ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 січня 2024 року Справа № 280/8467/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Запорізькій області
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними рішень, їх скасування та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач 1), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач 2), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо зарахування до вислуги років позивача часу навчання в цивільних вищих навчальних закладах - «Міжнародний інститут державного та муніципального управління» з 01.09.1991 по 15.06.1996, «Запорізька державна інженерна академія» з 01.09.1999 по 04.07.2001 у межах п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби;
визнати протиправним та скасувати висновок комісії б/д б/н, прийнятий відповідачем 1 про стаж для виплати винагороди для вислуги років, яким визначений стаж служби позивача для виплати винагороди за вислугу років станом на 01.01.2018 в розмірі 14 років 00 місяців 13 днів;
визнати протиправним та скасувати наказ відповідача 1 від 16.01.2018 №26-о у частині встановлення позивачу стажу служби для виплати винагороди за вислугу років станом на 01.01.2018 в розмірі 14 років 00 місяців 13 днів;
зобов'язати відповідача 1 зарахувати позивачу до вислуги років, обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсій, час навчання в цивільних вищих навчальних закладах - «Міжнародний інститут державного та муніципального управління» з 01.09.1991 по 15.06.1996, «Запорізька державна інженерна академія» з 01.09.1999 по 04.07.2001 у межах п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби;
зобов'язати відповідача 1 внести зміни до наказу відповідача 1 від 19.04.2021 №48-о (в редакції наказу відповідача 1 від 26.06.2023 №5 «Про внесення змін до наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 19.04.2021 №48-о»), в якому зарахувати до вислуги років, обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсій, час навчання в цивільних вищих навчальних закладах - «Міжнародний інститут державного та муніципального управління» з 01.09.1991 по 15.06.1996, «Запорізька державна інженерна академія» з 01.09.1999 по 04.07.2001 у межах п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби;
зобов'язати відповідача 1 підготувати (прийняти) та надати до відповідача 2 оновлений грошовий атестат та відповідні довідки у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням в процентній надбавці за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії часу навчання в цивільних вищих навчальних закладах - «Міжнародний інститут державного та муніципального управління» з 01.09.1991 по 15.06.1996, «Запорізька державна інженерна академія» з 01.09.1999 по 04.07.2001 у межах п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби;
зобов'язати відповідача 2 з врахуванням наданого відповідачем 1 оновленого грошового атестату та відповідних довідок у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за вислугу років.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що на дату звільнення вислуга років позивача становила 25 років 07 місяців 17 днів, що свідчить про те, що він набув право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Однак, до вислуги років при звільненні з податкової поліції не був зарахований час навчання в цивільному вищому навчальному закладі, після якого він був призначений на посаду до органу податкової поліції та було присвоєне спеціальне звання у межах п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби, тобто 2 роки 6 місяців. Зауважує, що не погоджуючись із розрахунком вислугою років, звернувся до відповідача 1 із заявою, в якій просив здійснити перерахунок вислуги років та зарахувати до календарної вислуги років час навчання у вищому навчальному закладі, однак відповідач відмовив у задоволені заяви з посиланням на те, що в матеріалах особової справи позивача відсутні відомості щодо присвоєння офіцерського звання після закінчення навчального закладу.
Ухвалою суду від 16.10.2023 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем було усунуто.
Ухвалою судді від 31.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач 2 позов не визнав, 14.11.2023 через систему «Електронний суд» надав до суду відзив, в якому наголошує, що чинним законодавством чітко визначено право на зарахування часу навчання в закладах вищої освіти лише тоді, коли після їх закінчення присвоюється офіцерське (спеціальне) звання. Звертає увагу суду, що про присвоєння офіцерського звання після закінчення Міжнародного інституту державного та муніципального управління, а також Запорізької державної інженерної академії позивач не надав підтверджуваних документів. Таким чином, вважає, що без підтвердження факту присвоєння офіцерського звання після закінчення закладів вищої освіти не має підстав для зарахування до вислуги років половину строку навчання. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивачем 29.11.2023 скеровано до суду через систему «Електронний суд» відповідь на відзив, у якій доводи відповідача 2 останній заперечив та просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Стверджує, що орган державної влади не вправі був зменшувати сформований склад процентної надбавки позивача за вислугу років, шляхом штучного виключення з її складової певної частини років. У результаті таких дій був звужений обсяг досягнутих позивачем соціальних гарантій.
Відповідач 1 відзиву на позов не направив.
На підставі частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 працював з 12.09.1995 в органах державної податкової служби на посадах державної служби, з 18.12.2003 по 30.04.2021 (включно) проходив службу у податковій міліції.
Наказом ДПА України №96-о від 31.01.2003 позивачу присвоєне спеціальне звання лейтенант податкової міліції.
До вступу на службу до податкової міліції позивач закінчив навчання у вищих навчальних закладах, а саме: з 01.09.1991 по 15.06.1996 навчався у Міжнародному інституті державного та муніципального управління за спеціальністю «Правознавство», з 01.09.1999 по 04.07.2001 - у Запорізькій державній інженерній академії на факультеті післядипломної освіти за спеціальністю «Облік та аудит».
Зі змісту висновку комісії ГУ ДФС у Запорізькій області про стаж для виплати винагороди для вислуги років вбачається, що стаж служби позивача для виплати винагороди за вислугу років станом на 01.01.2018 визначений в розмірі 14 років 00 місяців 13 днів.
Наказом ГУ ДФС у Запорізькій області від 16.01.2018 №26-о позивачу встановлений стаж служби для виплати винагороди за вислугу років станом на 01.01.2018 в розмірі 14 років 00 місяців 13 днів.
Згідно з наказом від 19.04.2021 №48-о Головного управління ДФС у Запорізькій області позивача з 30.04.2021 звільнено з податкової міліції у запас Збройних Сил України. Відповідно до зазначеного наказу(в редакції наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 26.06.2023 №5), вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення складає 25 років 07 місяців 17 днів, у пільговому - не має.
З 01.05.2021 позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та йому призначена пенсія за вислугу років за умовами, визначеними Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зі змісту оновленого грошового атестату від 17.07.2023 №1 вбачається, що календарна вислуга років позивача на момент звільнення зі служби складала 25 років 07 місяців 17 днів.
Позивач звертався до відповідача 1 із заявами від 29.06.2023 та від 10.09.2023 про зарахування йому до вислуги років, обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсій, час навчання в цивільних вищих навчальних закладах - «Міжнародний інститут державного та муніципального управління» з 01.09.1991 по 15.06.1996, «Запорізька державна інженерна академія» з 01.09.1999 по 04.07.2001 у межах п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Листами від 05.07.2023 №124/6/08-01-01-ЛК та від 18.09.2023 №174/6/08/01-01-ЛК ГУ ДФС у Запорізькій області відмовила позивачу у такому зарахуванні з посиланням на те, що в матеріалах особової справи позивача відсутні відомості щодо присвоєння офіцерського звання після закінчення навчального закладу. Також щодо періоду навчання в цивільних навчальних закладах до надбавки за вислугу років повідомлено, що період вислуги років для нарахування пенсії та період для нарахування надбавки для вислуги років не є тотожними поняттями та законодавчо закріплені різними нормативно-правовими документами, а тому відповідно до наказу Мінфіну України №616, наказу ДПА України від 15.08.2008№313 та лист ДФС України від 15.09.2017 №24646/7/99-99-04-04-02-17 не передбачено.
Вважаючи бездіяльність щодо зарахування до вислуги років позивача часу навчання в цивільних вищих навчальних закладах - «Міжнародний інститут державного та муніципального управління» з 01.09.1991 по 15.06.1996, «Запорізька державна інженерна академія» з 01.09.1999 по 04.07.2001 у межах п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 12 Закону №2262-XII (у редакції, чинній станом на день призначення пенсії травень 2021 року) передбачено, що пенсія за вислугу років призначається:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
За змістом ч. 2 статті 17 Закону № 2262-ХІІ до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Згідно зі ст. 17-2 Закону №2262-XII обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.
Перелік документів, що підтверджують окремі періоди військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України та Національному антикорупційному бюро України, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах, визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок № 393).
Пунктом 2 Порядку № 393 визначено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", під час призначення пенсії згідно з пунктом "а" статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п'яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.
Таким чином, виходячи з системного тлумачення вищевказаних норм Закону №2262-ХІІ та Порядку № 393, можна зробити висновок про те, що законодавець встановив дві підстави для додаткового зарахування до вислуги років особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів податкової міліції часу їхнього навчання в навчальних закладах в межах до п'яти років, із розрахунку - один рік за шість місяців, а саме: 1) навчання у цивільних вищих навчальних закладах (незалежно від форми навчання); 2) навчання у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання за умови, що таке навчання було до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду.
Тобто, необхідною умовою для врахування років навчання у цивільному навчальному закладі у вислугу років осіб начальницького складу органів податкової міліції, є те, що за наслідками такого навчання студентам (слухачам, курсантам та іншим) присвоюється офіцерське (спеціальне) звання. Тобто, особа повинна отримати офіцерське (спеціальне) звання саме за результатами навчання, ще до вступу до органів податкової міліції.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 10.05.2019 по справі №823/1330/16, від 22.01.2020 по справі № 200/5111/19, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Варто зазначити, що законодавець під визначенням «цивільні вищі навчальні заклади» мав на увазі ті навчальні заклади, в яких студенти (слухачі, курсанти та ін.) паралельно проходили військове навчання та отримували військову спеціальність - навчання на військових кафедрах та навчання у закладах зі спеціальним режимом навчання.
З матеріалів справи встановлено та не заперечується сторонами те, що офіцерське (спеціальне) звання позивач отримав не після закінчення навчального закладу, а при прийнятті на роботу до податкової міліції, доказів протилежного позивач суду не надав.
За таких обставин, ОСОБА_1 не має право на зарахування до вислуги років періодів його навчання з 01.09.1991 по 15.06.1996 у Міжнародному інституті державного та муніципального управління та з 01.09.1999 по 04.07.2001 Запорізькій державній інженерній академії у межах п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби, оскільки після їх закінчення військове звання йому не було присвоєно.
Суд вважає необґрунтованими посилання позивача на звуження обсягу досягнутих позивачем соціальних гарантій з огляду на те, що період його навчання до 2018 року було зараховано до визначення стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років особам начальницького складу податкової міліції, то такий стаж має бути зарахований до вислуги років, оскільки це суперечить ч. 2 ст.17 Закону № 2262-ХІІ. При цьому, суд зазначає, що помилковість правової позиції позивача у цій частині полягає у тому, що законодавством чітко унормовано питання обрахунку вислуги років для призначення пенсії, що не може ототожнюватися із визначенням стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років особам начальницького складу податкової міліції.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі с, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 243, 243-246 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними рішень, їх скасування та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак