Справа № 405/4074/23
2/405/621/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2023 року м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого-судді: Драного В.В.
при секретарі: Дятел О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ФОП ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та стягнення коштів в сумі 1708,00 грн. В обґрунтування позову вказала, що 14.02.2023 року на сторінці онлайн-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в соціальній мережі Instagram вона замовила у відповідача спортивний костюм чорного кольору розміру 46-48 із вказаними замірами об'єму стегон 110 см вартістю 699,00 грн., які були сплачені відповідачу. Однак, після отримання товару позивач виявила, що костюм не відповідає заявленим розмірам (об'єм стегон був 90 см), а тому не може бути використаним за призначенням. Позивач хотіла обміняти даний костюм на більший та щоб відповідач оплатив поштові послуги з пересилання товару. Однак, магазин лише надав адресу для обміну та повідомив, що поштові послуги оплачує замовник. 22.02.2023 року позивач повернула костюм відповідачу та виявила бажання повернути сплачені за нього кошти, однак магазин відмовив у цьому, так як згідно їх правил повернення грошових коштів за товар не передбачено, можливий лише обмін товару. 08.03.2023 року позивач направила претензію з вимогою повернути їй сплачені кошти за костюм, яке було отримано відповідачем, однак проігноровано.
Вважає, що відповідачем здійснено обман та нечесну підприємницьку практику, оскільки нею не було надано достовірної інформації про товар. Сторона, яка застосувала обман зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі. Відповідач на звернення позивача вказує, що товар було надіслано вірно, відповідно до замовлення, та жодним чином не коментувала похибку в розмірі товару 20 см. Внаслідок даних протиправних дій відповідача позивач зазнала таких збитків: оплата за товар - 699,00 грн.; оплата відправлення товару - 74,00 грн.; оплата відправлення претензії-вимоги та за конверт - 39,00 грн; 2 CD-R диски - 42 грн, що в загальному становить 854,00 грн. За таких обставин просить визнати недійсним правочин між сторонами та стягнути з відповідача на користь позивача кошти, сплачені за покупку товару, та інші збитки у подвійному розмірі 854х2=1708,00 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.06.2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
25.09.2023 року позивач подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить їх задовольнити та розглядати справу без її участі.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, однак 22.08.2023 року відповідач подала до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За таких обставин, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі матеріалів справи та наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що в соціальній мережі Instagram працює онлайн-магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3». В описі до сторінки вказано, що магазин «працює офіційно», оплата за передоплатою 100 грн., передбачено обмін товару на будь-яку модель, доставка укр та новою поштою, наявний обмін, повернення відсутнє (а.с. 13).
Так, у листуванні в соціальній мережі Instagram з даним онлайн-магазином було замовлено спортивний костюм розміром 46/48, ОГ 115 см, OБ 110 см, на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 24).
14.02.2023 року позивач ОСОБА_1 сплатила відповідачу ФОП ОСОБА_2 699,00 грн., призначення платежу - оплата за спортивний костюм ОСОБА_4 , що підтверджується відповідною квитанцією (а.с. 8). Також споживач сплатила 47,00 грн. за відправку товару, який вона отримала 18.02.2023 року, що підтверджується поштовою накладною (а.с. 9, 10).
19.02.2023 року відповідача у соціальній мережі Instagram повідомлено про те, що розмір спортивного костюма не відповідає наданим замірам, та замовником надано відеозапис власних замірів костюма, за якими об'єм стегон становив близько 90 см (45х2). На це магазин повідомив про те, що все було надіслано вірно. У той же час магазин запропонував обмін, на який замовник погодилась, а саме на обмін спортивного костюму з розміром 50/52. При цьому, магазином наголошено, що послуги пошти оплачує клієнт. В подальшому, споживач запропонувала, щоб відправлення товару назад оплатив магазин, на що він відмовився (а.с. 15, 24).
Як вбачається з поштової накладеної 23.02.2023 року позивач ОСОБА_1 направила на адресу відповідача одяг з оголошеною вартістю 700 грн., сплативши за відправлення 74,00 грн., яке було отримане відповідачем 24.02.2023 року (а.с. 11, 12).
В подальшому, замовник у листуванні в соціальній мережі Instagram з даним онлайн-магазином вимагала повернення коштів, сплачених нею за повернутий спортивний костюм, однак отримала відмову з посиланням на те, що можливий лише обмін (а.с. 16).
08.03.2023 року позивач направила відповідачу претензію-вимогу, в якій вимагала повернути їй сплачені кошти за товар. Дану претензію відповідач отримала18.03.2023 року (а.с. 17-22).
Згідно ст. 698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів. Умови договору, що обмежують права покупця-фізичної особи порівняно з правами, встановленими цим Кодексом та законодавством про захист прав споживачів, є нікчемними.
Відповідно до ст. 699, ч. 1 ст. 700 ЦК України пропозиція товару в рекламі, каталогах, а також інших описах товару, звернених до невизначеного кола осіб, є публічною пропозицією укласти договір, якщо вона містить усі істотні умови договору. Виставлення товару, демонстрація його зразків або надання відомостей про товар (описів, каталогів, фотознімків тощо) у місцях його продажу є публічною пропозицією укласти договір незалежно від того чи вказана ціна та інші істотні умови договору купівлі-продажу, крім випадків, коли продавець явно визначив, що відповідний товар не призначений для продажу. Продавець зобов'язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Інформація має відповідати вимогам закону та правилам роздрібної торгівлі щодо її змісту і способів надання.
Відтак, між сторонами виникли договірні відносини роздрібної купівлі-продажу спортивного костюму розміром 46/48, ОГ 115 см, OБ 110 см, характеристики якого були вказані каталозі в соціальній мережі Instagram, зверненого до невизначеного кола осіб.
Відповідно до ч.ч. 3-6 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями споживач має право розірвати договір за умови повідомлення про це продавця (виконавця) протягом чотирнадцяти днів з дати одержання документа, який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями чи прийняття продукції або першої поставки такої продукції, за умови, що така продукція є річчю, а прийняття чи поставка продукції відбувається пізніше часу одержання споживачем документа на їх продаж.
У разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше тридцяти днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору. Споживач має право не повертати продукцію або результати роботи чи послуги до моменту повернення йому сплаченої ним суми грошей.
У разі розірвання договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, споживач повинен повідомити продавця (виконавця) про місце, де продукція може бути повернена. Договором може передбачатися, що продукція або результати робіт (послуг), що були надіслані поштою, повинні у разі розірвання договору також бути повернені поштою.
Будь-які витрати, пов'язані з поверненням продукції, покладаються на продавця (виконавця). Продавець (виконавець) повинен відшкодувати витрати споживача у зв'язку з поверненням продукції.
Якщо споживачеві не було надано документ (електронний документ), який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями, такий правочин не є підставою для виникнення обов'язків для споживача.
У разі ненадання документа (електронного документа) або підтвердження інформації споживач повідомляє продавця (виконавця) про недійсність договору. Продавець (виконавець) протягом тридцяти днів з моменту одержання такого повідомлення повинен повернути споживачеві одержані кошти та відшкодувати витрати, понесені споживачем у зв'язку з поверненням продукції.
Окрім того, відповідно до ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Таким чином, враховуючи, що відповідач не надав позивачу документ (електронний документ), який засвідчує факт здійснення правочину - роздрібної купівлі-продажу спортивного костюма, поза торговельними або офісними приміщеннями, надав недостовірні відомості щодо розміру спортивного костюму, що унеможливило його використання споживачем за цільовим призначенням, а позивач повернув товар та у соціальній мережі Instagram повідомив відповідача про необхідність повернення одержаних коштів за повернутий товар, суд приходить до висновку про недійсність даного правочину.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню у подвійному розмірі одержані кошти за товар у розмірі 699,00 грн. та відшкодування витрат, понесені споживачем у зв'язку з поверненням продукції у розмірі 74,00 грн., а саме (699+74)х2=1546,00 грн.
Щодо доводів позивача про здійснення відповідачем недоброчесної підприємницької практики суд вважає за необхідне вказати наступне
Згідно ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно з ч. 1 ст. 42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1; ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика - будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Тобто, однією з основних ознак нечесної підприємницької практики є її систематичність, здійснення на постійній основі.
Водночас, разове порушення законодавства про захист прав споживачів не є достатньою підставою для визнання підприємницької діяльності нечесною в цілому. Доказів вчинення (рішень, постанов судів, інших уповноважених органів) відповідачем інших подібних порушень законодавства про захист прав споживачів, тобто їх систематичності, позивачем не надано, а тому суд при визнанні правочину недійсним нормою ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» не керувався.
Окрім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення збитків з оплати відправлення претензії-вимоги та за конверт у розмірі 39,00 грн. та 2 CD-R дисків у розмірі 42 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Водночас, згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Разом з тим, суд, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Такі дії суд вчиняє згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони»), за змістом якого суд уповноважений під час розгляду справи самостійно перевірити доводи сторін щодо порушення їх прав.
Оскільки саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію правовідносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначення, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, і самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не суперечить положенням цивільного процесуального законодавства.
Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17.
Відтак, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи та підготовки до її розгляду, а саме з оплатою відправлення претензії-вимоги та за конверт у розмірі 39,00 грн. та 2 CD-R дисків у розмірі 42 грн., а всього 81 грн.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач як споживач звільнений від сплати судового збору, а тому, згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 2096,20 грн. судового збору пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 11-13, 19, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання правочину недійсним та стягнення коштів - задовольнити частково.
Визнати недійсним правочин укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо роздрібної купівлі-продажу спортивного костюму розміром 46/48, ОГ 115 см, OБ 110 см.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 1546,00 грн., а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 81 грн.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 2096,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда В.В. Драний