ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
13 листопада 2023 рокуСправа №160/9821/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
09.05.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, поданий представником позивача - адвокатом Копійко Артемом Андрійовичем, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій №000120/04-36-09-04/3112515735 від 07.06.2022 до ОСОБА_1 фінансових санкції у вигляді штрафу в розмірі: 82560,00 грн. - за роздрібну торгівлю рідин, що використовуються в електронних сигаретах без наявності відповідної ліцензії; 82560,00 грн. - за реалізацію рідин, що використовуються в електронних сигаретах без марок акцизного податку встановленого зразка.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: уточненого адміністративного позову з уточненим суб'єктним складом правовідносин та/або уточненими позовними вимогами відповідно до вимог КАС України, який містить реєстраційний номер облікової картки платника податків представника позивача, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості, та/або доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Копію ухвали, враховуючи припинення фінансування суду за кошторисними призначеннями для придбання поштових марок через військове вторгнення російської федерації на територію України та введенням на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 воєнного стану, 25.05.2023 направлено засобами телекомунікаційного зв'язку на електронну адресу представника позивача, зазначену в позовній заяві, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк для усунення недоліків до 30.05.2023.
05.06.2023 засобами поштового зв'язку до суду надійшла заява про усунення недоліків (направлена до суду 30.05.2023), до якої надано уточнену позовну заяву з аналогічними позовними вимогами, яка містить РНОКПП представника позивача та докази припинення позивачем підприємницької діяльності.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу 15-денний строк на подання відзиву на позов; витребувано від відповідача додаткові докази та встановлено строк для їх подання.
За даними КП «ДСС» копію ухвали про відкриття провадження та копію уточненого позову за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслано одержувачу - Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області в його електронний кабінет - 25.07.2023 о 18:26, про що свідчать матеріали справи. Копію ухвали про відкриття провадження 25.07.2023 позивачу направлено засобами телекомунікаційного зв'язку на адресу електронної пошти, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву відповідачем з урахуванням ч.6 ст.251 КАС України до 10.08.2023.
22.08.2023 засобами поштового зв'язку до суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому Головне управління ДПС у Дніпропетровській області позовні вимоги не визнало та просило відмовити у їх задоволенні.
Крім того, 22.08.2023 від відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у якому зазначено, що згідно з чеком та конвертом зі штриховим ідентифікатором №5006906023080, рішення про застосування фінансових санкцій №000120/04-36-09-04/3112515735 від 07.06.2022 було направлено 09.06.2022 засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно довідки про причини повернення/досилання, 15.07.2022 конверт було повернуто до ГУ ДПС у Дніпропетровській області у зв'язку з закінченням терміну зберігання. Таким чином, згідно п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, вищезазначене податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим Позивачу. Відповідно до сайту «Судова влада» позов у справі №160/9821/23 подано до суду 09.05.2023 року, тобто, поза межами шестимісячного строку визначеному у постанові Верховного Суду.
29.08.2023 засобами поштового зв'язку до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив та заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. У запереченнях на клопотання наголошено, що позивач дізнався про порушення своїх прав «27.12.2023» після того, як отримав копію Рішення про застосування фінансових санкцій №000120/04-36-09-04/3112515735 від 07.06.2022, тому вчасно звернувся до суду.
05.09.2023 засобами поштового зв'язку до суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли заперечення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 вищевказаний адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: - заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Копію означеної ухвали 26.10.2023 направлено засобами електронного зв'язку на електронну адресу представника позивача, зазначену останнім особисто в позовній заяві, про що свідчать матеріали справи. Тобто, строк на усунення недоліків позовної заяви до 06.11.2023.
10.11.2023 від позивача засобами поштового зв'язку надійшла заява про поновлення строків звернення до адміністративного суду з позовної заявою (направлено до суду 06.11.2023), яке мотивоване тим, що Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов'язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов'язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов'язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього. Проте, Позивач не зловживав правом платника податків, а навпаки переймався стосовно отримання Рішення про застосування фінансових санкцій, тому 05.12.2022 він особисто звернувся з листом до Відповідача з проханням, в разі винесенням Відповідачем податкових повідомлень- рішень на підставі Акту вручити їх Позивачу для реалізації його права на їх оскарження. Тобто в діях Позивача не було зловживання у вигляді постійного не отримання поштової кореспонденції контролюючого органу. 20.12.2023 Відповідачем було надано Позивачу лист вих. №73677/6-04-36-09-05-12 та засвідчену належним чином копію Рішення про застосування фінансових санкцій № 000120/04-36-09-04/3112515735 від 07.06.2022 за підписом начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Г.В. Чуб. (Лист вих.№73677/6-04-36-09-05-12 наявний в матеріалах справи). Крім цього, ГУ ДПС у Дніпропетровській області в своєму листі вих.№73677/6-04-36-09-05- 12 від 20.12.2022 не зазначає, що Рішення про застосування фінансових санкцій № 000120/04-36-09- 04/3112515735 від 07.06.2022 направлялось раніше на адресу Позивача та не було ним отримано. Також, відділенням поштового зв'язку на адресу податкового органу повернуто конверт з відміткою від 15.07.2022 про невручення «за закінченням терміну зберігання», а не з «відмовою від отримання» Позивачем.
Вирішуючи означену заяву про поновлення строку звернення до суду, суд виходить із такого.
За положеннями частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до пункту 45.1 статті 45 ПК України, платник податків - фізична особа зобов'язана визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більш однієї адреси.
Згідно із пунктом 70.1 статті 70 ПК України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).
За приписами підпункту 70.2.4 пункту 70.2 статті 70 ПК України, до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься інформація про місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство.
Відповідно до пункту 70.7 статті 70 ПК України, фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Згідно із пунктом 58.3 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до пунктів 3, 5 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за №124/28254, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження такої фізичної особи з повідомленням про вручення. Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.
З положення наведених норм чинного законодавства вбачається, що надіслане контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки платника, вважається врученим також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення.
Враховуючи викладені вище обставини, аналізуючи норми чинного законодавства та використовуючи логічно-змістовне тлумачення пункту 56.18 статті 56, пункту 58.3 статті 58 ПК України, суд дійшов висновку, що контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року (справа №826/17798/18) та від 23 вересня 2021 року (справа №640/8096/19).
Крім того, Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року (справа №810/3116/18) зазначено, що відповідно до пункту 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Судом також зазначено, що постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов'язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов'язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов'язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.
У постанові від 9 жовтня 2018 року у справі № 820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків. При цьому, такий висновок у справі № 820/1864/17 Верховний Суд висловлював також при встановленому судами попередніх інстанцій факті виконання контролюючим органом вимог чинного податкового законодавства щодо направлення копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків.
Наведений висновок неодноразово викладений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 13.07.2022 у справі № 640/5177/20.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Судом встановлено, що оскаржуване в цій справі рішення про застосування штрафних санкцій від 07.06.2022 №00120/04-36-09-04/ НОМЕР_1 направлено контролюючим органом 09.06.2022 засобами поштового зв'язку на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , що з адресою, яку самостійно вказує позивач та яка міститься у Єдиному державному юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Проте, відділення поштового зв'язку на адресу податкового органу повернуто конверт з відміткою від 15.07.2022 про невручення «за закінченням терміну зберігання» (копія міститься у матеріалах справи).
Водночас, матеріали справи не містять доказів постійного неотримання позивачем поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на його адресу, тобто, матеріалами справи не підтвердженого зловживання позивачем правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень. При цьому, суд враховує, що позивач мав реальну змогу ознайомитись із змістом оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій №000120/04-36-09-04/3112515735 від 07.06.2022 після отримання його копії 20.12.2023 та в межах шестимісячного строку з дня такого отримання звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Таким чином, суд вважає, що наведені у заяві позивачем причини пропуску строку звернення до суду поважними, у зв'язку з чим приходить до висновку про необхідність поновлення позивачу пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою.
Положеннями частини 13 статті 171 КАС України встановлено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до приписів пункту 14 статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
З урахуванням викладених обставин та на підставі наведених норм, суд вважає, що позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, зв'язку з чим наявні підстави для продовження розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись статтями 120-122, 171, 248, 256, 262 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування Рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій №000120/04-36-09-04/3112515735 від 07.06.2022.
Продовжити розгляд справи №160/9821/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею Юхно І.В. одноособово.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Роз'яснити, що за приписами частини 7 статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку не оскаржується згідно з статті 294 КАС України.
Суддя І.В. Юхно