ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 січня 2024 рокуСправа №160/26648/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») від 07.09.2023 № 0253190411.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 12.09.2023 підприємством отримано податкове повідомлення - рішення (форма «Ш») від 07.09.2023 р. № 0253190411, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % сумі 5657180,14 грн. Позивач не заперечує факт несвоєчасної сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, однак несвоєчасна сплата податкового зобов'язання зумовлена об'єктивними обставинами, які не залежать від його волі. Вказує, що у періоді, що перевірявся, Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» забезпечувало централізоване водопостачання, а саме: здійснювало прийом, видобуток, виробництво, обробку питної води, подачі, транспортування, розподіл і реалізацію, експлуатацію, планово-попереджувальні, капітальні та поточні ремонти систем водопостачання. Позивач є підприємством, яке відноситься до об'єктів критичної інфраструктури, забезпечує водопостачання та водовідведення населених пунктів Дніпропетровської області, про що свідчить лист Департаменту комунальних послуг та комунального обслуговування Міністерства розвитку громад та територій України № 8/11/3026-22 від 08.09.2022. Для забезпечення підтримання устаткування у безпечному стані, забезпечення зберігання небезпечних хімічних продуктів, Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» зобов'язано здійснювати повний комплекс заходів з охорони праці та екології, безперервне придбання (оплату) необхідних товарів (послуг), матеріалів та обладнання, енергоресурсів, електроенергії, тощо. З метою недопущення зупинки підприємства та зупинення надання послуг споживачам з водопостачання, особливо в літній період, Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» вимушено більшу частину отриманих коштів направляти на сплату отриманої електроенергії в тому числі, а це близько 40% від отриманих коштів. З огляду на такі обставини, всі платежі, які здійснюються позивачем, в першу чергу мають забезпечити робочий стан та підтримати безперебійний виробничий процес підприємства, а тому вина та умисел з боку позивача відсутні. Контролюючий орган при вирішенні питання про притягнення платників податків до юридичної відповідальності повинен з'ясувати ступінь вини та довести її наявність. За відсутності вини позивача він не може бути притягнутий до юридичної відповідальності. За таких обставин, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято не обґрунтовано, без урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже є протиправним.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/26648/23; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду.
Цією ж ухвалою суду було витребувано від відповідача докази з їх документальним підтвердженням, що стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 07.09.2023 р. № 0253190411.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
08.12.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Платником податку КП ДОР «АУЛЬСЬКИЙ ВОДОВІД» не надано інформацію, щодо подання відповідної заяви, не підтверджено факт неможливості виконувати свої податкові обов'язки, зокрема, в частині щодо дотримання строків сплати податків та зборів. КП ДОР «АУЛЬСЬКИЙ ВОДОВІД» не входить до переліку платників, щодо яких прийнято рішення контролюючим органом про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку, визначеного цим Порядком. Згідно даних системи електронного адміністрування ПДВ по КП ДОР «АУЛЬСЬКИЙ ВОДОВІД» встановлено, що підприємством не забезпечено повноту та своєчасність перерахування на рахунок в СЕА ПДВ достатніх коштів для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету у законодавчо встановлені терміни, в зв'язку з чим в інтегрованій картці платника з ПДВ обліковувався податковий борг. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за результатами, якої складено акт від 14.08.2023 №29232/04-36-04-11/34621490. За результатами перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 203.2 статті 203, пункту 57.1 статті 57 ПКУ, в частині несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість по податковим деклараціям з податку на додану вартість на суму ПДВ 56571801 грн., у тому числі порушення строку сплати більше 30 календарних днів - на загальну суму ПДВ 56 571 801 грн. Акт перевірки направлено засобами поштового зв'язку на юридичну адресу підприємства, який згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано платником 22.08.2023. За результатами акту від 14.08.2023 №29232/04-36-04-11/34621490 складено податкове повідомлення-рішення від 07.09.2023 року №0253190411 та застосовано штрафні санкції. За таких обставин, вважає, що оспорюване рішення цілком правомірне. Доводи позивача щодо відсутності з його боку умислу на порушення податкового законодавства, відповідачем зауважено, що до позивача застосовано штрафну санкцій у розмірі 10% відповідно до ч.1 ст.124 ПК України, тобто без застосування підвищених санкцій за умисність та винність діяння. За викладених обставин, вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, просить відмовити у їх задоволенні.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що у періоді з 25.12.2023 по 29.12.2023 включно суддя Бухтіярова М.М. перебувала у відпустці, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні, а повне судове рішення складено першого робочого дня.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» зареєстроване 06.12.2006, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 34621490; позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Кам'янська ДПІ); місцезнаходження юридичної особи: 52300, Дніпропетровська область, Криничанський район, селище міського типу Аули, Комплекс Будівель Та Споруд № 2, Аульська Селищна Рада.
Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид господарської діяльності за КВЕД: 36.00 Забір, очищення та постачання води (основний); підприємство здійснює свою господарську діяльність і в інших напрямках (інші): 42.99 Будівництво інших споруд н.в.і.у; 56.29 Постачання інших готових страв; 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість (номер свідоцтва 346214904198).
14.08.2023 на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ, у порядку визначеному пунктом 76.2 стані 76 розділу 11 Кодексу, головним державним інспектором Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області була проведена камеральна перевірка Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» (код 34621490) щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку па додану вартість.
За результатами перевірки складено акт від 14.08.2023 №29232/04-36-04-11/34621490.
За висновками акту дані камеральної перевірки свідчать про порушення Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» (код 34621490) вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 203.2 статті 203, пункту 57.1 статті 57, пункту 50.1 статті 50 (у разі порушення термінів сплати по уточнюючим розрахункам), пункту 57.3 статті 57 (у разі порушення термінів сплати згідно ППР) Кодексу щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість. Відповідальність платника за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання передбачена статтею 124 Кодексу.
Виявлені порушення в ході перевірки обґрунтовані в акті наступним.
При перевірці використано інформацію, наявну в базах даних ДПС України, зокрема дані інтегрованих карток платника податку ІКС «Податковий блок» щодо несвоєчасності сплати податку, збору, платежу, в тому числі за наслідками проведених перевірок; подану податкову звітність; матеріали камеральних та документальних перевірок платників податків; іншу інформацію в тому числі надану платником податку, та встановлено порушення термінів сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість, а саме по:
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9164540963 від 23.08.2022, граничний термін сплати - 23.08.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 72984,00грн., кількість днів затримки - 269 календарних днів;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9164540963 від 23.08.2022, граничний термін сплати - 23.08.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 638072,00грн., кількість днів затримки - 269 календарних днів;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9164540963 від 23.08.2022, граничний термін сплати - 23.08.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 828571,00грн., кількість днів затримки - 269 календарних днів;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9164540963 від 23.08.2022, граничний термін сплати - 23.08.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 925120,00грн., кількість днів затримки - 269 календарних днів;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9164540963 від 23.08.2022, граничний термін сплати - 23.08.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 310264,00грн., кількість днів затримки - 269 календарних днів;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9164540963 від 23.08.2022, граничний термін сплати - 23.08.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 52923,90грн., кількість днів затримки - 269 календарних днів;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9164540963 від 23.08.2022, граничний термін сплати - 23.08.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 914652,00грн., кількість днів затримки - 269 календарних днів;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9164540963 від 23.08.2022, граничний термін сплати - 23.08.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 2696611,00грн., кількість днів затримки - 269 календарних днів;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9164540963 від 23.08.2022, граничний термін сплати - 23.08.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 444698,00грн., кількість днів затримки - 269 календарних днів;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9164540963 від 23.08.2022, граничний термін сплати - 23.08.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 505373,00грн., кількість днів затримки - 269 календарних днів;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9164540963 від 23.08.2022, граничний термін сплати - 23.08.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 6673125,00грн., кількість днів затримки - 269 календарних днів;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9164540963 від 23.08.2022, граничний термін сплати - 23.08.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 820526,00грн., кількість днів затримки - 269 календарних днів;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9164540963 від 23.08.2022, граничний термін сплати - 23.08.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 825420,00грн., кількість днів затримки - 269 календарних днів;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9164540963 від 23.08.2022, граничний термін сплати - 23.08.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 789019,00грн., кількість днів затримки - 269 календарних днів;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9164540963 від 23.08.2022, граничний термін сплати - 23.08.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 945260,00грн., кількість днів затримки - 269 календарних днів;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9164540963 від 23.08.2022, граничний термін сплати - 23.08.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 485152,00грн., кількість днів затримки - 269 календарних днів;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9164540963 від 23.08.2022, граничний термін сплати - 23.08.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 5052,00грн., кількість днів затримки - 269 календарних днів;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9164540963 від 23.08.2022, граничний термін сплати - 23.08.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 4374214,00грн., кількість днів затримки - 269 календарних днів;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9164540963 від 23.08.2022, граничний термін сплати - 23.08.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 554022,00грн., кількість днів затримки - 269 календарних днів;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9164540963 від 23.08.2022, граничний термін сплати - 23.08.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 573702,00грн., кількість днів затримки - 269 календарних днів;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9164540963 від 23.08.2022, граничний термін сплати - 23.08.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 709120,00грн., кількість днів затримки - 269 календарних днів;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9164540963 від 23.08.2022, граничний термін сплати - 23.08.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 76577,00грн., кількість днів затримки - 269 календарних днів;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9164540963 від 23.08.2022, граничний термін сплати - 23.08.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 883335,00грн., кількість днів затримки - 269 календарних днів;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9164540963 від 23.08.2022, граничний термін сплати - 23.08.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 534841,00грн., кількість днів затримки - 269 календарних днів;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9164540963 від 23.08.2022, граничний термін сплати - 23.08.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 3537166,00грн., кількість днів затримки - 269 календарних днів;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9164540963 від 23.08.2022, граничний термін сплати - 23.08.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 814200,00грн., кількість днів затримки - 269 календарних днів;
- податковій декларації з ПДВ №9029144968 від 18.02.2021, граничний термін сплати - 02.03.2021, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 2039123,00грн., кількість днів затримки - 808 календарних днів;
- податковій декларації з ПДВ №9369367932 від 19.01.2021, граничний термін сплати - 01.02.2021, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 9762244,40грн., кількість днів затримки - 837 календарних днів;
- податковій декларації з ПДВ №9053533985 від 20.05.2022, граничний термін сплати - 30.05.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 145162грн., кількість днів затримки - 354 календарних днів;
- податковій декларації з ПДВ №9053533985 від 20.05.2022, граничний термін сплати - 30.05.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 1399522грн., кількість днів затримки - 354 календарних днів;
- податковій декларації з ПДВ №9053533985 від 20.05.2022, граничний термін сплати - 30.05.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 1441341грн., кількість днів затримки - 354 календарних днів;
- податковій декларації з ПДВ №9053533985 від 20.05.2022, граничний термін сплати - 30.05.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 591194,30грн., кількість днів затримки - 354 календарних днів;
- податковій декларації з ПДВ №9053533985 від 20.05.2022, граничний термін сплати - 30.05.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 797004,70грн., кількість днів затримки - 354 календарних днів;
- податковій декларації з ПДВ за №9199534946 від 20.07.2021, граничний термін сплати - 30.07.2021, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 240123грн., кількість днів затримки - 658 календарних днів;
- податковій декларації з ПДВ №9241277112 від 20.08.2021, граничний термін сплати - 30.08.2021, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 1695065грн., кількість днів затримки - 627 календарних днів;
- податковій декларації з ПДВ №9273203665 від 20.09.2021, граничний термін сплати - 30.09.2021, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 534841грн., кількість днів затримки - 596 календарних днів;
податковій декларації з ПДВ №9311461166 від 20.10.2021, граничний термін сплати - 01.11.2021, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 1906234грн., кількість днів затримки - 564 календарних днів;
- податковій декларації з ПДВ №9387601071 від 20.12.2021, граничний термін сплати - 30.12.2021, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 229072грн., кількість днів затримки - 505 календарних днів;
- податковій декларації з ПДВ №9037770263 від 21.02.2022, граничний термін сплати - 02.03.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 114532,60грн., кількість днів затримки - 443 календарних днів;
- податковій декларації з ПДВ №9037770263 від 21.02.2022, граничний термін сплати - 02.03.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 390840,40грн., кількість днів затримки - 443 календарних днів;
- податковій декларації з ПДВ №9042670386 від 21.03.2022, граничний термін сплати - 30.03.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 1048965грн., кількість днів затримки - 415 календарних днів;
- податковій декларації з ПДВ №9042670386 від 21.03.2022, граничний термін сплати - 30.03.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 1235344грн., кількість днів затримки - 415 календарних днів;
- податковій декларації з ПДВ №9042670386 від 21.03.2022, граничний термін сплати - 30.03.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 554015,60грн., кількість днів затримки - 415 календарних днів;
- податковій декларації з ПДВ №9088202859 від 21.06.2022, граничний термін сплати - 30.06.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 1716168грн., кількість днів затримки - 323 календарних днів;
- податковій декларації з ПДВ №9088202859 від 21.06.2022, граничний термін сплати - 30.06.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 1810955грн., кількість днів затримки - 323 календарних днів;
- податковій декларації з ПДВ №9088202859 від 21.06.2022, граничний термін сплати - 30.06.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 1906234грн., кількість днів затримки - 323 календарних днів;
- податковій декларації з ПДВ №9088202859 від 21.06.2022, граничний термін сплати - 30.06.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 898060грн., кількість днів затримки - 323 календарних днів;
- податковій декларації з ПДВ №9088202859 від 21.06.2022, граничний термін сплати - 30.06.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 341707,70грн., кількість днів затримки - 323 календарних днів;
- податковій декларації з ПДВ №9165351199 від 22.06.2021, граничний термін сплати - 30.06.2021, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 883335грн., кількість днів затримки - 688 календарних днів;
- податковій декларації з ПДВ №9352814479 від 22.11.2021, граничний термін сплати - 30.11.2021, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 72984грн., кількість днів затримки - 535 календарних днів;
- податковій декларації з ПДВ №9048799307 від 27.04.2022, граничний термін сплати - 02.05.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 726331,70грн., кількість днів затримки - 382 календарних днів;
- податковій декларації з ПДВ №9048799307 від 27.04.2022, граничний термін сплати - 02.05.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 1307531грн., кількість днів затримки - 382 календарних днів
- податковій декларації з ПДВ №9048799307 від 27.04.2022, граничний термін сплати - 02.05.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 1303508грн., кількість днів затримки - 382 календарних днів
- податковій декларації з ПДВ №9048799307 від 27.04.2022, граничний термін сплати - 02.05.2022, фактично сплачено 19.05.2023, сума податкового боргу, що сплачена 199795,30грн., кількість днів затримки - 382 календарних днів;
- уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9013414776 від 02.02.2023, граничний термін сплати - 02.02.2023, фактично сплачено 13.06.2023, сума податкового боргу, що сплачена 76577грн., кількість днів затримки - 131 календарних днів.
Копію акту перевірки направлено засобами поштового зв'язку на юридичну адресу підприємства, який згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано платником 22.08.2023.
07.09.2023 на підставі акту від 14.08.2023 №29232/04-36-04-11/34621490 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0253190411, згідно з яким до Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» застосовано штраф у розмірі 5 657 180,14грн. за затримку на 837, 808, 688, 658, 627, 596, 564, 535, 505, 443, 415, 382, 354, 323, 269, 131 календарних днів сплати грошового зобов'язання /податків у сумі 56571801,36 грн. (а.с. 5).
Копію вказаного податкового повідомлення-рішення отримано позивачем 12.09.2023.
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 07.09.2023 № 0253190411, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час спірних відносин).
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до положень підпунктів 19-1.1, 19-1.1.2 пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, що визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
За змістом підпунктів 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема: своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 ПК України).
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3 статті 36 ПК України).
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 36.5 статті 36 ПК України).
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно пункту 202.1 статті 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць з урахуванням відповідних особливостей, встановлених ПК України.
Згідно статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
З 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Законом України №2118-IX від 03.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 07.03.2022, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 69 наступного змісту:
« 69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
69.1. У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні».
Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022 року, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.
Відповідно до пункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України (в редакції Закону України №2260-ІХ), у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Відповідно до пункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції на дату проведення перевірки) визначено, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: а) камеральних перевірок.
У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
В подальшому, Законом України від 13.12.2022 №2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» пункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України викладено у новій редакції.
Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України (в редакції Закону України 13.12.2022 №2836-ІХ), що застосовуються з 27 травня 2022 року, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо: строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.
Отже, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, поновлено відповідальність платників податків, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Податковим кодексом України, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності, та скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
При цьому, з 27 травня 2022 року платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року, що передбачено положенням підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України в редакції Закону України від 13.12.2022 №2836-ІХ.
Згідно з пунктом 124.1 статті 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання (пункту 124.3 статті 124 ПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування до позивача штрафу, згідно із оспорюваним податковим повідомленням-рішенням, стало встановлення обставин порушення термінів сплати задекларованих зобов'язань по уточнюючому розрахунку №9164540963 від 23.08.2022; податковим деклараціям з ПДВ №9029144968 від 18.02.2021; №9369367932 від 19.01.2021; №9053533985 від 20.05.2022; №9199534946 від 20.07.2021; №9241277112 від 20.08.2021 №9273203665 від 20.09.2021; №9311461166 від 20.10.2021; №9387601071 від 20.12.2021; №9037770263 від 21.02.2022; №9042670386 від 21.03.2022; №9088202859 від 21.06.2022; №9165351199 від 22.06.2021; №9352814479 від 22.11.2021; №9048799307 від 27.04.2022; уточнюючому розрахунку № 9013414776 від 02.02.2023.
Суд враховує, що позивачем не заперечуються обставини допущеного порушення щодо несвоєчасної сплати задекларованих зобов'язань з ПДВ по вказаними податковим деклараціям.
З огляду на викладене, з урахування наведених законодавчих норм та встановлених обставин, що позивача цілком правомірно притягнуто до фінансової відповідальності у вигляді штрафу за порушення термінів сплати задекларованих зобов'язань.
При цьому, належних доказів відсутності у позивача можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, а відтак наявності обґрунтованих підстав для звільнення від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, позивачем не надано, а матеріали справи не містять.
При цьому, сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може безумовно вважатись підтвердженням неможливості виконання платником своїх податкових обов'язків.
Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За змістом частини першої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Отже, наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, має бути підтверджена в порядку, визначеному Законом.
Однак, доказів звернення Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» за отриманням відповідного сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин, наявність яких унеможливила виконання ним податкових обов'язків через такі обставини, позивачем не надано, матеріали справи не містять.
На переконання суду, платник, у разі неможливості своєчасного виконання податкових зобов'язань, не може посилатися лише на існування форс-мажорних обставин на території України, такі мають бути підтверджені документально в силу вимог Порядку №225.
Посилання позивача на те, що несвоєчасна сплата податкових зобов'язань зумовлена об'єктивним обставини, що не залежали від його волі, оскільки Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» є підприємством, яке відноситься до об'єктів критичної інфраструктури, забезпечує водопостачання та водовідведення населених пунктів Дніпропетровської області, забезпечує централізоване водопостачання, здійснює прийом, видобуток, виробництво, обробку питної води, подачі, транспортування, розподіл і реалізацію, експлуатацію, планово-попереджувальні, капітальні та поточні ремонти систем водопостачання, не враховуються судом, оскільки такі обставини не звільняють позивача від обов'язку виконувати свої податкові зобов'язання у порядку та у строки, визначені Податковим кодексом України.
Поряд з цим, суд зазначає, позивачем у спірних відносинах не доведено обставин неможливості вчасного виконання податкового обов'язку через військову агресію російської федерації та введення воєнного стану на всій території України належними та допустимими доказами.
Доводи позивача про те, що застосування штрафу є неправомірним, оскільки відповідачем не доведено вину Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» у допущеному порушенні, суд вважає безпідставними з наступного.
Притягнення позивача до фінансової відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання (56571801,36грн.) у спірних правовідносинах відбулось за пунктом 124.1 статті 124 ПК України.
Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов'язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.
Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №466) внесено зміни до Кодексу, у тому числі, в частині кваліфікації податкового правопорушення саме як протиправного, винного (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Законом № 466-IX визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 Кодексу, є встановлення контролюючими органами вини особи.
Згідно пунктом 109.3 статті 109 ПК України необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу. У всіх інших випадках визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов'язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.
Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 03.08.2023 у справі №520/22505/21.
Отже, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення у випадках, визначених пунктами 124.2, 124.3 статті 124 ПК України, є встановлення контролюючими органами вини цієї особи.
Враховуючи, що у спірних правовідносинах позивача притягнуто до фінансової відповідальності за пунктом 124.1 статті 124 ПК України, обов'язок встановлення його вини на контролюючі органи не покладений.
З огляду на викладене, підстави, якими позивач обґрунтовує протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення, спростовуються матеріалами, а інших підстав його неправомірності судом не встановлено.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Натомість, в даному випадку позивачем не підтверджено належними доказами обставин, якими обґрунтовує заявлені вимоги, та не доведено протиправності рішення, що оскаржується.
За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 07.09.2023 № 0253190411 прийняте відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, передбачений законодавством України, відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для його скасування.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов необґрунтований та задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» (код ЄДРПОУ 34621490, місцезнаходження: 52300, Дніпропетровська область, Криничанський район, селище міського типу Аули, Комплекс будівель та споруд № 2, Аульська селищна рада) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова