Справа № 991/11270/23
Провадження № 1-кс/991/11359/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
03 січня 2024 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_9.
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Інформація у скарзі відсутня.
Прізвище, ім'я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Інформація у скарзі відсутня.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Інформація у скарзі відсутня.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1?6].
Скаржник - ОСОБА_2
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (надалі - САП), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР).
на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи САП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою від 26 грудня 2023 року, яку останній цього ж дня направив на електронну адресу САП.
Зі змісту скарги та долученої до неї заяви про вчинення кримінального правопорушення видно, що директор Комунального підприємства «РИТУАЛ» ОСОБА_3 , перебуваючи у злочинній змові із пов'язаними з ним особами і комерційними особами, посадовими особами Харківської міської ради, зокрема Департаменту економіки та комунального майна, діючи у складі злочинної організації під керівництвом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , підконтрольного їм ОСОБА_7 , за бездіяльності правоохоронних органів, юрисдикція яких поширюється на місто Харків, які отримують за це неправомірну вигоду, за участю афілійованих фізичних і юридичних осіб, через ряд спеціально утворених фіктивних і підконтрольних підприємств в складі конвертаційного центру, створеного з метою ухилення від сплати податків і легалізації доходів злочинним шляхом, зловживаючи своїми службовими обов'язками, в період часу з 2022 по 2023 роки вчинили ряд умисних злочинних дій, а саме привласнили та розтратили бюджетні кошти, міжнародні фінансові кредити і грошові кошти, виводили кошти з КП «РИТУАЛ», бюджету ХМР, укладали фіктивні угоди, придбавали послуги, роботи, товари по завищеним цінам у пов'язаних осіб, а також незаконно використовували майно, що перебуває на обліку КП «РИУТАЛ». Крім того, окремими військовослужбовцями військових формувань України, у змові з членами організованого злочинного угрупування, згадуваного вище, в інтересах вказаного угрупування та КП «РИТУАЛ» Харківської міської ради, під керівництвом Харківського міського голови ОСОБА_8 , здійснюється тиск на активістів - ГО «НОН-СТОП» та її голову ОСОБА_2 , зокрема ними було знищено майно та вчинено замах на життя останнього. Так, на думку скаржника, в діях вищевказаних осіб вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - п.п. 8, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ст. 170, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 297, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 426-1 КК України.
У зв'язку з тим, що відомості за вказаною заявою не були внесені до ЄРДР, ОСОБА_2 звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою, у якій просить зобов'язати уповноважених осіб органу досудового розслідування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внести відомості до ЄРДР та почати досудове розслідування за заявою голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_2 від 26 грудня 2023 року за вих. № 26/12/2023-1 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч ч. 2 ст. 15 - п.п. 8, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ст. 170, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 297, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 426-1 КК України.
На підтвердження зазначених обставин до скарги було додано копію заяви про вчинення кримінального правопорушення від 26 грудня 2023 року; роздруківку з електронної поштової скриньки; копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань тощо.
У судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, просив розглянути скаргу без його участі.
Уповноважена особа САП у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином.
Слідчий суддя дослідив скаргу ОСОБА_2 та додані до неї матеріали.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 33-1 КПК України: «Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 214 КПК України: «Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, умовою підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду є вчинення злочину особою, яка обіймає будь-яку з посад, визначених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Відповідно до вимог п. п. 2 та 3 ч. 5 ст. 216 КПК України: «Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування».
Відповідно до вимог примітки ст. 45 КК України: «Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу».
Відповідно до вимог п. п. 1 п. 2 розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджене наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року, до Реєстру вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а також попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. п. 4-5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Зі змісту зазначених норм видно, що належність кримінального правопорушення до підсудності Вищого антикорупційного суду визначається сукупністю вимог до його предметної підсудності (умов підсудності), які встановлені ч. 1 ст. 33-1 КПК України, а саме: належністю кримінального правопорушення до переліку корупційних злочинів, зазначених у примітці до ст. 45 КК України або/та кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК України та обов'язковою наявністю хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Так, у своїй скарзі ОСОБА_2 просить зобов'язати уповноважену особу САП внести до ЄРДР відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - п.п. 8, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ст. 170, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 297, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 426-1 КК України, в той же час, слідчий суддя звертає увагу на те, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 15 - п.п. 8, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ст. 170, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 297, ч. 1 ст. 426-1КК України не належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, а відповідно і до сфери здійснення судового контролю слідчими суддями Вищого антикорупційного суду, відповідно до вимог ч. 1 ст. 33-1 КПК України.
Слідчий суддя також зазначає, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у заяві (повідомленні) про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
В той же час, зі змісту скарги видно, що скаржник просить внести відомості до ЄРДР за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 364, 368, 369 КК України. Разом з тим, зі змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення видно, що в ній не зазначені будь-які обставини, що вказували б на вчинення зазначеними у заяві від 25 грудня 2023 року особами дій, які б містили ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 191, 209, 364, 368, 369 КК України.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що за інформацією, яка міститься у заяві скаржника, не видно наявності обов'язкових ознак (зокрема об'єктивної сторони) кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 191, 209, 364, 368, 369 КК України, що позбавляє його можливості встановити кваліфікацію вказаних кримінальних правопорушень, а тому вимоги скарги ОСОБА_2 не можуть бути задоволені.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 214, 303, 304, 372, 376 КПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_2
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
У задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи САП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення - відмовити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1