Рішення від 01.01.2024 по справі 910/16880/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.01.2024Справа № 910/16880/23

Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» (01015, місто Київ, ВУЛ.ЛЕЙПЦИЗЬКА, будинок 1-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 03327664)

до проТовариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЗЗБК №1» (01013, місто Київ, ВУЛИЦЯ БУДІНДУСТРІЇ, будинок 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 38979107) стягнення заборгованості у розмірі 391 096 грн. 82 коп.

Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» (надалі також - «Позивач») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЗЗБК №1» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 391 096 грн. 82 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №22975/5-01-Б від 05.08.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/16880/23, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.11.2023 року направлена на адреси Сторін до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, та рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа Позивачу та поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 09.11.2023 року уповноваженій особі Відповідача.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

05.08.2020 року між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЗЗБК №1» (Споживач) було укладено Договір про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №22975/5-01-Б та Договір про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №22976/5-01-Б. (а.с.8-11, 41-44)

За умовами вказаних договорів Виконавець зобов?язується надавати Споживачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва за адресами об?єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об?єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід?ємною частиною цього договору) та на підставі пред?явлених Споживачем вимог до скиду стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва (надалі - Вимоги до скиду стічних вод), а Споживач зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Виконавцем послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (в подальшому - Правила користування), Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316 (в подальшому - Правила приймання стічних вод), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської Міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 №1879, (в подальшому - Місцеві правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до п. 1.3 Договорів Обсяг води, що підлягає постачанню та прийняттю в систему каналізації, надається Споживачем у вигляді нормативного розрахунку (погодинного, добового, помісячного, річного обсягу постачання послуг), який затверджується Дніпровським басейновим управлінням та узгоджується з Виконавцем або Технічних умов на водопостачання, виданих та погоджених з Виконавцем і є невід'ємною частиною договору. Загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю наданих Споживачу протягом дії договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод - є договірним обсягом та використовується у розрахунках.

Згідно з п.2.1.1 Договорів кількість поставленої Споживачу води визначається за показами засобу обліку, зареєстрованого у Виконавця, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у Споживача декількох об?єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показів всіх засобів обліку, зареєстрованих за Споживачем. Обсяг наданої води для поливу та на інші власні потреби Споживача, незалежно від його організаційно-правової форми, визначається за показами засобів обліку. В разі технічної неможливості встановлення засобу обліку, кількість води, поставленої для поливу та інших власних потреб Споживача, може визначатися за узгодженим з Виконавцем розрахунком на підставі наданих Споживачем інформації та документів, якими визначена площа поливу та обсяги води на відповідні власні потреби.

У п.2.1.2 Договорів визначено, що Споживач щомісяця в період з 25 по 30 число поточного місяця знімає та передає Виконавцю послуг показання засобів обліку води через електронний особистий кабінет за електронною адресою: https://legals.vodokanal.kiev.ua (далі - Сервіс). Передані через електронний особистий кабінет показання з приладів обліку підтверджують обсяг отриманих Споживачем послуг з водопостачання та/або водовідведення та є підставою для проведення Виконавцем нарахувань Споживачу за спожиті послуги водопостачання та/або водовідведення і виставлення рахунків.

Для сервісу використовуються реєстраційні дані: електронна пошта Споживача: bkzabkl@buids.org.ua контактний тел. 230-69-12 код реєстрації на сайті Сервісу.

При підписанні документів електронним підписом використовується сертифікат, виданий центром сертифікації ключів. Споживач зобов?язується ознайомитися з порядком користування Сервісом, що розміщені на сайті Сервісу та на сайті https://vodokanal.kiev.ua. Сторони зобов?язуються не розголошувати реєстраційні дані, зокрема пароль доступу до Сервісу.

У разі виникнення у Споживача обставин, які унеможливлюють отримання/ відправлення електронних документів за допомогою Сервісу, Споживай зобов?язаний отримувати/відправляти документи Виконавцю в паперовому вигляді, зокрема через Центри обслуговування споживачів Виконавця.

В такому випадку Споживач знімає та передає в паперовому вигляді. Виконавцю через Центри . обслуговування споживачів (в період з 25 по 30 число поточного місяця) інформацію у формі Акта про спожиті . послуги з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, який підтверджує. обсяг наданих послуг, є підставою для проведення нарахувань за спожиті послуги централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення та виставлення рахунків, та який є невід?ємною частиною цього Договору.

У разі, якщо показання засобів обліку в Акті про спожиті послуги з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, що наданий Споживачем, різняться та не співпадають із показаннями засобів обліку, зафіксованими Виконавцем (на дату закінчення розрахункового періоду), такий Акт не погоджується Виконавцем та не підлягає до розрахунку.

У цьому випадку Виконавець надає Споживачу для підписання Акт, у якому зафіксовані дані Виконавця. Споживач підписує цей Акт та повертає протягом двох діб з дня Його отримання на адресу Виконавця: У разі неповернення Виконавцю підписаного Споживачем Акта у вищезазначений термін, цей Акт вважається погодженим: Споживачем.

Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами лічильників обліку стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до Правил користування. (п.2.1.5 Договорів)

Відповідно до п.2.1.6 Договорів облікові дані Споживача щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у Виконавця. Споживач щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою Виконавця) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою Виконавцем формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння Споживач направляє свого представника до Виконавця із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання Виконавцем підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. В разі невиконання Споживачем цього пункту договору, облікові дані Виконавця щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених Споживачем розрахунків вважаються безумовно погодженими Споживачем.

Згідно з п.2.2.1 Договорів Виконавець щомісячно направляє до банківської установи Споживача розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва відповідно до встановлених тарифів. Виконавець може оформлювати і передавати Споживачу розрахункові документи іншим способом, що не суперечить чинному законодавству України. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. У разі зміни тарифів у період дії цього договору Виконавець доводить Споживачу нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Згідно з п.2.2.2 Договорів у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг у відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється Споживачем щомісячно у безготівковій формі у п'ятиденний строк з дня направлення Виконавцем розрахункового документа до банківської установи Споживача або отримання ним розрахункових документів іншим способом. За згодою Виконавця оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від Споживача, може зараховуватися Виконавцем в погашення боргу.

Згідно з п. 2.2.3 Договорів в разі неотримання від Виконавця поточного щомісячного розрахункового документу, Споживач здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.

Пунктом 2.2.4 Договорів визначено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, Споживач зобов'язаний у 10-ти денний строк з дня направлення Виконавцем розрахункового документа до банківської установи Споживача, письмово повідомити про це Виконавця та у цей же строк направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання акту. В іншому випадку відмова Споживача оплатити розрахунковий документ Виконавця вважатиметься безпідставною.

Пунктом 7.1 Договорів сторони погодили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє по 01.12.2020.

Дислокацією об'єктів житлового фонду, що є невід'ємною частиною Договору про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №22975/5-01-Б від 05.08.2020 року, Сторони визначили адресу об'єктів споживання, а саме пров. Моторний, 11, ж/б 1. (а.с.12)

Дислокацією об'єктів житлового фонду, що є невід'ємною частиною Договору про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №22976/5-01-Б від 05.08.2020 року, Сторони визначили адресу об'єктів споживання, а саме пров. Моторний, 11, ж/б 2. (а.с.45)

Листом №305 від 28.10.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЗЗБК №1» повідомило Позивача про продовження терміну дії договорів про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 05.08.2020 року до 01.03.2021. (а.с.13)

Вимогою №5363/12/8/02-23 від 08.06.2023 р. Позивач вимагав від Відповідача сплатити заборгованість за договором, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 14.06.2023, фіскального чеку. (а.с.20-22)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що за період з 01.02.2022 року по 28.02.2023 року Відповідач неналежним чином виконав свої обов'язки по оплаті наданих послуг, сплативши вартість послуг лише частково в розмірі 30 000 грн. 00 коп. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» становить 337 319 грн. 76 коп. (з урахуванням перерахунків на суму 106 222 грн. 46 коп. та на суму 78 308 грн. 68 коп.) Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЗЗБК №1» 3% річних у розмірі 8 441 грн. 30 коп., інфляційні у розмірі 45 335 грн. 76 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №22975/5-01-Б від 05.08.2020 року та Договору про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №22976/5-01-Б від 05.08.2020 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

За приписами ст. 1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» централізоване питне водопостачання - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Централізоване водовідведення -господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення.

Відповідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності; індивідуальними і колективними споживачами житлово-комунальних послуг, визначеними Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №22975/5-01-Б від 05.08.2020 року за період з 01.02.2022 року по 28.02.2023 року Позивач надав Відповідачу послуги з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі на суму 311 830 грн. 99 коп., що підтверджується актами про обстеження та зняття показань з вузла обліку за спірний період, підписаними уповноваженими представниками сторін (а.с.23-27), проте Відповідач оплатив такі послуги лише частково на суму в розмірі 15 000 грн. 00 коп., що підтверджується реєстром надходжень грошових коштів. (а.с.18)

Крім того, на виконання умов Договору про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №22976/5-01-Б від 05.08.2020 року за період з 01.02.2022 року по 28.02.2023 року Позивач надав Відповідачу послуги з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі на суму 240 019 грн. 91 коп., що підтверджується актами про обстеження та зняття показань з вузла обліку за спірний період, підписаними уповноваженими представниками сторін (а.с.23-27), проте Відповідач оплатив такі послуги лише частково на суму в розмірі 15 000 грн. 00 коп., що підтверджується реєстром надходжень грошових коштів. (а.с.51)

Згідно з п.2.2.1 Договорів Виконавець щомісячно направляє до банківської установи Споживача розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва відповідно до встановлених тарифів. Виконавець може оформлювати і передавати Споживачу розрахункові документи іншим способом, що не суперечить чинному законодавству України. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. У разі зміни тарифів у період дії цього договору Виконавець доводить Споживачу нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Згідно з п.2.2.2 Договорів у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг у відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється Споживачем щомісячно у безготівковій формі у п'ятиденний строк з дня направлення Виконавцем розрахункового документа до банківської установи Споживача або отримання ним розрахункових документів іншим способом. За згодою Виконавця оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від Споживача, може зараховуватися Виконавцем в погашення боргу.

Згідно з п. 2.2.3 Договорів в разі неотримання від Виконавця поточного щомісячного розрахункового документу, Споживач здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.

Пунктом 2.2.4 Договорів визначено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, Споживач зобов'язаний у 10-ти денний строк з дня направлення Виконавцем розрахункового документа до банківської установи Споживача, письмово повідомити про це Виконавця та у цей же строк направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання акту. В іншому випадку відмова Споживача оплатити розрахунковий документ Виконавця вважатиметься безпідставною.

Так, на виконання умов Договору про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №22975/5-01-Б від 05.08.2020 року та Договору про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №22976/5-01-Б від 05.08.2020 року Позивачем виставлено платіжні документи до банківських установ за спірний період, що підтверджується довідками АТ «Комерційний індустріальний банк» №95/2925 від 16.05.2023 р., №95/2925 від 16.05.2023 р. (а.с. 15-17, 48-50)

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів незгоди Відповідача щодо кількості або вартості отриманих послуг за Договорами, наданих Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ», та у встановлений договором строк не направлено свого представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння, а тому надані послуги вважаються прийнятими Відповідачем без заперечень та зауважень у повному обсязі.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЗЗБК №1» перед Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» за Договором про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №22975/5-01-Б від 05.08.2020 року становить 190 608 грн. 53 коп. (з урахуванням перерахунків на суму 106 222 грн. 46 коп.), а заборгованість за Договором про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №22976/5-01-Б від 05.08.2020 року становить 146 711 грн. 23 коп. (з урахуванням перерахунків на суму 78 308 грн. 68 коп.), що також підтверджується детальним розрахунком заборгованості Відповідача. (а.с.19, 47)

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем Приватному акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у передбачені Договорами строки у розмірі 337 319 грн. 76 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України, не здійснив сплату заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 337 319 грн. 76 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочення з 31.01.2022 року по 31.05.2023 року у розмірі 8 441 грн. 30 коп. та інфляційні у розмірі 45 335 грн. 76 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем оплати за Договорами за загальний період прострочення з 31.01.2022 року по 31.05.2023 року у розмірі 8 441 грн. 30 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача за Договором про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №22975/5-01-Б від 05.08.2020 року, а тому за вказаним договором підлягають стягненню 3% річних за загальний період прострочення з 27.02.2022 року по 30.04.2023 року у розмірі 4 049 грн. 68 коп. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню 3% річних за загальний період прострочення з 31.01.2022 року по 31.05.2023 року у розмірі 8 142 грн. 16 коп.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)

Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.

Разом із тим, Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.

Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.

Згідно з Листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов'язань.

Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.

Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007р. «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін», відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.

При цьому, коли відносно кожного грошового зобов'язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов'язання, за період з моменту виникнення обов'язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов'язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.

Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 31.01.2022 року по 31.05.2023 року у розмірі 45 335 грн. 76 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача за Договором про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №22975/5-01-Б від 05.08.2020 року, а тому за вказаним договором підлягають стягненню інфляційні за загальний період прострочення з 27.02.2022 року по 30.04.2023 року у розмірі 19 840 грн. 52 коп. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню інфляційні за загальний період прострочення з 31.01.2022 року по 31.05.2023 року у розмірі 41 519 грн. 58 коп.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких підстав, Суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЗЗБК №1» про стягнення заборгованості у розмірі 391 096 грн. 82 коп. підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЗЗБК №1» (01013, місто Київ, ВУЛИЦЯ БУДІНДУСТРІЇ, будинок 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 38979107) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» (01015, місто Київ, ВУЛ.ЛЕЙПЦИЗЬКА, будинок 1-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 03327664) заборгованість у розмірі 337 319 (триста тридцять сім тисяч триста дев'ятнадцять) грн. 76 коп., інфляційні у розмірі 41 519 (сорок одна тисяча п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 58 коп., 3% річних у розмірі 8 142 (вісім тисяч сто сорок дві) грн. 16 коп. та судовий збір у розмірі 5 804 (п'ять тисяч вісімсот чотири) грн. 72 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 01 січня 2024 року.

Суддя О.В. Чинчин

Попередній документ
116086449
Наступний документ
116086451
Інформація про рішення:
№ рішення: 116086450
№ справи: 910/16880/23
Дата рішення: 01.01.2024
Дата публікації: 04.01.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (31.10.2023)
Дата надходження: 31.10.2023
Предмет позову: про стягнення 391 096,82 грн.