Березівський районний суд Одеської області
03.01.2024
Справа № 494/2401/23
Провадження № 2-о/494/18/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.01.2024 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
судді - Римаря І.А.,
за участю: секретаря судового засідання - Козубенко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області в порядку окремого провадження цивільну справу №494/2401/23 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Березівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті в порядку статті 317 Цивільно процесуального Кодексу України (далі - ЦПК України), -
ВСТАНОВИВ:
20.12.2023 року до Березівського районного суду Одеської області звернулась ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту смерті в порядку статті 317 ЦПК України.
На обґрунтування своїх вимог заявник вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер громадянин України ОСОБА_2 у віці 82 роки в м. Феодосії АР Крим, тобто на тимчасово окупованій території України, про що свідчить свідоцтво про смерть, видане феодосійським міським відділом записів актів цивільного стану департаменту записів актів цивільного стану міністерства юстиції республіки крим. За життя ОСОБА_2 заповів ОСОБА_1 належну йому на праві особистої приватної власності земельну ділянку площею 9.60 га, яка розташована на території Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області. Заявник зверталась до Березівського районного відділу ДРАЦС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , однак отримала відмову у зв'язку з тим, що документи, які підтверджують смерть особи, видані на території, де органи державної влади України не здійснюють свої повноваження. Встановлення факту смерті ОСОБА_2 потрібно заявнику для подальшого отримання належного свідоцтва про смерть та прийняття спадщини після померлого.
Ухвалою суду від 25.12.2023 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан , який продовжено до 14.02.2024 року.
У судове засідання 03.01.2024 року заявник не з'явилась. Разом з тим, 03.01.2024 року від її представника надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі, зазначила, що заявлені вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні (а.с.26).
Заінтересована особа: Березівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання 03.01.2024 року не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені були належним чином, так в матеріалах справи міститься розписка про отримання судової повістки від 26.12.2023 року (а.с.25).
Суд вважає зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
За таких обставин, у зв'язку з оголошенням воєнного стану на території України, з урахуванням заяви представника заявника, відсутністсю заінтересованої особи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, «суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення».
Відповідно до положень ч. 2 ст. 49 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи, згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Частиною 1 ст. 317 ЦПК України встановлено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
З представлених копій документів вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Феодосія АР Крим, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданої відділом феодосійським міським відділом записів актів цивільного стану департаменту записів актів цивільного стану міністерства юстиції республіки крим (а.с. 9).
Заявник ОСОБА_1 отримала лист Березівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 20.12.2023 року про неможливість проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , так як свідоцтво про смерть видане феодосійським міським відділом записів громадянського стану не є підставою для державної реєстрації смерті (а.с.12).
ОСОБА_2 за життя заповів належну йому на праві приватної власності земельну ділянку, яка розташована на території Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області, що підтверджується заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Мухаір В.Т. 31.01.2017 року та витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі (а.с.13-14).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях.
Згідно до ст. 1, ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Станом на 03.01.2024 року відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 року, територія м. Феодосія АРК є такою, що перебуває у тимчасовій окупації, у зв'язку з чим на вказаній території органи державної влади та органи місцевого самоврядування не здійснюють свою діяльність, що, у свою чергу, позбавляє можливості заявника отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_2 та реалізувати пов'язані з цим права.
Згідно до ч. 1, 6 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції від 24.12.2010 року № 3307/5) встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Таким чином, видане феодосійським міським відділом записів актів цивільного стану департаменту записів актів цивільного стану міністерства юстиції республіки крим, що знаходиться на окупованій території України, свідоцтво про смерть, не засвідчує у встановленому порядку факту смерті громадянина ОСОБА_2 , створює перешкоди та унеможливлює отримання заявником свідоцтва про смерть останнього.
Виходячи з положень ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд вважає, що орган, який видав свідоцтво про смерть ОСОБА_2 у м. Феодосія АР Крим, є незаконним, але разом з цим суд приймає до уваги в сукупності з іншими доказами дані, наявні в даному документі.
Так, згідно висновку Постанови Верховного суду від 22.10.2018 року у справі №235/2357/17, до вказаних правовідносин можуть бути застосованими так звані «намібійські винятки» Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
У 1971 році Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). «Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».
При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Оскільки, реєстрація смерті ОСОБА_2 в органах реєстрації актів цивільного стану на території України не проводилась, то є підстави в судовому порядку встановити факт смерті громадянина ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Виходячи зі встановлених обставин справи та відповідно до наведених положень закону, враховуючи ту обставину, що заявник позбавлений можливості отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_2 на території України, з метою забезпечення гарантії прав, свобод та законних інтересів заявника, суд вважає необхідним встановити факт смерті останнього.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки наведені у ній обставини повністю підтверджуються дослідженими письмовими доказами, долученими до матеріалів справи.
Згідно ч. 4, 5 ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання. Копія судового рішення видається учасникам справи негайно після його ухвалення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.
За правилами ч. 2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Керуючись ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст.ст. 1, 9, 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст.ст. 7, 76-81, 258-259, 263-265, 268, 273, 293-294, 315, 317, 319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Березівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті в порядку статті 317 ЦПК України - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження якого: с. Узень, Станіславського району Івано-Франківської області, Україна, який помер на території Автономної Республіки Крим, м. Феодосія ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 роки.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
Заінтересована особа: Березівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 34712467, пл. Ген. Плієва, 25, м. Березівка, Одеська область).
Суддя І.А. Римар