печерський районний суд міста києва
Справа № 757/58949/23-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду в м. Києві провадження за клопотанням ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 62023000000000707 від 22.08.2023 року,-
ВСТАНОВИВ:
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 62023000000000707 від 22.08.2023 року.
Клопотання мотивоване тим, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000707 від 22.08.2023, передбачений ч. ч. 1, 2 ст. 219 КПК України закінчився, будь-які клопотання про продовження строку досудового розслідування слідчими суддями не розглядались. Так, кримінальне провадження № 62023000000000707 від 22.08.2023 виділене із кримінального провадження № 62021000000000999 від 06.12.2021, яке закрито слідчим суддею у зв'язку із закінченням 01.01.2022 строків досудового розслідування
Таким чином, оскільки строк досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 219 КПК України сплив, жодній особі не повідомлено про підозру та можливості в подальшому продовжити досудове розслідування вичерпані, заявник вважає наявними підстави для закриття слідчим суддею даного кримінального провадження.
В судовому засіданні адвокат вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити.
В судове засідання ані прокурор, ані слідчий не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином. Разом з тим, слідчий суддя бере до уваги, що як слідчим так і прокурором заявлялися відводи слідчому судді, відтак приходжу до висновку, що стороною обвинувачення здійснюється затягування судового розгляду.
Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
За вказаних обставин, слідчим суддею з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду справи, визнано можливим її розгляд у відсутність слідчого/прокурора у кримінальному провадженні. При цьому слідчим суддею враховано положення ст.ст. 26, 306 КПК України.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, які надані у його обґрунтування, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однією з загальних засад кримінального провадження згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 9 КПК України є законність, що передбачає обов'язок, суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Положення статті 55 Конституції України визначають, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Дотримання розумних строків є основоположним завданням оперативного розслідування будь-якого злочину, закріпленим у ст. 2 КПК України, що відображає вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
У справі «Калініченко проти України» від 26.07.2007 (Заява № 25444/03, п. 32) зазначено: «Суд повторює, що розумність тривалості провадження у справі повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з урахуванням наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади (див., з-поміж інших джерел, рішення у справі PelissierandSassi v. France [GC], заява № 25444/94, пункт 67, ECHR 1999-II).
Згідно з ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Частиною 2 ст. 28 КПК України встановлено загальне правило, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Відповідно до ч. 5 ст. 28 КПК України, кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
Ця норма кореспондує із положеннями частини 1 ст. 116 КПК України, яка передбачає, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим кодексом строки.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 114 КПК України передбачено, що будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом.
На стадії досудового розслідування кримінального провадження контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні здійснює слідчий суддя відповідно до його повноважень у порядку, передбаченому КПК України, що встановлено п. 18 ст. 3 цього Кодексу.
Цією ж нормою встановлено, що слідчий суддя здійснює судовий контроль відповідно до його повноважень у порядку, передбаченому КПК України.
Статтею 284 КПК України визначено підстави для закриття кримінального провадження.
Так, відповідно до ч. 9 ст. 284 КПК України, якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною першою статті 219 цього Кодексу, слідчий суддя може винести ухвалу про закриття кримінального провадження за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника.
Вказана норма введена в дію Законом України від 18.09.2018 № 2548-VIII «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування», який набрав чинності 04.11.2018.
Прикінцеві та перехідні положення вказаного закону вказують, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Жодних спеціальних положень щодо набрання чинності окремими положеннями вказаного Закону або щодо їх обмеженого застосування вказаний Закон не містить.
Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня повідомлення особі про підозру становить:
1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
При цьому, інститут строку досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру вперше введений до КПК Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Проте, Законом України від 22.11.2018 № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (пп. 21 п. 3 розділу І) частини перша і друга статті 219 замінені чотирма новими частинами, у т. ч. ч. 1 і ч. 2 такого змісту:
«1. Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
2. Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить:
1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.»
Отже, саме в цій редакції (із подальшими змінами) ця норма діє на час розгляду клопотання ОСОБА_4 у цьому провадженні.
При цьому вищенаведений Закон від 22.11.2018 № 2617-VIII набрав чинності 01.07.2020, відповідно до п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону. Жодних вказівок щодо дії в часі зміненої норми ст. 219 КПК України цей Закон не містить.
У рішенні від 03.10.1997 № 4-зп Конституційний Суд України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lexposteriorderogatpriori - «наступний закон скасовує попередній».
Отже, щодо дії в часі вказаних кримінально-процесуальних норм, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 219, ч. 9 ст. 284 КПК України, застосовуються положення ч. 1 ст. 5 КПК України, згідно з якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
З наданих у розпорядження слідчого судді матеріалів вбачається, що 18.06.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 42014000000000518 за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 375 КК України за фактами «про постановлення суддями господарських судів неправосудного рішення у справі № 5011-61/11340-2012», і № 42014000000000519 за ч. 2 ст. 375 КК України в т.ч. «про постановлення суддями господарських судів неправосудного рішення у справі № 5011-61/11340-2012».
Надалі матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 42014000000000518 від 18.06.2014 та № 12013110060002990 від 02.04.2013 об'єднані в одне провадження за № 12013110060002990 від 02.04.2013 за ст. ст. 190, 191, 209, 255, 256, 366, 375, 376-1, 382, 384, 384, 386, 396 КК України.
23.11.2021 до ЄРДР внесені аналогічні відомості із кваліфікацією за ч. 1 ст. 111 КК України.
Внаслідок виділення та об'єднання кримінальних проваджень, вказані епізоди стали предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000999 від 06.12.2021.
07.08.2023 ОСОБА_4 звернувся до Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про закриття кримінального провадження № 62021000000000999 від 06.12.2021 (на той час містило кваліфікацію: ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 375, ч.1 ст. 111 КК України) - провадження №757/33819/23-к.
В процесі розгляду наведеного клопотання орган досудового розслідування виділив з кримінального провадження № 62021000000000999 від 06.12.2021 епізод за ч.1 ст. 111 КК України в кримінальне провадження №62023000000000707 від 22.08.2023, та змінив кваліфікацію злочину за ч.2 ст. 375 КК України на ч.2 ст. 376-1 КК України.
Вищезазначені обставини підтверджені витягами з ЄРДР та наявними ухвалами слідчих суддів, слідчим чи прокурором не заперечувалися.
ОСОБА_4 , як суддя Господарського суду м. Києва одноособово розглядав господарську справу № 5011-61/11340-2012, у якій виніс вищевказане судове рішення від 19.09.2012. Вказане дає достатні підстави для висновку, що моменту першого внесення відомостей до ЄРДР за ч. 2 ст. 375 КК України, тобто, з 18.06.2014, орган досудового розслідування і прокурор розглядали заявника як підозрюваного і саме щодо нього здійснювали досудове розслідування.
Вказане підтверджується і тим, що орган досудового розслідування і прокурор протягом всього розслідування неодноразово прямо вказували, що підозрюють у вчиненні злочину саме заявника. У мотивувальній частині ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.05.2015 № 757/18526/15-к при описі встановлених органом досудового розслідування обставин зазначені такі формулювання: «… свідчать про умисний характер дій ОСОБА_4 при винесенні завідомо неправосудного рішення суду», «… сприяння ОСОБА_4 прийняттю суддею ОСОБА_4 завідомо неправосудного рішення, та які є доказами вчинення останнім кримінального правопорушення». Аналогічно, у мотивувальній частині ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2021 у справі № 757/63424/21-к серед встановлених органом досудового розслідування обставин перелічені такі: «… суддя господарського суду міста Києва, свідомо порушуючи вимоги ст. 12 та ст. 62 ГПК України, маючи намір здійснити судове провадження без передбачених законодавством підстав, безпідставно постановив ухвалу про порушення провадження у справі № 5011 61/11340-2012», «19.09.2012 суддя господарського суду міста Києва за наявності правових підстав для наслідків спливу строків позовної давності та відмови у задоволенні позовних вимог… склав та проголосив рішення …».
Проведені у вищенаведених провадженнях слідчі та інші процесуальні дії також свідчать про те, що розслідування здійснювалося саме щодо ОСОБА_4 . Його і його секретаря допитували як свідків, вилучали його особову справу, відбирали зразки його підпису для проведення почеркознавчої експертизи, одержували доступ до його телефонних з'єднань тощо.
Таким чином, ОСОБА_4 є учасником кримінального провадження № 62021000000000999 від 06.12.2021, оскільки у розумінні п. 16-1 ч. 1 ст. 3 КПК України є особою, стосовно якої здійснюються процесуальні дії (іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування).
Подібних висновків про порушення прав ОСОБА_4 у вказаних кримінальних провадженнях та порушення розумних строків досудового розслідування з 2014 року дійшли також слідчі судді Печерського районного суду міста Києва за наслідками розгляду скарг ОСОБА_4 в ухвалах від 05.08.2022 у справі № 757/18832/22-к та від 01.09.2022 у справі № 757/21699/22-к.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000999 від 06.12.2021, з урахуванням санкції ч. 1 ст. 111 КК України, вимог ст. 12 КК України та приписів ч. 2 ст. 219 КК України становить 18 місяців з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру.
До цього часу жодній особі у вказаному провадженні про підозру не повідомлено.
Слідчими суддями не розглядались клопотання слідчого або прокурора в рамках кримінального провадження № 62021000000000999 від 06.12.2021 про продовження строків досудового розслідування, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень в частині епізодів по ч. 2 ст. 375 КК України ч. 2 ст. 366 КК України, ч. 1 ст. 111 КК України.
Отже, 18-місячний (максимальний) строк досудового розслідування у цьому, виділеному із іншого, провадженні закінчився 01.01.2022 - через 18 місяців після 01.07.2020 - дати набрання чинності наведеним вище Законом України від 22.11.2018 № 2617-VIII.
Крім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.11.2022 у справі № 757/27651/22-к зобов'язано прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62021000000000999, протягом семи робочих днів з дня одержання ухвали слідчого судді прийняти у кримінальному провадженні № 62021000000000999 одне із процесуальних рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України.
На той час кримінальне провадження № 62021000000000999 містило епізод за ч.1 ст. 111 КК України, який в наступному у серпні 2023 було виділено у кримінальне провадження №62023000000000707.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КПК України, прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
07.11.2022 прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу на вказану ухвалу, а відтак з цього моменту він достеменно був обізнаний про її зміст.
08.11.2022 прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 62021000000000999 від 06.12.2021 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 384 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діях складу кримінальних правопорушень.
27.12.2022 вищевказану постанову було скасовано заступником Генерального прокурора ОСОБА_6 , а ухвалами слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.09.2023 у справах №757/32142/23-к та №757/32145/23-к встановлено, що ОСОБА_6 є свідком у кримінальному провадженні з якого виділене дане кримінальне провадження.
Отже, за судовим рішенням, яке набрало законної сили, прокурор зобов'язаний був завершити досудове розслідування не пізніше 16.11.2022.
До цього строку не застосовується положення ч. 8 ст. 615 КПК України, оскільки вказана норма стосується процесуальних строків, встановлених КПК України, а не строку, що встановлений ухвалою слідчого судді для вчинення процесуальних дій.
Зворотне тлумачення ч. 8 ст. 615 КПК України в аспекті права не виконувати судові акти суперечитиме ст. 129-1 Конституції України та однієї із загальних засад кримінального провадження - обов'язковості судових рішень. На момент постановлення ухвали від 04.11.2022 була чинною норма ч. 8 ст. 615 КПК України, а воєнний стан на той момент був продовжений Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX, до 22.11.2022, проте, незважаючи на них - слідчий суддя визначив такі строки 7 робочими днями (у межах дії воєнного стану).
Крім того, як зазначено вище, строк досудового розслідування у цьому, виділеному із іншого, провадженні закінчився 01.01.2022, тобто, до початку введення воєнного стану, що також унеможливлює застосування ч. 8 ст. 615 КПК України.
Проте, як вбачається з відомостей з ЄРДР досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000999 до цього часу не завершене.
Таким чином, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000999 від 06.12.2021, закінчився 01.01.2022.
До наведеного висновку дійшов слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва в ухвалі від 08.09.2023 у справі №757/33819/23-к, якою кримінальне провадження №62021000000000999 від 06.12.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 376-1, ч. 2 ст. 366 КК України, закрито на підставі ч. 9 ст. 284 КПК України, тобто у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29.11.2023 ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 08.09.2023 залишено без змін.
Так, з доводів адвокат слідує, що у судовому засіданні Київського апеляційного суду 29.11.2023 прокурор заявляв, що кримінальне провадження №62023000000000707 від 22.08.2023 виділене із провадження №62021000000000999 від 06.12.2021 та надав адвокату витяг, а колегії суддів для огляду відповідну постанову.
Кримінально-процесуальний закон не пов'язує відлік нових строків досудового розслідування у зв'язку із виділенням матеріалів із кримінального провадження.
Судом встановлено, що в кримінальному провадженні №62021000000000999 від 06.12.2021 з якого було виділено кримінальне провадження №62023000000000707 від 22.08.2023 строки досудового розслідування закінчилися 01.01.2022 і ці обставини встановлені остаточним судовим рішенням.
Переоцінка остаточних судових рішень суперечитиме принципу res-judicata, верховенства права та обов'язковості судових рішень (ст. 8, 21 КПК України).
Слідчий суддя погоджується з твердженням сторони захисту щодо недотримання стороною обвинувачення граничних строків проведення досудового розслідування та вважає порушеним правом ОСОБА_4 на справедливий розгляд справи в розумні строки без необґрунтованих затримок, визначене ст.ст. 9, 21, 28, 113, 114, 219, 283 КПК України.
У зв'язку із закінченням строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 КПК України, виключається можливість проведення будь-яких процесуальних чи слідчих дій, оскільки проведення таких дій поза строками досудового розслідування є неприпустимим.
За встановлених обставин та наведених норм законодавства слідчий суддя приходить до переконання про задоволення клопотання ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 9, 28, 113, 114, 219, 283, 284, 395 КПК України КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання - задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 62023000000000707 за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, закрити у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1