Справа № 163/2395/23 Провадження №33/802/44/24 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А.
Доповідач: Гапончук В. В.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 січня 2024 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 30 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, що проживає по АДРЕСА_1 , непрацюючої, РНОКПП невідомий, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 30.11.2023 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, і накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона 17.10.2023 року о 09:37 годині, керуючи автомобілем "Hyundai Tucson", номерний знак НОМЕР_1 , на 488 км автодороги М-07 Київ-Ковель-Ягодин, в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.15-16).
Не погоджуючись із постановою судді особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вважає постанову суду незаконною, винесеною без належної оцінки обставин справи, без будь-якого юридичного підґрунтя та правової оцінки дій поліцейських та без врахування висновків Верховного суду, що в сукупності призвело до порушення норм матеріального та процесуального права.
Вказує на те, що обставини викладені в протоколі, частково не відповідають дійсності, а процедура затримання особи, проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення адміністративних матеріалів проведена з грубим порушенням порядку визначеного законом. Крім того згідно висновку закладу хорони здоров'я щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, який вона здійснила після зупинки її поліцейськими, ознак сп'яніння у неї не виявлено (а.с.20-23).
В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,будучи належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду справи (а.с.25) не з'явилася, клопотань про перенесення розгляду справи не подавала. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.268 КпАП України.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріалами справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, об'єктивна сторона правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так її вина у вчиненні цього адміністративного правопорушення доводиться:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №241978 від 17.10.2023 року щодо ОСОБА_1 (а.с.1);
-копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7956250 щодо ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ст.125 КпАП України (а.с.3);
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 (а.с.4);
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.10.2023 року щодо ОСОБА_1 (а.с.5);
-рапортом поліцейського роти з обслуговування м.Ковель УПП у Волинській області Гричиної Н.П. від 17.10.2023 року (а.с.6);
-відеозаписами з нагрудних боді-камер інспекторів поліції та відеореєстратора з авто працівників поліції (а.с.8).
Згідно довідки складеної старшим інспектором ВОНС в м.Ковель УПП у Волинській області ДПП Таран О. від 18.10.2023 року вбачається, що у відповідності до ІТС «ІПНП» громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має повторності адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КпАП України. Згідно відомостей ІПНП громадянка ОСОБА_2 отримувала посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 07.02.2003 року не являється позбавленою права керування (а.с.7).
Досліджений судом першої інстанції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 201 від 17.10.2023 року, складений лікарем КНП "Любомльське ТМО" ОСОБА_3 , згідно якого за результатами огляду у громадянки ОСОБА_2 ознак сп'яніння не виявлено (а.с.12), вірно не взято судом до уваги, оскільки проведення такого огляду не відповідає вимогам ст.266 КпАП України та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджений наказом МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735. Крім цього наданий висновок не може бути належним доказом, який би спростовував винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, яка в даному випадку передбачає відповідальність за відмову від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння,а не керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, аналогічні тим, що були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції, та не заслуговують на увагу апеляційного суду, так як не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи як судом першої інстанції, так і під час розгляду справи апеляційним судом.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.
Таким чином усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 30 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.