Справа № 496/8789/23
Провадження № 1-кс/496/2919/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2023 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Заозерне, Каховського району, Херсонської області, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за матеріалами кримінального провадження за №12023162250000737 від 04.10.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Старший слідчий Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_5 , переслідуючи злочинну мету незаконного збагачення за рахунок незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, в невстановлений слідством час, при невстановлених обставинах, у невстановленої особи, умисно, із корисливих мотивів, незаконно придбав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс у невстановленій кількості, а також електронні ваги та полімерні пакети, які використовував для фасування.
Далі, ОСОБА_5 , розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, переніс раніше придбаний наркотичний засіб до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де продовжив його незаконно зберігати з метою збуту у вказаній квартирі.
28.12.2023 року, в період часу з 14 год. 36 хв. до 15 год. 54 хв., співробітниками Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області, на підставі ухвали слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого, зокрема, виявлено та вилучено: 13 полімерних пакетів в яких міститься речовина рослинного походження, яка являється особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом; полімерна ємність з речовиною рослинного походження, яка являється особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом; паперовий згорток з речовиною рослинного походження; електронні ваги; 34 полімерні пакети, які використовувались для фасування особливо небезпечного наркотичного засобу.
Відповідно до постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» №4 від 26.04.2002 року, про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити великий або особливо великий їх розмір, а також спосіб упакування та розфасування.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів.
28.12.2023 року ОСОБА_5 затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.
29.12.2023 року ОСОБА_5 вручене письмове повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав просив задовольнити, вказав, що існують ризики, передбачені п.п 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду у зв'язку з покаранням, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні злочину, а також моженезаконно впливати на свідків та продовжити злочинну діяльність.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, у вигляді домашнього арешту у нічну пору доби з 22:00 до 07:00 год. ранку.
Слідчий суддя заслухав думку прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчив клопотання та додані до нього документи, приходить до наступного.
Відповідно до положень ч.2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Частиною 2 цієї ж статті визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, згідно з положеннями ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , що може спонукати підозрюваного до переховування від органів досудового слідства та суду, може вчинити інший злочин чи продовжити злочин, у якому підозрюється, а також вік та стан здоров'я підозрюваного, те, що він не одружений, дітей не має, а тому вважає, що застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу неможливо для запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, та обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Крім того ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58).
Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення (злочину), дані про особу підозрюваного, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя вважає, що старший слідчий в клопотанні і прокурор, під час розгляду клопотання, довели суду, що при зазначених ризиках і обставинах вчинення вказаного вище злочину неможливо застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід для забезпечення його процесуальної поведінки.
Згідно з ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вимоги ст. 182 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням викладених обставин злочину, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 161 040,00 гривень (2684,00 гривень х 60 = 161 040,00 гривень).
Керуючись ст.ст. 176-178,182-184, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого слідчого СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 по кримінальному провадженню № 12023162250000737, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2023 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком 60 (шістдесят) днів, тобто з 29.12.2023 року до 26.02.2024 року включно в межах строку досудового розслідування.
Визначити суму застави у розмірі 161 040,00 (сто шістдесят одна тисяча сорок) гривень, яку необхідно внести на відповідний рахунок до спливу терміну тримання під вартою.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області.
Після внесення визначеної суми застави, ОСОБА_5 з під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1)прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлений 02.01.2024 року
Слідчий суддя ОСОБА_1