з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст. 300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 325-1 КУпАП України постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили. Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування. За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці.
Порядок виконання адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт передбачений наказом Міністерства юстиції України № 474/5 від 19.03.2013 року «Про затвердження Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт» (далі - Порядок).
Так, згідно розділу 11 Порядку, виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації. Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої та перелік об'єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначається відповідним органом місцевого самоврядування.
В розділі XIII пунктах 13.13 та 13.14 Порядку передбачено наступне: якщо після встановлення місця проживання порушника з'ясовано, що він за цим місцем не проживає, місце перебування його невідоме та наявні підстави, що унеможливлюють виконання постанови суду (судді), уповноважений орган з питань пробації вносить до суду, який виніс постанову, подання щодо вирішення питань, пов'язаних з виконанням постанови; усі питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, відповідно до статті 304 КУпАП вирішуються судом, який виніс постанову.
Згідно зі ст. 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Стадія виконання постанови про накладення адміністративних стягнень є заключною і зазвичай проходить у два етапи: 1) звернення постанови до виконання і 2) безпосереднє виконання постанови про накладення адміністративних стягнень.
Під зверненням постанови до виконання у ст. 303 КУпАП необхідно розуміти своєчасне (не більш ніж через три місяці з дня її винесення) направлення постанови до органу, який відповідно до законодавства уповноважений її безпосередньо виконувати, в даному випадку до органу Національної поліції, і визнається єдиним юридичним фактом, який має значення для встановлення, чи підлягає вона виконанню, незалежно від того, чи розпочато безпосереднє (реальне) виконання цієї постанови, що було дотримано судом після винесення постанови.
Однак системний аналіз основних положень цього Кодексу, в тому числі і розділу V, дає суду підстави для висновку, що незважаючи на власну назву ст. 303 законодавством України не передбачена давність виконання постанови судді про накладене стягнення, яка вже прийнята відповідним органом до виконання, що, своєю чергою, необґрунтовано обмежує права, свободи і законні інтереси осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності та взагалі нівелює завдання КУпАП та засади судочинства, які закріплені у ст. 1, 7, 39, 245, 246, 268, 298, 300, 303, 305 і 326 КУпАП; розділ I ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»; ст. 3, 24, 55, 124, 129, 129-1 Конституції України.
Таким чином, законодавець залишив поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, залишивши цим самим за відповідними органами (посадовими особами), уповноваженими забезпечувати виконання таких рішень, право на власний розсуд визначати ці строки.
Фактична «безстроковість» виконання таких постанов суперечить принципу правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права і широко застосовується Європейським судом з прав людини (далі ЄСПЛ) при оцінці порушень державами-членами Конвенції, а «необмежений строк виконання» своєчасно надісланої постанови суперечить принципу 4 Рекомендації № R (91) 1 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, згідно якого, якщо адміністративний орган влади розпочав адміністративне провадження із застосування санкції, він зобов'язаний діяти залежно від обставин справи з розумною швидкістю.
Припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у межах КУпАП зазначено в ст. 302 КпАП України та можливе лише за наявності обставин, зазначених у п. 5 (видання акту амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення), 6 (скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність) і 9 (смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі) ст. 247 цього Кодексу, при наявності яких орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.
Однак вказана норма має іншу правову природу і не кореспондується зі строками виконання постанов про накладення стягнення у виді суспільно корисних робіт, а тому у даному конкретному випадку застосована бути не може.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 29.06.2010 року у справі № 17-рп/2010 за конституційним поданням Уповноваженого ВРУ з прав людини зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абз. 3 п. п. 3.1 п. 3), а у рішенні від 22.09.2005 року № 5 рп/2005 той же Суд вказав, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі» (абз. 2 п. п. 5.4 п. 5).
У справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and Others v. the United Kingdom), рішення від 23.09.1998 року (п. 54), Суд наголосив, що «Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія. Вислови «законний» та «згідно з процедурою, встановленою законом», зумовлюють повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права».
В інших рішеннях ЄСПЛ також неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності, зокрема у п. 53 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); у п. 19 рішення від 18.12.2008 року у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06).
Крім того, Конституційний Суд України в п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 року (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стаття 80 КК України (за аналогією) передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом двох років - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Згідно до вимог ч.3 ст. 80 КК України перебіг строку давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання; у цих випадках перебіг строків давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання; у цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
Відповідно до ч.4 ст. 80 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є юридичним фактом, з яким КК України пов'язує звільнення від відбування покарання засудженої особи.
Чинним КК України встановлюється три умови звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку: закінчення зазначених у ст. 80 КК України строків; не ухилення засудженого від відбування покарання; не вчинення протягом встановлених ч.ч.1 та 3 ст. 80 строків нового середньої тяжкості, тяжкого, або особливо тяжкого злочину.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 5-324кс15, викладеної в постанові від 24 грудня 2015 року, ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Таким чином, системний аналіз положень КУпАП у поєднанні із вказаним законодавством і судовою практикою, дає підстави вважати, що строк давності виконання постанови суду про накладення стягнення повинен розпочинатися з дня набрання цим судовим рішення законної сили і в усякому разі не перевищувати двох років.
Враховуючи те, що постанова Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10.11.2021 якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді суспільно корисних робіт на строк 120 годин набула законної сили 23.11.2021, факту ухилення від виконання даної постанови що матеріали подання органу пробації не містять, перебіг давності виконання постанови не зупинявся та не переривався, з дня набрання постановою законної сили минуло понад 2 роки, тому відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 80 КК України, суд вважає, що ОСОБА_1 слід звільнити від відбування адміністративного стягнення у зв'язку із закінченням строку давності виконання постанови.
На підставі викладеного та керуючись ст. 304 КУпАП, ст. 80 КПК України, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Подання Начальника відділу №12 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях Белозьорової О.М. про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування адміністративного стягнення у виді громадських або суспільно корисних робіт, накладеного постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2021 року, у зв'язку із закінченням строку давності виконання судового рішення - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт за ч.1 ст. 183-1 КУпАП, накладеного постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2021 року, у зв'язку із закінченням строку давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів, з дня її винесення.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду
Донецької області І.Ю. Фалін