УХВАЛА
Іменем України
справа № 542/3/24
провадження 1-кс/542/3/24
03 січня 2024 року смт Нові Санжари
Слідчий суддя Новосанжарського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , ознайомившись зі скаргою Полтавського обласного центру зайнятості на постанову про закриття кримінального провадження,
ВСТАНОВИВ:
В провадження слідчого судді надійшла вказана скарга.
У скарзі представник заявника просив поновити строк для подачі скарги, визнати протиправною та скасувати постанову про закриття кримінального провадження від 14.09.2023 дізнавача СД ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_2 щодо кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023175480000113 від 28.06.2023.
Скарга мотивована тим, що вказана постанова була винесена з порушенням закону, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин, висновки дізнавача не відповідають фактичним обставинам справи скоєного кримінального правопорушення.
Слідча суддя, вивчивши зміст скарги та додані до неї документи приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона подана особою, яка не має права подавати скаргу.
Згідно з ч. 1 ст. 60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
КПК України не містить положень щодо представника заявника, в тому числі коли заявником є юридична особа та яким чином підтверджуються його повноваження.
Для випадків неврегульованості певних питань у ч. 6 ст. 9 КПК України передбачено правило, згідно з яким у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Однією із загальних засад кримінального провадження є рівність перед законом і судом (п. 3 ч. 1 ст. 7 КПК України).
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 7 КПК України, який розкритий у ч. 1 ст. 10 КПК України, не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками.
Ураховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що у кримінальному провадженні представником заявника може бути особа, яка за змістом КПК України може бути представником іншого учасника кримінального провадження, з якими його можна порівняти. При цьому, підтвердження повноважень представника заявника у кримінальному провадженні має здійснюватися у такій формі та порядку, які не наділятимуть останнього привілеями та не обмежуватимуть у порівнянні з іншими учасниками кримінального провадження. Тобто, з дотриманням засади рівності перед законом і судом всіх учасників кримінального провадження. І такі форма та порядок підтвердження повноважень представника заявника у кримінальному провадженні повинні бути такими ж, як і при підтвердженні повноважень представників інших учасників кримінального провадження, з якими його можна порівняти.
Оскільки ст. 64-1, 64-2 КПК України, так само як і ст. 60 КПК України структурно знаходяться у §5 глави 3 розділу I КПК України, котра визначає хто є заявником у кримінальному провадженні, можна зробити висновок, що представника заявника, яким є юридична особа, в контексті можливості здійснювати повноваження представника у кримінальному провадженні можна порівняти із представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та представником юридичної особи, яка є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт. Крім того, враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні може бути розпочате, як з ініціативи заявника (ч. 1 ст. 60 КПК України), так і з ініціативи потерпілого (ч. 2 ст. 55 КПК України), котра може проявлятися у поданні заяви про кримінальне правопорушення, у зазначеному контексті представника заявника можна порівняти також із представником юридичної особи, яка є потерпілим (ч. 2 ст. 58 КПК України).
А тому порядок і форма підтвердження повноважень представника заявника, задля дотримання засад рівності перед законом і судом, повинні бути такими ж самими, як і передбачені для вищевказаних осіб ч. 3 ст. 58, ч. 2 ст. 64-1, ч. 5 ст. 64-2 КПК України.
Так, за змістом вищевказаних норм кримінального процесуального закону, представником вказаних учасників кримінального провадження як юридичних осіб може бути: захисник ( ч. 2 ст. 58, абз. 2 ч. 1 ст. 64-1, абз. 2 ч. 4 ст. 64-2 КПК України), тобто адвокат в розумінні ст. 45 КПК України; керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами (ч. 2 ст. 58, абз. 3 ч. 1 ст. 64-1, абз. 3 ч. 4 ст. 64-2 КПК України); працівник юридичної особи (див. ч. 2 ст. 58, абз. 4 ч. 1 ст. 64-1, абз. 3 ч. 4 ст. 64-2 КПК України).
Отже, представником заявника, який є юридичною особою, аналогічно вказаним вище приписам, окрім особи, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником (адвокатом), може бути керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, а також працівник юридичної особи.
При цьому можливість особи у кримінальному провадженні діяти при зверненні до суду, в т.ч. під час підписання та подання заяви/скарги, в якості представника обумовлюється необхідністю підтвердження наявності у неї відповідних повноважень.
За правилами п. п. 2, 3 ч. 3 ст. 58, п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 64-1, п. п. 2, 3 ч. 5 ст. 64-2 КПК України повноваження на участь у провадженні представників юридичних осіб, які є потерпілими, чи щодо яких здійснюється провадження, або третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, у випадку, коли такі представники не діють у статусі адвоката, можуть підтверджуватися: копією установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особи; довіреністю - якщо представником є працівник відповідної юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 ГК України, під установчими документами розуміється: рішення про утворення юридичної особи або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.
При цьому, як вбачається зі скарги, її підписано заступником директора Полтавського обласного центру зайнятості ОСОБА_3 , яка на підтвердження своїх повноважень до матеріалів заяви не долучила довіреності, або копії установчих документів вказаної юридичної особи та будь-яких документів на підтвердження перебування ОСОБА_4 на посаді заступника директора Полтавського обласного центру зайнятості.
Посилання особи, яка підписала скаргу від імені Полтавського обласного центру зайнятості на положення Цивільного процесуального Кодексу України та висновки Верховного суду щодо самопредставництва юридичної особи слідчий суддя вважає нерелевантними, оскільки порядок подання та розгляд такої скарги у кримінальному провадженні врегульовано положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Таким чином, у заяві відсутня інформація, яка б дозволяла зробити висновок про те, що Алла Крива може представляти інтереси Полтавського обласного центру зайнятості у кримінальному провадженні.
За таких обставин, заяву слід повернути особі, яка її подавала та роз'яснити, що повернення заяви, відповідно до ч. 7 ст. 304 КПК України не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На підставі наведеного та керуючись ст. 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу Полтавського обласного центру зайнятості на постанову про закриття кримінального провадження - повернути особі, яка подала скаргу.
Роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області ОСОБА_1 .