Справа № 243/688/23
Провадження № 2/243/431/2024
04 січня 2024 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Фаліна І.Ю.
за участю:
секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Орган опіки та піклування Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, Орган опіки та піклування Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Орган опіки та піклування Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, Орган опіки та піклування Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.
Позов обґрунтовує тим, що з відповідачкою перебував у зареєстрованому шлюбі з 17.02.2018. Від цього шлюбу вони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, подальше сімейне життя з відповідачкою не склалося, внаслідок чого шлюб було розірвано рішенням суду від 01.06.2021.
За усною домовленістю між позивачем та відповідачкою дитина залишилася проживати з відповідачкою. Водночас, після припинення сімейних відносин відповідачка систематично чинить позивачу перешкоди у спілкуванні з дитиною, що триває і до теперішнього часу. Так, востаннє позивач мав змогу бачити дитину і спілкуватися з нею ще у минулому році. Однак, відповідачка не має права обмежувати позивача у спілкуванні із донькою та створювати перешкоди для зустрічей, оскільки нормами Сімейного кодексу України передбачені рівні права та обов'язки обох батьків щодо
дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Також, посилаючись на ст. ст. 150, 153, 157, 159 СК України просить суд:
1)зобов'язати ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , усунути перешкоди у спілкуванні
ОСОБА_1 з донькою - ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
2)визначити такі способи участі у вихованні дитини:
- спільні зустрічі із дитиною І та III суботи з 16 години 00 хвилин до 12 години 00
хвилин неділі з ночівлею дитини за місцем проживання батька без
присутності матері;
- спільні зустрічі із дитиною кожного четверга з 16 години 00 хвилин до
20 години 00 хвилин без присутності матері;
- спільне святкування ОСОБА_1 разом із дитиною щороку дня
народження дитини ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), дня народження ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з
відвідуванням дитячих розважальних закладів без присутності матері;
- безперешкодне щоденне спілкування з дитиною шляхом телефонного та/або електронного зв'язку за допомогою сучасних технологій.
3) відшкодувати понесені судові витрати за рахунок відповідачки.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні участі не приймав, належним чином повідомлявся про дату, час та спосіб проведення судового засідання. Позивачем через систему «Електронний суд» до суду надіслано заяву про розгляд справи за його відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та на їх задоволенні наполягає.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Тарантаєв І.А., що діє на підставі ордера про надання правничої (правової) допомоги серія АН № 1226957 від 01.09.2023 будучи належним чином повідомленими про дату, час та спосіб розгляду справи, в судовому засіданні участі не приймали. Представником відповідачки через систему «Електронний суд» на адресу суду направлено клопотання про розгляд справи за його відсутності та відповідачки.
Разом з тим, відповідачкою ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» до суду подано відзив на позовну заяву в якому вказала, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі з наступних підстав.
Позивач зазначає, що вони мають спільну дитину дитину,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак відповідачка вказала, що окрім ОСОБА_4 , вони мають ще одну доньку, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 01.03.2018.
Відповідачка уклали шлюб з позивачем 17.02.2018, на цей момент доньці ОСОБА_6 було 4 роки, та відповідачка вже була вагітна донькою ОСОБА_4 . Позивач відносився до ОСОБА_7 як до рідної дитини та виявив бажання удочерити її. Донька ОСОБА_8 на момент знайомства та одруження відповідачки з позивачем була маленькою, і вважала позивача своїм татом, бо іншого батька вона не знала. Після розлучення позивач почав спілкуватися лише з донькою ОСОБА_4 , брав її до себе, проводив з нею час.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відповідачка з доньками спочатку переїхала до Словенії, бо там вже тривалий час проживає її рідна сестра. Потім в
Словенію переїхав і позивач з новою дружиною.
Позивач, будучи в Словенії проявляв бажання спілкуватися лише з донькою ОСОБА_4 , при
цьому взагалі не згадуючи про доньку ОСОБА_9 .
Старша донька взагалі не могла
зрозуміти, чому позивач до неї так відноситься, чому не запрошує, не обіймає, не радіє
зустрічам. Донька ОСОБА_8 плакала та запитувала у відповідачки, чим вона
образила тата, що він хоче спілкуватися лише з ОСОБА_4 . Відповідачка заспокоювала дитину наскільки це було можливо, проте їй було важко, вона
закривалася в собі і плакала.
Зазначила, що удочеріння було свідомим вибором позивача, а тепер донька ОСОБА_8 з самого малечку зазнала глибокої психологічної травми, бо позивач вирішив, що у нього є лише одна донька. Тим паче доньки ростуть разом, ОСОБА_4 ділилася враженнями з сестрою після спілкування з батьком, а старша переживала і плакала, чим же вона гірша за
сестру. Отже твердження позивача, що у них одна дитина не відповідає дійсності.
Відповідачка вказала, що жодним чином не перешкоджала позивачу в спілкуванні з донькою ОСОБА_4 , однак залишатися в Словенії, ані фінансової можливості, ані бажання в неї немає, та коли більш менш стабілізувалася
ситуація в м. Києві вона повернулася з дітьми в Україну.
Позивач наразі перебуває у Словенії, та у відповідачки немає можливості возити йому доньку, щоб він мав можливість з нею спілкуватися.
Якщо у позивача є можливість приїхати та бажання спілкуватися з донькою, то вона жодним чином цьому не перешкоджатиме.
Що стосується запропонованого позивачем порядку спілкування з донькою, вважає, що вказані вимоги є передчасні, оскільки
позивач перебуває у Словенії на даний час, та не зможе виконувати свої зобов'язання
щодо встановленого способу та участі у вихованні дитини. Крім того, запропонований порядок не відповідає інтересам доньки з таких підстав.
Доньки ОСОБА_4 та ОСОБА_8 проживають разом, вони рідні сестри, і спілкування з однією із них без присутності іншої впливає перш за все на їх психологічний стан. Діти ще дуже
малі, щоб їм в такому віці роз'яснювати, хто з них крівна дитина, а хто ні для позивача.
Відповідачка вважає, що таке спілкування має проходити лише в присутності обох доньок,
проте, якщо позивач до цього не готовий, тоді, мабуть краще обмежетися в зустрічах, оскільки психологічна травма від такої цинічної відмови від дитини у ОСОБА_6 залишиться на все життя. Щодо спільних зустрічей з дитиною ОСОБА_11 та 3 суботи з 16.00 год. до 12.00 год. неділі з ночівлею дитини за місцем проживання батька без присутності матері, то такий графік не відповідатиме інтересам дитини, бо два вихідні дні будуть розірвані
на частини, оскільки у відповідачки окрім ОСОБА_4 є ще і донька ОСОБА_8 , та вона не матиме можливості провести з дітьми повноцінний вихідний день, оскільки в суботу вже о 16.00 год. повинна бути вдома, і наступного дня чекати до 12.00 год., щоб кудись поїхати чи піти з дітьми.
Такий графік є непродуманим, буде суперечити інтересам доньок, бо вони теж мають
право на спільний відпочинок. Можливо б було краще розглядати питання з вечора пятниці до 16.00 год. суботи.
Щодо спільних зустрічей з дитиною кожного четверга з 16.00 год. до 20.00 год. без
присутності матері, відповідачка вказала, що четвер це робочий день, який як правило триває до 17.00 год., та вона не матиме можливості віддавати позивачу доньку в робочий для неї час. Крім того, відповідачка має наміри та докладає зусиль для влаштування доньки до дитячого садочка, де вона буде перебувати до 17.00 год. Через рік донька ОСОБА_4 піде до школи, та необхідно буде виконувати домашні завдання.
Щодо спільного святкування позивача ОСОБА_1 разом з дитиною щороку дня народження дитини ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) зазначила, що донька ОСОБА_4 росте у родині, в неї є мати, тобто відповідачка, сестра ОСОБА_8 , бабуся,
і має право святкувати свій День народження в колі родини. Позивач не конкретизує,
як він бажає святкувати День народження дитини, чи то забирати доньку на певний
час, чи доєднатися до їхнього святкування.
Зазначила, що кожна з її доньок чекають свого дня народження, як правило
вони запрошують їх хресних, друзів, приходять бабусі, сестри, брати, і пропозиція
позивача забирати у цей день дитину з кола сім'ї, друзів буде явно суперечити її інтересам. Зважаючи, що спільне з позивачем життя у відповідачки не склалося є певні обмеження і у
святкуванні сімейних свят, та на думку відповідачки, що в інтересах дитини буде святкування її Дня народження з батьком наступного дня після її дня народження.
Щодо святкування дня народження ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з відвідуванням
закладів без присутності матері, вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_4 кожного року буде випадати на різні дні тижня, в цей день донька може бути як в дитячому садочку, так і на заняттях, врешті решт вони можуть відпочивати. Тому вважає, за можливості та бажання доньки можливо проводити день народження батька з ним.
Щодо безперешкодного щоденного спілкування з дитиною шляхом телефонного та/
або електронного зв'язку за допомогою сучасних технологій, вказала, що зважаючи на вік
доньки, відсутність у відповідачки фінансової можливості забезпечити її засобами сучасних
технологій зв'язку, оскільки донька ще може розбити як комп'ютер так і телефон, та в разі забезпечення позивачем цими засобами, про що відповідачка неодноразово йому говорила про це, що буде для безперешкодного їх спілкування. Також, додала, що ніколи цьому спілкуванню вона не заваджувала і заваджувати
не збирається.
Таким чином, причиною по якій позивач не бере участі у вихованні доньки є його відсутність в країні, де проживають її діти, де вони зареєстровані та громадянами якої вони являються.
Жодних доказів, що відповідачка чинить перешкоди в спілкуванні з дитиною та її вихованнідо позовної заяви позивачем не додано.
Скріншоти, які долучені позивачем є неналежними доказами, які б свідчили про неправомірну поведінку відповідачки.
Враховуючи зазначене, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Позивачем ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» до суду подано відповідь на відзив, в якій з приводу заперечення відповідачки ОСОБА_2 на позов зазначено наступне.
За змістом відзиву відповідачка зазначає, що нею позовні вимоги не визнаються, в
той час посилаючись на не створення нею перешкод у спілкуванні з донькою та
називаючи твердження позивача про наявність таких перешкод у спілкуванні з дитиною
неправдивими. Однак, лише факт подання позову про усунення перешкод у
спілкуванні з дитиною вже об'єктивно свідчить про наявність таких перешкод,
оскільки в іншому випадку вчинення цих дій позбавлено логічного сенсу. Також, сам факт подання відповідачкою відзиву на позов із зазначенням про невизнання
нею позовних вимог підтверджує, що відповідачка перешкоджає спілкуванню позивача з
дитиною. Так, в цьому році позивач жодного разу не бачився з дитиною та не мав з нею навіть телефонного спілкування, що відбувається через відповідну заборону відповідачки.На підтвердження цих обставин позивачем були надані скріншоти листування з
відповідачкою, де вона наголосила, що спілкуватися з донькою позивач буду лише
офіційно, тобто після наявності відповідних рішень органів влади. Таким чином, позивач, як батько дитини має ще в судовому порядку доводити своє право на спілкування з
донькою та лише в порядку виконання рішення суду забезпечити можливість
виконання свого обов'язку з виховання дитини.
Винятковим цинізмом з боку відповідачки є зазначення нею про необхідність
повернення дитини в Україну. Так, наразі, коли вже півтора роки триває
широкомасштабне вторгнення російської федерації в Україну, в українське небо потрапляють крилаті ракети країни-агресорки, а м. Київ піддається майже щоденним обстрілам, та вести мову про стабілізацію ситуації в м. Києві та необхідність повернення дитини до України є безглуздим. Так, відповідачка як мати дитини повинна була б забезпечити безпечні умови для життя та здоров'я дитини, тим більше мешкаючи більше року в Словенії вона мала змогу працевлаштуватися і, отримуючи щомісячну допомогу від держави та аліменти від позивача, забезпечити своє матеріальне існування.
В тексті всього відзиву відповідачка вказує про свою дитину ОСОБА_9 , хоча будь-
яких позовних вимог щодо ОСОБА_6 позивачем не заявлялось, тому ані пояснення щодо її
доньки, ані будь-які її докази чи твердження стосовно ОСОБА_6 та наявності чи
відсутності спілкування позивача з нею не входять до предмета доказування у цій справі,
тому не можуть бути прийняті судом до уваги. Однак, такі звинувачення в бік
позивача є неприпустимими, та вважає за необхідне їх прокоментовати для об'єктивного вирішення цієї справи.
Так, дійсно, ОСОБА_8 є дитиною відповідачки, і коли позивач вирішив створити з нею сім'ю, він як адекватна та порядна людина вирішив, що ОСОБА_8 також має мати батька як з
морального боку, так і з юридичного. Позивач з відповідачкою домовились, що разом
підуть до органів РАЦС, де позивач визнає себе батьком цієї дитини, і вони як батьки будуть спільно виховувати ОСОБА_9 та їх спільну дитину, яка мала невдовзі народитися.
Слід зазначити, що з моменту народження ОСОБА_6 і до моменту припинення між ними
шлюбних відносин біологічний батько ОСОБА_6 жодної цікавості відносно дитини не
виявляв, відповідно жодного спілкування вони не мали, тому їх домовленість
також ґрунтувалася на тому, що біологічний батько з дитиною не буде спілкуватися в
майбутньому, навіть якщо виявить таке бажання, а ОСОБА_8 вважатиме батьком позивача
Під час шлюбних відносин позивач виконував батьківські обов'язки щодо ОСОБА_6 , займався її вихованням, утриманням, водив до дитячого садочка, а згодом і до школи, тобто не
розділяв дітей і щиро ставився до неї як і до рідної доньки. Однак, незабаром, коли
шлюбні відносини між сторонами припинилися, позивач дізнався, що ОСОБА_8 зустрічається та спілкується з біологічним батьком, а
також, що дитині пояснили, хто саме її справжній батько. За наведених обставин позивач не баче логічного сенсу у створенні для ОСОБА_6 психологічно травмуючої ситуації, а саме
коли вона спочатку вважала батьком його, згодом - іншого чоловіка, який є її
біологічним батьком. Навпаки, в такому випадку, коли дитині вже відомо хто її
рідний батько, всіх інших чоловіків вона не має сприймати як батька, оскільки образ
батька відіграє дуже суттєву роль у психологічному здоров'ї дівчинки під час її
розвитку та впливатиме на її подальшу долю, коли вона подорослішає. Коли позивач мав змогу спілкуватися з донькою ОСОБА_4 після розлучення з відповідачкою, вона
жодного разу нічого не говорила про психологічний стан ОСОБА_6 . Більш того, коли
позивачу стало відомо про появу в житті ОСОБА_6 біологічного батька, він сказав відповідачці,
що в такому разі нехай він займається вихованням дитини, адже виходить, що позивач
приділяє дитині увагу, сплачує аліменти на її утримання, а біологічний батько бере
її на прогулянки лише коли йому зручно. До речі, в той час відповідачка,
переймаючись за психологічний стан дитини, не хвилювалася кому вона віддає
дитину та не повідомляла позивача про це як батька дитини ОСОБА_6 , як вона ж начебто вважає.
Також вважає необхідним зауважити, що моральні принципи відповідачки не
завадили їй стягнути з позивача аліменти і на утримання дитини ОСОБА_6 , також до речі, це
відбулося за два місяці до розірвання шлюбу судом, які позивач добросовісно сплачує,
навіть перебуваючи за кордоном.
Відповідачка у відзиві на позовну заяву, вказуючи про невідповідність запропонованого позивачем порядку спілкування з дитиною її інтересам, наводить необґрунтовані аргументи, оскільки донька наразі дитячий садок не відвідує, відповідачка непрацевлаштована, та в разі відвідування дитиною дитячого садку до 17-00 год. позивач не заперечуватиме щодо коригування часу спілкування кожного четверга з 17-00 год. до 20-00 год., при цьому він матиме змогу забирати дитину з
дитячого садку самостійно, без участі відповідачки.
Всі інші заперечення відповідачки стосовно заявлених позивачем позовних вимог, вказують на привід усунути позивача від участі в спілкуванні з дитиною.
Твердження за змістом відзиву про відсутність у відповідачки можливості
забезпечити доньку засобами сучасних технологій є надуманими, адже відповідачка
такі технічні засоби має, і в разі відсутності конфліктних відносин та її особистих образ відсутність у ОСОБА_4 особистого мобільного телефону не стала б перешкодою для
спілкування з дитиною, як це було раніше. Зазначив, що наступного місяця доньці виповниться 5 років і позивач планує їй подарувати смартфон, але заздалегідь
впевнений, що наявність у дитини особистого смартфону жодним чином не
покращить існуюче положення щодо заборони спілкування з боку відповідачки.
Вважає, визначені позивачем способи спілкування з дитиною справедливими,
розумними, та такими, що відповідають інтересам дитини, оскільки дитина проживає
з відповідачкою і, вочевидь, відповідачка проводитиме з нею більше часу та її вплив
на виховання доньки буде значнішим. Однак, позивач як батько дитини також має право на
спілкування з нею, що кореспондує його обов'язку виховувати її, а також і дитина
має право на спілкування з позивачем, що не може бути обмежено в жодному разі.
Оскільки відповідачка вже не вперше приїжджає до України з дітьми, то є висока вірогідність того, що вона в подальшому знову повернеться до
Словенії, або навпаки позивач повернеться до України, тому запропоновані позивачем способи участі у вихованні дитини можуть бути дотримані.
З урахуванням наведеного, для належного дотримання інтересів дитини, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Від представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Тарантаєва І.А., що діє на підставі ордера про надання правничої (правової) допомоги серія АН № 1226957 від 01.09.2023 через систему «Електронний суд» до суду подані додаткові пояснення в яких зазначив, що після розлучення з позивачем відповідачка жодним чином не створювала перешкоди в спілкуванні батька з дитиною, навіть проживаючи в Словенії в одному місті з позивачем. Так зі скріншотів слідує, що позивач особисто спілкувався зі своєю
донькою ОСОБА_4 без присутності матері 20.06.2022, 27.06.2022, 21.07.2022,
21.09.2022, 29.09.2022, 30.10.2022, 10.12.2022, 19.12.2022.
У грудні 2022 року - січні 2023 року відповідачка виїжджала зі Словенії в Україну.
Після цього 13.01.2023 відповідачка повернулась у Словенію, однак позивач з
13.01.2023 по 04.06.2023 жодного разу не звернувся до відповідачки з
бажанням поспілкуватись зі своєю донькою.
Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими
доказами факту порушення його прав відповідачкою.
Вказав, що позивач, як батько дитини ОСОБА_4 у відповідності до положень ч. 2
ст. 157 Сімейного кодексу України має повне право на особисте спілкування зі своєю
дитиною.
У зв'язку із чим відповідачка не заперечує проти встановлення судом графіку
зустрічей позивача з його донькою ОСОБА_4 , однак на думку представника відповідачки графік спільних зустрічей, вказаний в позові, який позивач просить встановити, перешкоджатиме нормальному розвитку дитини.
З урахуванням наведеного, відповідачка вважає доцільним встановити спільні зустрічі із дитиною I та III суботи місяця з 10 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.
Також, відповідачка не заперечує щодо спільних зустрічей позивача з донькою
кожного четверга з 16 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. за тим винятком, щоб такі
зустрічі не шкодили освітньому процесу в дитячому садку та школі, у які
ходитиме ОСОБА_4 у подальшому.
Відповідачка не заперечує проти спільного святкування позивача разом з
дитиною дня народження позивача (ІНФОРМАЦІЯ_4), однак заперечує проти
спільного святкування позивача з донькою дня народження ОСОБА_4 (
ІНФОРМАЦІЯ_3 ), оскільки таким чином будуть порушуватись права відповідачки
на участь у вихованні дитини, та пропонує встановити право позивача на
спільне святкування дня народження доньки ОСОБА_4 на наступний день після дня
народження - ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідачка не заперечує також і щодо встановлення безперешкодного
спілкування з дитиною шляхом телефонного або електронного зв'язку за допомогою сучасних технологій, у випадку якщо позивач забезпечить
дитину засобом телефонного або електронного зв'язку.
Після подання до суду від представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Тарантаєва І.А. додаткових пояснень по справі, позивачем ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» до суду було надано клопотання про відкладення підготовчого судового засідання у зв'язку з необхідністю надання
письмових пояснень на заперечення відповідачки і надані нею додаткові докази, скріншоти листування.
Разом з тим, суд звертає увагу, що позивач маючи достатньо часу для підготовки та подання до суду вказаних письмових пояснень, ані до проведення підготовчого судового засідання, ані на момент розгляду судом даного спору, такі письмові пояснення суду не представив, а тому вказаний спір можливо вирішити на підставі поданих раніше сторонами та наявних у справі доказів.
Третя особа - Орган опіки та піклування Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, будучи належним чином повідомленою про дату, час та спосіб розгляду справи, участь в судовому засіданні представника не забезпечила, на офіційну електронну адресу суду направила заяву з проханням розглянути вказану справу без участі Органу опіки та піклування Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, та просили рішення винести на розсуд суду.
Третя особа - Орган опіки та піклування Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністраціїбудучи належним чином повідомленою про дату, час та спосіб розгляду справи, участь в судовому засіданні представника не забезпечила, на адресу суду направила лист з проханням розглянути вказану справу без участі представника Органу опіки та піклування Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, вказали, що підтримують висновок та просили суд прийняти рішення в найкращих інтересах дитини.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, розглянувши подані учасниками справи документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
В судовому засіданні було встановлено, що 17 лютого 2018 року між позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та відповідачкою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було укладено шлюб, зареєстрований Слов'янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 34, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .
Під час шлюбу у сторін народилася дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Слов'янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 29.09.2018 серія НОМЕР_2 .
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 01.06.2021, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,розірвано.
Позивач ОСОБА_1 з 11.05.2022 проживає в
АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним документом виданим Республікою Словенія.
Донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір'ю ОСОБА_2 , що сторонами не заперечується.
Згідно довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 07.01.2023 № 3006-7501493041, № 3006-7501493042 та № 3006-7501493043 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із своїми доньками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 , з 23.08.2023 фактичне місце проживання/перебування відповідачки з доньками було перереєстроване: АДРЕСА_4 , що підтверджується довідками переселенця від 23.08.2023 № 3004-5002922494, № 3004-5002922496 та № 3004-5002922498 наданими до суду відповідачкою разом із відзивом на позовну заяву та додатковими поясненнями по справі її представника.
Позивач зазначає про те, що після припинення сімейних відносин відповідачка систематично чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною, що триває і до теперішнього часу, у зв'язку із чим виник спір між сторонами, та в обґрунтування позову позивачем долучені скріншоти переписки його з відповідачкою ОСОБА_2 .
Згідно листа Органу опіки та піклування Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області вих. № 01.01-14/1442 від 14.12.2023 суд повідомлено, що Орган опіки не може надати обґрунтований висновок по даній справі щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, оскільки внаслідок військової агресії російської федерації проти України та проведення активної бойової фази на території Слов'янської громади сторони по справі разом з малолітньою дитиною на теперішній час перебувають за межами Слов'янської міської територіальної громади, а саме позивач по справі ОСОБА_1 проживає в Словенії, а відповідачка ОСОБА_2 з малолітньою дитиною ОСОБА_3 на теперішній час проживають в м. Києві, у зв'язку з чим неможливо скласти акти обстеження умов проживання дитини, провести бесіди з дитиною та батьками.
Згідно висновку Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації щодо участі батька у вихованні дитини складеного 28.09.2023 за № 103/7120/41/3 слідує, що на час розгляду питання щодо усунення перешкод у спілкуванні батька ОСОБА_1 з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановлення порядку спілкування з дитиною Комісією встановлено наступне. Батьки дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано в червні 2021 року. На початку повномасштабної війни родина виїхала за кордон. Пізніше мати дитини ОСОБА_2 разом із донькою ОСОБА_4 повернулися в Україну, а батько дитини залишився проживати в Словенії. Малолітня дитини ОСОБА_4 проживає з матір'ю за адресою: АДРЕСА_4 . На даний час між батьками дитини існує спір щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення порядку спілкування з дитиною, громадянин ОСОБА_1 звернувся із зазначеним питанням до суду. На засідання Комісії була присутня мати дитини ОСОБА_2 , яка повідомила, що засобами телефонного зв'язку дитина спілкується з батьком. Приймаючи до уваги зазначене, керуючись ст. 158 СК України , враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування не може об'єктивно дослідити питання визначення годин спілкування батька ОСОБА_1 з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як батько на даний час проживає за кордоном. Розгляд зазначеного питання можливий після повернення батька в Україну.
Вирішуючи вказаній спір суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 142 СК України діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.
Згідно з ч.1 ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Отже, при вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд має виходити, передусім, з інтересів дитини з урахування кожних конкретних обставин справи. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом лише в інтересах дитини.
При визначенні найкращих інтересів дитини у конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв'язки із сім'єю, крім випадків, коли доведено, що сім'я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).
Згідно з ч.1 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2022 року у справі № 359/6726/20 (провадження № 61-17922св21) зроблено висновок, що судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесів вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини. Колегія суддів зауважує, що сім'я є цінною для розвитку дитини, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину і забезпечити те, що їй потрібно, щоб дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не в змозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення належних стосунків між дитиною й батьками, які є фундаментальними для благополуччя дитини. Діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків. Діти є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів.
У постанові Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 569/18837/19 (провадження № 61-1728св22) вказано, що визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини. Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
У статті 7 Конвенції про права дитини передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Ні міжнародні, ні національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання, спілкування та виховання з дітьми.
Системний аналіз наведених вище норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Відповідно до ч. ч.4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема, щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд при вирішені вказаного спору звертає увагу на наданий висновок Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому повідомлено суд про те, що орган опіки та піклування не може об'єктивно дослідити питання визначення годин спілкування батька ОСОБА_1 з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як батько на даний час проживає за кордоном. Розгляд зазначеного питання можливий після повернення батька в Україну.
Разом з тим, оскільки як вказує позивач, так і встановлено судом, що відповідачка чинить перешкоди в спілкуванні батька з дитиною та жодних домовленостей щодо участі батька у вихованні дитини між сторонами не досягнуто, а також з огляду на те, що законодавством України закріплено обов'язок того із батьків, який проживає окремо, брати участь у вихованні дитини, та зобов'язано батьків вирішувати всі питання виховання дитини спільно, а тому суд вважає необхідним та можливим вирішити вказаний спір без думки Органу опіки щодо розв'язання спору.
Позивачем запропоновано певні способи участі у вихованні дитини відповідно до змісту позовної заяви.
Відповідачка, в свою чергу, з урахуванням додаткових пояснень її представника - адвоката Тарантаєва І.А., який діє в інтересах останньої зазначає, що вона не заперечує проти встановлення судом графіку зустрічей позивача з його донькою ОСОБА_4 , однак на думку представника відповідачки графік спільних зустрічей, вказаний в позові, який позивач просить встановити, перешкоджатиме нормальному розвитку дитини та відповідачка вважає доцільним встановити спільні зустрічі із дитиною I та III
суботи місяця з 10 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.; кожного четверга з 16 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. за тим винятком, щоб такі
зустрічі не шкодили освітньому процесу в дитячому садку та школі, у які
ходитиме ОСОБА_4 у подальшому; спільне святкування позивача разом з
дитиною дня народження позивача (ІНФОРМАЦІЯ_4), однак стосовно спільного святкування позивача з донькою дня народження ОСОБА_4 (
ІНФОРМАЦІЯ_3 ) заперечує, оскільки таким чином будуть порушуватись права відповідачки
на участь у вихованні дитини, та пропонує встановити право позивача на
спільне святкування дня народження доньки ОСОБА_4 на наступний день після дня
народження - ІНФОРМАЦІЯ_6 . Також, відповідачка не заперечує щодо встановлення безперешкодного спілкування з дитиною шляхом телефонного або електронного зв'язку за допомогою сучасних технологій, у випадку якщо позивач забезпечить
дитину засобом телефонного або електронного зв'язку.
Враховуючи постійне проживання дитини разом із матір'ю, тісний психоемоційний зв'язок саме з нею, обумовлення побачень батька із донькою виключно бажанням малолітньої дитини призведе до унеможливлення реалізації позивачем своїх батьківських прав.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що розглядаючи питання про способи участі відповідача у вихованні доньки, враховуючи інтереси останньої та необхідність налагодження більш тісних зв'язків між ними, суд погоджується з доводами сторін та вважає, що такі зустрічі мають відбуватися без присутності матері або інших осіб.
Вирішуючи питання про визначення способів участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, суд, враховуючи рівні права батьків на участь у вихованні дитини, інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, вік дитини на час вирішення цього питання, режим її розпорядку дня, вважає, що слід визначити способи участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, які запропоновані саме стороною відповідача, що відповідатимуть розумному балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Приймаючи до уваги викладене, з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів малолітньої дитини, суд доходить висновку про часткове задоволення позову в наступний спосіб, а саме:зобов'язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не чинити перешкод ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 у спілкуванні з донькою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 способи участі у спілкуванні та вихованні донькиОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за наступним графіком: спільні зустрічі із дитиною І та III суботи місяця з 10 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин без присутності матері дитини ОСОБА_2 ; спільні зустрічі із дитиною кожного четверга з 16 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин за тим винятком, щоб такі
зустрічі не шкодили освітньому процесу в дитячому садку та школі, у які
ходитиме в подальшому дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; спільне святкування ОСОБА_1 разом із дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щороку дня
народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_4 з відвідуванням дитячих розважальних закладів без присутності матері дитини ОСОБА_2 ; спільне святкування ОСОБА_1 разом із дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щороку дня
народження ОСОБА_3 на наступний день після дня
її народження - ІНФОРМАЦІЯ_6 з відвідуванням дитячих розважальних закладів без присутності матері дитини ОСОБА_2 ; безперешкодне спілкування ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом телефонного або електронного зв'язку за допомогою сучасних технологій, у разі забезпечення ОСОБА_1
дитину засобом телефонного або електронного зв'язку.
Стосовно питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом через систему «Електронний суд» сплачено судовий збір у розмірі 858,88 грн., що підтверджується відповідним дублікатом квитанції до платіжної інструкції 0.0.2885194729.1 від 02.03.2023.
Натомість, враховуючи, що позовні вимоги позивача судом задоволені частково лише в частині коригування саме графіку його зустрічей з донькою, а тому суд вважає, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 50 % від суми сплаченої останнім судового збору в розмірі 429,44 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 142, 150, 153, 157, 159 СК України, ст. ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Орган опіки та піклування Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, Орган опіки та піклування Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не чинити перешкод ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 у спілкуванні з донькою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 способи участі у спілкуванні та вихованні донькиОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за наступним графіком:
-спільні зустрічі із дитиною І та III суботи місяця з 10 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин без присутності матері дитини ОСОБА_2 ;
-спільні зустрічі із дитиною кожного четверга з 16 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин за тим винятком, щоб такі
зустрічі не шкодили освітньому процесу в дитячому садку та школі, у які
ходитиме в подальшому дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-спільне святкування ОСОБА_1 разом із дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щороку дня
народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_4 з відвідуванням дитячих розважальних закладів без присутності матері дитини ОСОБА_2 ;
-спільне святкування ОСОБА_1 разом із дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щороку дня
народження ОСОБА_3 на наступний день після дня
її народження - ІНФОРМАЦІЯ_6 з відвідуванням дитячих розважальних закладів без присутності матері дитини ОСОБА_2 ;
-безперешкодне спілкування ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом телефонного або електронного зв'язку за допомогою сучасних технологій, у разі забезпечення ОСОБА_1
дитину засобом телефонного або електронного зв'язку.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 429 (чотириста двадцять дев'ять) гривень 44 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлений 04.01.2024.
Суддя І.Ю. Фалін