Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1627/16-ц
Провадження № 2-во/376/20/23
УХВАЛА
"16" червня 2023 р. Сквирський районний суд Київської області у складі головуючого судді Батовріної І.Г. за участю секретаря судових засідань Борисевич Д.Л. розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення описок у рішенні Сквирського районного суду Київської області від 27.10.2016 р. про розірвання шлюбу,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Сквирського районного суду Київської області із заявою про виправлення описок щодо актового запису про шлюб та написанні імені відповідача у рішення Сквирського районного суду Київської області від 27.10.2016 р. у справі № 376/1627/16-ц за позовомОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Дослідивши подані ОСОБА_1 заяву про виправлення описки та виписку з рішення Сквирського районного суду Київської області від 27.10.2016 р. суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст.269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Відповідно до ч. 2 ст.269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Судом встановлено, що рішенням Сквирського районного суду Київської області від 27.10.2016 р. у справі № 376/1627/16-ц шлюб зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Білоцерківського міськвиконкому Київської області, запис № 1222 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.
Описки це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких, зокрема, належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення.
В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); 2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; 3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Відповідний правовий висновок міститься і в постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц (провадження 61-3069св21)
Згідно частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 2 статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Заявником до заяви про виправлення описки було додано лише виписка з рішення Сквирського районного суду Київської області від 27.10.2016 р., тоді як повний текст рішення суду до заяви не долучений. Також до заяви про виправлення описки не додано копію свідоцтва про шлюб, що унеможливлює встановлення правильного написання номеру актового запису про шлюб, так як матеріали цивільної справи №376/1627/16-ц знищені у зв"язку з закінченням строку зберігання.
Враховуючи, дані обставини та те, що інших доказів а обгрутування заяви заявником не надано окрім як копії виписки з рішення Сквирського районного суду Київської області від 27.10.2016 р., тому суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні суду слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 260, ч.ч. 1, 2 ст. 269 ЦПК України, суд
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описок у рішенні Сквирського районного суду Київської області від 27.10.2016 р. про розірвання шлюбу - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя І.Г. Батовріна