СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
03 січня 2024 року м. Харків Справа № 913/308/23
Східний апеляційний господарський суд у складі судді:
суддя Фоміна В.О.
дослідивши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» (вх. №2897 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 22.11.2023 у справі №913/308/23, ухвалене суддею Корнієнком В.В. у приміщенні Господарського суду Луганської області, повне рішення складено 04.12.2023 року,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут», м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 578 145 950,61 грн
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Луганської області від 22.11.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» борг в сумі 465 706 728,93 грн, три проценти річних в сумі 18 704 485,02 грн, інфляційні втрати в сумі 93 734 736,66 грн, витрати на судовий збір в сумі 939400 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» звернулось 22.12.2023 засобами поштового зв'язку до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№ 2897 Л2 від 29.12.2023), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 22.11.2023 у справі №913/308/23 повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» у задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ «Луганськгаз Збут» заборгованості за рамковим договором №2рд_БГр-ЛГЗ від 20.10.2021 та індивідуальним договором до нього №БГр-21/22-ЛГЗ від 20.10.2021 у сумі 578 145 950,61 повністю; судові витрати покласти на позивача ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» в повному обсязі.
Також до апеляційної скарги відповідачем додано клопотання про зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги.
Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшла висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до приписів Закону України "Про державний бюджет на 2023 рік" один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684 грн.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Судом встановлено, що позовна заява подана у 2023 році та предметом спору є вимоги майнового характеру про стягнення коштів у розмірі 578 145 950,61 грн.
З урахуванням суми позову в даній справі та приписів пп 1, 4 п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги підлягає сплаті 1409100,00 грн судового збору, як 150% ставки судового збору у розмірі 939400,00 грн, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, яка обмежена 350-ма розмірами прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році.
Втім, при поданні апеляційної скарги скаржником в порушення пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Натомість апелянтом заявлено клопотання про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» розміру судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Луганської області від 22.11.2023 у справі № 913/308/23 до 2684 грн. та додано до апеляційної скарги платіжну інструкцію №69 від 22.12.2023 про сплату вказаної суми судового збору.
В обґрунтування вказаного клопотання апелянт зазначив про обставини скрутного майнового стану ТОВ «Луганськгаз Збут», що унеможливлює сплату судових витрат. Відповідач вказав, що до квітня 2022 року останнім здійснювалася діяльність щодо розподілу природного газу, проте через введення воєнного стану та тимчасовою окупацією Луганської області відповідач змушений був припинити здійснювати свій єдиний вид господарської діяльності, який приносив підприємству дохід. Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області перевищує 5% розміру річного доходу підприємства. Крім того, за чотири місяці попереднього 2022 року більшість споживачів ТОВ «Луганськгаз збут» повністю не розрахувалися за надані відповідачем послуги з розподілу природного газу. Посилаючись на зазначені обставини, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», судову практику Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Пелевін проти України», у справі «Креуз проти Польщі» та у справі «Наталія Михайленко проти України»), враховуючи принцип доступу до суду, апелянт просив зменшити розмір судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі з 1409100,00 грн до 2684,00 грн.
На підтвердження скрутного матеріального становища, ТОВ «Луганськгаз Збут» надано до суду апеляційної інстанції довідку про залишки обігових коштів, що забезпечують соціально-захищені статті витрат ТОВ «Луганськгаз збут» від 18.12.2023 №191, довідку про неможливість здійснення «ТОВ «Луганськгаз збут» господарської діяльності на території Луганської області №183 від 15.12.2023, довідку про відсутність первинних документів, наявність підстав неможливості складання повноцінної податкової звітності за 2022 рік, зниження обсягу доходів у 2023 році в порівнянні з аналогічним періодом 2021 року №185 від 15.12.2023, довідку про втрату майна/активів та наявність кримінального провадження проти держави-агресора російської федерації №186 від 15.12.2023, відповідні довідки про залишки коштів на рахунках та виписки з банків, податкову звітність та фінансові звіти за відповідні періоди, витяг з єдиного реєстру судових розслідувань.
Розглянувши вказане клопотання про зменшення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 вказаного Закону, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, наведеними положеннями Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.
Не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених положеннями цього Закону (вказані висновки наведені в ухвалах Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 902/824/20 та від 08 серпня 2023 року у справі № 913/75/23).
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З огляду на те, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення ТОВ «Луганськгаз збут» розміру судового збору, який необхідно сплатити за подання апеляційної скарги.
Отже, апеляційний господарський суд зазначає, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору самого по собі недостатньо для безумовного висновку про необхідність надання відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Крім того, запровадження на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, не є підставою для відстрочення (отже, в тому числі, і для зменшення) сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір". Також, закон не передбачає відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав виникнення обставин непереборної сили. Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією викладеною в ухвалах Верховного Суду від 25.04.2022 у справі № 910/6306/21, від 31 серпня 2022 року у cправі № 910/26972/14 та від 16 січня 2023 року у cправі № 910/11002/21.
Суд враховує, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), на яку також посилався заявник апеляційної скарги, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland» від 19.06.2001, заява № 28249/95), зазначено, що «право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов'язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом. Відповідно, суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
З огляду на зазначене, враховуючи положення статті 8 Закону України "Про судовий збір", апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ТОВ «Луганськгаз збут» про зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка наведена в ухвалі від 01 вересня 2023 року у справі №913/602/20.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, з метою усунення недоліків апеляційної скарги та з врахуванням сплаченої суми судового збору у розмірі 2684,00 грн., скаржнику необхідно надати суду докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Луганської області від 22.11.2023 у справі №913/308/23 у розмірі 1406416,00 грн. (1409100,00 - 2684,00).
Таким чином, перевіркою щодо форми та змісту апеляційної скарги на відповідність вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що апеляційна скарга не відповідає вимогам пункту 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України враховуючи вищевикладені недоліки.
Згідно з частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані обставини унеможливлюють відкриття апеляційного провадження у справі та є підставою для залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» без руху на підставі частини 2 статті 260 ГПК України з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
УХВАЛИВ:
1.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору з 1409100,00 грн до 2684,00 грн.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» (вх. №2897 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 22.11.2023 у справі №913/308/23 залишити без руху.
3. Встановити заявнику апеляційної скарги 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги.
4. Роз'яснити апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В.О. Фоміна