1-кс/714/16/24
Справа № 714/11/24
"05" січня 2024 р. м.Герца
Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
секретар судових засідань - ОСОБА_2
розглянувши клопотання прокурора Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна (матеріали кримінального провадження №12024262020000033 від 03.01.2024 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України), -
Прокурор Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно.
Як зазначено у клопотанні, у невстановленому місці у невстановлений час ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою у групі із невстановленою особою, підробив офіційні документи на своє ім'я, які дають підстави для перетину ним державного кордону України у воєнний час, а саме тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 28.07.2023 р. та довідку військово-лікарської комісії №142 від 28.07.2023 р., які нібито видані ІНФОРМАЦІЯ_1 .
03.01.2024 р. відомості про вказане кимінальне провадження було внесено до ЄРДР за №12024262020000033 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.
В ході огляду місця події тимчасове посвідчення та довідка були вилучені та за постановою слідчого визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженню.
Зважаючи на те, що вилучені документи є предметом кримінального правопорушення та зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, з метою уникнення їх знищення, втрати або пошкодження, прокурор просив накласти на них арешт.
Прокурор в судове засідання не з'явився, від нього до суду надійшла заява про розгляд клопотання у його відсутності, просив клопотання задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про розглд клопотання без його участі.
Дослідивши додані до клопотання письмові докази, вважаю за необхідне зазначити про наступне.
Відповідно до ч.1 та п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, метою якого є досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди та можу бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речових доказів зазначених у статті 98 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен зокрема враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч.2 ст.173 КПК).
Звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна, прокурор, як на правову підставу свого клопотання, послався саме на необхідність накладення арешту на документи за для забезпечення збереження речових доказів.
Нормою ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.
У відповідності до ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Як вбачається з наданих до клопотання матеріалів, 03.01.2024 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024262020000033 внесено відомості й розпочате досудове розслідування за ч.3 ст.358 КК України, за фактом підроблення ОСОБА_4 за попередньою змовою у групі з невстановленою особою офіційних документів, які дають підстави для перетину державного кордону України у воєнний час - тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 28.07.2023 р. та довідки військово-лікарської комісії №142 від 28.07.2023 р., які нібито видані ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З повідомлення про виявлення кримінального правопорушення начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_2 прикордонного загону ОСОБА_5 вбачається, що 03.01.2024 р. о 08.40 год. на виїзд з України в МПП «Порубне» прибув громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України для виїзду закордон НОМЕР_3 виданий 22.08.2018 р. Даний громадянин під час проходження прикордонного контролю надав тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 28.07.2023 р. та довідку військово-лікарської комісії №142 від.28.07.2023 р., які нібито видані ІНФОРМАЦІЯ_4 . В ході перевірки та вивчення документів виникли сумніви щодо дійсності наданих документів. Під час взаємодії з ІНФОРМАЦІЯ_1 було встановлено, що відмітки про виключення з військового обліку у вказаних документах не представлялись та в реєстрі не значиться.
Згідно з протоколом огляду місця події від 03.01.2024 р., в ході огляду місця події на МПП «Порубне», що в с.Тереблече Чернівецького району Чернівецької області, було вилучено вказані документи, які за постановою слідчого від 03.01.2024 р. року визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженню.
Згідно з інформацією ІНФОРМАЦІЯ_5 від 03.01.2024 р. ОСОБА_4 тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідка ВЛК не видавались.
Диспозицією ч.3 ст.358 КК України передбачено кримінальну відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що вилучені документи відповідають ознакам речових доказів, визначеним у ст.98 КПК України, а накладення на них арешту, з урахуванням обсягу обставин, які підлягають з'ясуванню під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024262020000033, яке здійснюється за ч.3 ст.358 КПК України, відповідатиме цілям такого арешту, визначеним ч.2 ст.170 КПК України.
Задоволення вказаного клопотання виправдовують потреби досудового розслідування з метою попередження втрати даного майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 170, 171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно задовольнити.
Накласти арешт з обмеженням права користування, розпорядження та відчуження на тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 28.07.2023 р. та довідку військово-лікарської комісії №142 від 28.07.2023 р., які нібито видані ІНФОРМАЦІЯ_1 ім'я ОСОБА_4 .
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду протягом 5-ти днів.
Слідчий суддя