Справа № 544/3075/23
2-з/544/2/2024
УХВАЛА
02 січня 2024 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі судді Нагорної Н. В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ковтуна Миколи Васильовича про забезпечення позову,
ВСТАНОВИВ:
Представник ОСОБА_1 - адвокат Ковтун М. В. подав заяву про забезпечення позову. В обґрунтування заяви вказав, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно. Враховуючи, що ОСОБА_2 володіє оригіналами правовстановлюючих документів про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , та вказане право власності зареєстровано у встановленому законом порядку за ОСОБА_2 , остання має можливість здійснити відчуження вказаного майна до вирішення справи по суті, що утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду. Враховуючи викладене, представник позивача просить забезпечити позов ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та на земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч.ч. 1-3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Для вжиття заходів забезпечення позову потрібні обґрунтовані факти, підтверджені доказами того, що ці заходи необхідно вжити.
У п.п. 4, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Суд, вивчивши доводи та обґрунтування, викладені в заяві про забезпечення позову, установив наступне.
У заяві про забезпечення позову представник позивача вказує, що відповідачка має у власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про що зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Однак представником позивача, всупереч вимогам ст. 12, 81 ЦПК України, не додано до заяви належних та допустимих доказів про те, що це майно дійсно належить відповідачці на праві власності та воно зареєстровано відповідно до чинного законодавства, що можливо підтвердити, зокрема, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, який як позивач ОСОБА_1 так і адвокат Ковтун М. В. мають можливість отримати відповідно до чинного законодавства.
Також представником заявника не надано обґрунтованих доказів на підтвердження доводів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду по справі, та що відповідачка намагається вчинити дії щодо переоформлення спірного майна на інших осіб.
Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити з указаних підстав.
Керуючись ст.ст.151, 153, 208-210, 293 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Ковтуна Миколи Васильовича про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н. В. Нагорна