ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
01.01.2024 р. Справа № 914/3761/23
Суддя Петрашко М.М., розглянувши матеріали
за позовом Керівника Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Головного управління Національної гвардії України
до відповідача Підприємства об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничий центр "Маркитант"
про визнання недійсним пункту договору та стягнення 584667,00 грн
ВСТАНОВИВ
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява за позовом за позовом Керівника Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Головного управління Національної гвардії України до відповідача Підприємства об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничий центр "Маркитант" про визнання недійсним пункту договору та стягнення 584667,00 грн.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити її без руху з огляду на таке.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачається із позовної заяви, прокурор зазначив, що позивачем є Головне управління Національної гвардії України, однак всупереч пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України не зазначив його ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Також із поданих матеріалів вбачається, що позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, що також є порушенням вимог пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того суд зазначає, що відповідно до частини 2, 4 та частини 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до пункту 5.26. Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2020)", який прийнято та якому надано чинності Наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01 липня 2020р. №144, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Як вбачається із поданих матеріалів, прокурором до позовної долучено копії документів, які не засвідчені належним чином.
При цьому суд зазначає, що частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Таким чином, враховуючи наведене, позивачем порушено вимоги частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, оскільки долучені до позовної копії документів не можуть вважатися доказами, оскільки ці документи не є ні оригіналами, ні належним чином засвідченими копіями.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з частиною 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Керуючись статтями 6, 91, 162, 164, 172, 174, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для виправлення допущених недоліків, які вказані даній ухвалі суду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Петрашко М.М.