УХВАЛА
м. Вінниця
03 січня 2024 р. Справа № 120/15347/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Томчука А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Товстун Н.М.,
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: Крутоузов Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7"
до: Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про: визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії .
Ухвалою від 16.10.2023 задоволено заяву про забезпечення позову ТОВ "Авантаж-7" та зупинено дію рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.09.2023 № 18614, від 20.09.2023 № 20593 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ "Авантаж-7" критеріям ризиковості платника податків.
21.12.2023 представник Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, що були застосовані ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.10.2023 по справі № 120/15347/23. В обґрунтування такої представник відповідача наголошує на нормах Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого Постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 та вказує, що незважаючи на віднесення платника до переліку ризикових (рішення від 04.09.2023 № 18614, від 20.09.2023 № 20593) перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.
Наведене вище, на думку ЦМУ ДПС по роботі з ВПП, не свідчило про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що не було самостійною та достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, ЦМУ ДПС по роботі з ВПП зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
ЦМУ ДПС по роботі з ВПП звертає увагу суду, що відсутні законодавчі підстави вважати, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування унеможливлює подальшу реєстрацію цих документів податкової звітності, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю. Крім того, висновок суду, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для господарської діяльності платника не підтверджені оцінкою судом будь-яких доказів. Так само суд не зазначив, на підставі яких саме доказів визнано підтвердженими доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача.
Ухвалою від 21.12.2023 заяву про скасування заходів забезпечення позову призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.01.2024.
Ухвалою від 03.01.2024 вирішено розгляд заяви здійснювати в режимі відеоконференції.
У судове засідання 03.01.2024 представник позивача не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлявся відповідно до положень КАС України.
Представник відповідача підтримав подану заяву від 21.12.2023 та просив суд скасувати заходи забезпечення позову вжиті судом 16.10.2023.
Визначаючись щодо заяви представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову у справі № 120/15347/23, вжитих ухвалою від 16.10.2023, суд виходить з такого.
За приписами статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Порядок скасування заходів забезпечення позову визначений статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1-3 статті 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
В свою чергу, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.
При цьому, заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів.
Тобто, скасування заходів забезпечення позову можливе за відсутності в подальшому потреби в забезпеченні позову взагалі, або за відсутності підстав, які зумовили вжиття судом таких заходів.
Варто зауважити, що Кодекс адміністративного судочинства України не наводить та не конкретизує підстав для скасування заходів забезпечення, однак, зважаючи на наведені норми в сукупності, такими слід вважати наявність обставин, котрі засвідчують відсутність тих підстав для забезпечення позову, які визначені у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, підставою для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову можуть бути обставини, які не були відомі суду та існували на момент винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, або які вказують на зміну умов, що існували на момент вжиття таких заходів.
Отже, за вмотивованим клопотанням учасника справи, за умови доведення в першу чергу заявником відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, раніше застосовані заходи забезпечення можуть бути скасовані.
Суд зазначає, що правовідносини в цій справі виникли у зв'язку з оскарженням позивачем рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.09.2023 № 18614, від 20.09.2023 № 20593 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ "Авантаж-7" критеріям ризиковості платника податків.
При постановленні ухвали від 16.10.2023 суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржених рішень істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме: право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність, оскільки зупинення реєстрації більше ніж 1137 податкових накладних призводить до негативних наслідків для заявника, зокрема, до неможливості здійснення господарської діяльності через зупинення реєстрації податкових накладних, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, покладення додаткового обов'язку на заявника щодо подання документів та погіршення ділової репутації.
Поряд з цим суд врахував надані заявником докази, зокрема щодо підтвердження наявності штату понад семисот робітників, копії податкових накладних реєстрацію яких зупинено у серпні-вересні 2023 року та наголосив на тому що відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову призведе до незворотних наслідків у вигляді втрати державним бюджетом України грошових коштів, сплачуваних Товариством з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7" в якості податків, позбавлення понад семисот працівників роботи та, як наслідок, заробітної плати під час дії воєнного стану, можливого повного зупинення господарської діяльності, у зв'язку з відсутністю прибутку від подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), що призведе до значних втрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7", які у випадку прийняття рішення у цій справі на користь позивача можуть бути підставою звернення до суду з метою стягнення їх з бюджету, що посилює негативний характер таких наслідків.
В свою чергу дослідивши зміст клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову суд дійшов висновку про в необґрунтованість такого та не доведення відповідачем того, що відпали чи зазнали істотної зміни ті обставини, які були підставою та мотивами для прийняття судом рішення про вжиття заходів забезпечення позову ТОВ "Авантаж -7".
Крім того, ті обставини, на які посилається заявник існували на момент постановлення такої ухвали.
У контексті вказаного, суд зауважує, що наведені відповідачем аргументи не стосуються питання усунення підстав, за яких заходи забезпечення позову були застосовані, а зазначені заявником обставини існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову.
Тобто, матеріали справи не містять доказів, що станом на момент розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.10.2023, відпали обставини, що стали підставою для прийняття рішення про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі.
Таким чином, ризики встановлені судом при вжитті заходів забезпечення позову продовжують існувати, як наслідок підстави для скасування заходів забезпечення позову у цій справі відсутні.
Суд також наголошує, що всі доводи заявника не стосуються питання усунення підстав, за яких заходи забезпечення позову були застосовані, а фактично свідчить про незгоду відповідача із заходами забезпечення позову, застосованими ухвалою суду від 16.10.2023.
Необхідно звернути увагу, що суд, який постановив ухвалу про забезпечення позову, не може скасувати власну ухвалу про забезпечення позову з тих підстав, що заходи забезпечення позову були застосовані безпідставно, або з порушенням норм процесуального закону, оскільки такими повноваженнями наділений лише суд апеляційної інстанції.
Суд також зазначає, що практика Верховного Суду, на яку покликається відповідач у своєму клопотанні, не може бути застосованою у спірному випадку, оскільки обставини встановлені судом в ходів розгляду клопотання про забезпечення позову підтверджують дійсне втручання оскаржуваними рішеннями в права та інтереси позивача, настання для нього негативних наслідків і можливість лише збільшення таких за час вирішення спору по суті, що вказуватиме на неефективність судового захисту.
Доводи заявника про те, що на законодавчому рівні відсутній порядок зупинення дії рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, якими останній обґрунтовував клопотання, самі по собі не є підставою для скасування вжитих заходів забезпечення позову у суді першої інстанції.
Враховуючи вищенаведене, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування заходів забезпечення позову в адміністративній справі № 120/15347/23.
Поряд з цим суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на положення частини 5 статті 157 КАС України відповідно до яких відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 157, 248, 256, 294 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування заходів забезпечення позову у справі № 120/15347/23.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Томчук Андрій Валерійович