Справа № 932/11/24
Провадження № 1-кс/932/6/24
03 січня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023041030004910 від 31.12.2023 за ч.1 ст.286 КК України, -
у клопотанні слідчий просить накласти арешт, шляхом позбавлення права володіння, користування та розпорядження, на автомобіль «Hyundai», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 .
Клопотання слідчого обґрунтовано тим, що 30.12.2023 о 23:30 год водій ОСОБА_5 , керуючи вказаним автомобілем, рухаючись по пр. Б.Хмельницького від вул. Донська в напрямку вул. Бориса Кротова, не впоралася із керуванням та наїхала на електроопору №164. Внаслідок ДТП ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження.
Слідчий вказує, що за вказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань в межах якого автомобіль визнано речовим доказом. Арешт мотивовано необхідністю збереження вказаного майна.
В судове засідання слідчий та власник майна не з'явилися, що не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши надані докази встановлено наступне.
Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру, 31.12.2023, за №12023041030004910, внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Протоколом огляду місця ДТП та медичними довідками підтверджується факт ДТП за участі автомобіля «Hyundai», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті якої фізичній особі завдано тілесних ушкоджень, а автомобілю механічних пошкоджень.
Вказаний автомобіль вилучено 30.12.2023 та 31.12.2023 визнано речовим доказом.
Вказаний автомобіль належить ОСОБА_5 .
У відповідності до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
За приписами п.1 ч.2 вказаної статті, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За приписами ч.3 вказаної статті, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На даний час не можна зрозуміти причину ДТП. Наприклад причиною події могла бути помилка водія або неналежне утримання проїзної частини. Відтак не можна виключити факт вчинення злочину.
Разом із тим, оскільки власником пошкодженого автомобіля є особа якій завдано і тілесних ушкоджень, не вбачається підстав стверджувати про можливість власника автомобіля вчинити із ним будь-які дії, що передбачені абзацом 2 ч.1 ст.170 КПК України.
Відтак не вбачаю підстав для задоволення клопотання.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 98, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023041030004910 від 31.12.2023 за ч.1 ст.286 КК України - відмовити.
Копію ухвали надіслати слідчому та власникам майна.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено 03.01.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1