Березівський районний суд Одеської області
03.01.2024
Справа № 494/832/23
Провадження № 6/494/7/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.01.2024 року Березівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Римаря І.А. ,
за участю: секретаря судового засідання - Козубенко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Березівка Одеської області подання старшого державного виконавця Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Рудюк Є. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , -
ВСТАНОВИВ:
21.12.2023 року до суду надійшло подання старшого державного виконавця Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Рудюк Є. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .
Подання мотивовано тим, що на виконанні старшого державного виконавця Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавчий лист №494/832/23 виданий 24.07.2023 року Березівським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 інфляційних збитків у розмірі 42221.61 грн., 3% річних - 9750.78 грн., всього 51972.39 грн., а також судових витрат у розмірі 1073.60 грн. 15.11.2023 року відкрито виконавче провадження та винесено постанову про стягнення витрат на виконавче провадження АСВП 73345427. 13.12.2023 року та 20.12.2023 року у зв'язку з несплатою боржником заборгованості накладено арешт на рахунки та все майно боржника в межах суми боргу. У зв'язку з вказаним державний виконавець просить тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан , який продовжено до 14.02.2024 року.
В судове засідання 03.01.2024 року державний виконавець не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Разом з цим, подала до суду клопотання, в якому просила розглядати справу за її відсутності.
Суд вважає зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
За таких обставин, у зв'язку з оголошенням воєнного стану на території України, з урахуванням заяви представника заявника, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду зазначеного подання, суд прийшов до наступних висновків.
Частинами 1-4 статті 441 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері. Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання своїх зобов'язань.
Згідно п.5 ч. 1ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин підлягає з'ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання у повному обсязі або частково.
Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».
Аналізуючи зазначене, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд дійшов висновку, що державним виконавцем взагалі не надано жондого доказу, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов'язання, а також не вбачається наявності обґрунтованого припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню зобов'язання, у зв'язку з чим, подання є необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи судом встановлено, що як вбачається з пояснень подання у державного виконавця перебуває виконавче провадження, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 інфляційних збитків у розмірі 42221.61 грн., 3% річних - 9750.78 грн., всього 51972.39 грн., а також судових витрат у розмірі 1073.60 грн., згідно виконавчого листа ;494/832/23, виданого 24.07.2023 року Березівським районним судом Одеської області.
Оскільки суд має повноваження щодо обмеження у праві виїзду боржника виключно у випадку його ухилення від виконання рішення суду, а належних доказів цілеспрямованого ухилення боржника від виконання рішення суду заявником взагалі не надано, як і доказів наміру боржника вибути за межі України з метою ухилення від виконання виконавчого листа, суд вважає, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.33,43 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.260-261, ст.441 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні подання старшого державного виконавця Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Рудюк Є. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 - відмовити за необґрунтованістю.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І.А. Римар