УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
03 січня 2024 р. Справа № 120/19417/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області, Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області, Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи вказаним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
У частині п'ятій статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до абзацу першого статті 3 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Суд зазначає, що до 18.07.2022 року частини перша та друга статті 233 КЗпП України встановлювала, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
У подальшому Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин від 01.07.2022 року № 2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022 (далі Закон України № 2352-IX) частини першу та другу статті 233 КЗпП України викладено у наступній редакції:
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
З порівняння наведених положень вбачається, що з 19.07.2022 року строк звернення до суду з позовом щодо виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні є обмеженим та становить три місяці з дня одержання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Поряд з цим, суд вказує на те, що частина друга застосовується щодо строку звернення до суду у тих справах, в яких працівника звільнено. Натомість якщо працівник не звільнений, то строк звернення до суду із вимогами щодо виплати заробітної плати визначається загальною нормою частиною першою статті 233 КЗпП України, та становить три місяці з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Отже враховуючи те, що спірні правовідносини у цій справі виникли, зокрема, і після 19.07.2022 року, то з цим позовом в частині нарахування та виплати щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, за період з 19.07.2022 року по 20.01.2023 позивач міг звернутися до суду в межах тримісячного строку.
З огляду на регулярний, щомісячний характер додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, позивач повинен був дізнатися про її невиплату, тобто дізнатися про порушення свого права, з часу отримання заробітної плати за відповідний місяць.
Однак суд враховує пункт 1 Розділу Прикінцеві положення Кодексу законів про працю України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на території України запроваджено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 року № 383 дію карантину продовжено на всій території України до 30.06.2023. Відтак, тримісячний строк звернення до суду із цим позовом слід обраховувати з 01.07.2023.
Відтак, звернувшись з позовом до суду 26.12.2023, позивач пропустив тримісячний строк звернення з позовними вимогами щодо нарахування та виплати щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, за період з 19.07.2022 року по 20.01.2023 року.
Оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом та без подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, чим не дотримав приписи ч. 6 ст. 161 КАС України, позивачу слід надати заяву про поновлення строку звернення до суду у частині позовних вимог за вищезазначений період, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску, або ж заяви про уточнення позовних вимог з урахуванням строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області, Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання до суду мотивованої заяви про поновлення строку звернення до суду або заяви про уточнення позовних вимог з урахуванням строку звернення до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Альчук Максим Петрович