Справа № 346/5930/23
Провадження № 2/346/294/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 січня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі: головуючого - судді Васильковського В.В.,
з участю секретаря - Максим 'юк М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання малолітньої дитини -
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позицій сторін.
16 жовтня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Атаманюк В.М. звернувся до суду з позовом, в якому посилається на те, що 19 жовтня 2002 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 . Від шлюбних взаємостосунків у них народилося двоє дітей: - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час є повнолітнім, а також ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на даний час проживає з позивачкою та перебуває на її і повному утриманні. Через сімейні незгоди, різні характери та погляди на життя позивачка та відповідач припинили спільне проживання та ведення господарства. За таких обставин, 17 листопада 2022 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. З часу фактичного розірвання їхніх стосунків кошти на утримання спільній дитині відповідач практично не надає. Відповідач нещодавно придбав для сина частину шкільних : приладь, але це після неодноразових прохань позивачки. І більше ніякої допомоги від ОСОБА_2 немає. Будь-якої ініціативи щодо самостійного матеріального утримання сина відповідач не проявляє, та не цікавиться даним питанням. З кожним днем для утримання дитини потрійно все більше коштів. Потреби сина його не хвилюють, звідки ОСОБА_4 має одягатися, харчуватися тощо. Кошти відповідач використовує в своїх особистих цілях. Відносини між позивачкою та відповідачем не повинні жодним чином втілив дитину і суперечки між ними не звільняють відповідача від обов'язку надавати матеріалу допомогу на утримання малолітнього сина. Позивачка повинна забезпечувати всім необхідним сина на що постійно потрібні кошти. Також, позивачка забезпечує дитину одягом та взуттям, шкільним приладдям, продуктами харчування, предметами першої потреби, а також у разі захворювання сина. Після стрімкого росту цін все перелічене вимагає значних матеріальних витрат, і участь відповідача у їх забезпеченні є його обов' язком. До слова син ОСОБА_4 часто хворіє у осінньо-зимовий період, про що відповідачеві добре відомо. Окрім того, цього року син пішов у перший клас у Коломийську приватну гімназію «Католицьку» школу святого Папи Івана Павла ІІ». На даний час позивачка ніде не працює, оскільки перебуває у декретній відпустці. Тож зважаючи на той факт, що відповідач не бере участі в матеріальному утриманні сина і добровільному порядку не бажає щось змінювати, в позивачки виникла гостра необхідність звернутись до суду із даною позовною заявою. Зароблені кошти відповідач не надає на забезпечення сина всім необхідним, а витрачає на власний розсуд та на власні потреби. Отже, чоловік має спроможність сплачувати аліменти на утримання свого рідного сина. Тим паче, що відповідач має таку можливість. Виходячи з наведених вище обставин, вважає, що ОСОБА_2 має повну спроможність сплачувати аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі 9000 (дев'ять тисяч гривень) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Одночасно позивачка ОСОБА_1 просить стягувати додаткові витрати на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Так, спільний син позивачки та відповідача ОСОБА_4 відвідує Коломийську приватну гімназію «Католицьку школу святого Папи Івана Павла ІІ» по вул.. Франка, 39 у м.Коломия . Витрати на навчання становлять 5000,00 грн. у місяць. Позивачкою вже сплачено 5000,00 (п'ять) тисяч грн.. за перший місяць навчання дитини. А також ОСОБА_1 оплачує за харчування сина 80,00 грн. на день. Щодо харчування , то дане питання буде вирішуватися по мірі реальних витрат. Позивачка сподівається, що відповідач сплачуватиме ці витрати в добровільному порядку. Отже, загальна сума за освітні послуги з 01.09.2023 р. по 30.06.2024 р. становить 50000 (п'ятдесят тисяч гривень). Таким чином, половина витрат на дитину становить 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн.., які потрібно сплатити за навчальний рік 2023-2024 роки. Тому просить суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина в розмірі 9000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття та додаткові витрати на утримання спільного сина у розмірі 25000 грн. та судові витрати.
07.11.2023 року від представника відповідача адвоката Оліградського М.В. поступив відзив відповідно до якого вказує, що ОСОБА_2 в повному обсязі не визнає позов ОСОБА_1 , виходячи із наступного. Щодо стягнення аліментів на утримання дитини. Дитині, ОСОБА_4 , 6 років та 5 місяців. В період перебування відповідача з позивачем в шлюбі за спільні кошти подружжя, відповідачем ОСОБА_2 було придбано та зареєстровано на старшого сина ОСОБА_3 , двох кімнатну квартиру загальною площею 63кв.м, що за адресою АДРЕСА_1 . У квартирі за спільні кошти подружжя було зроблено ремонт, змонтовано електропроводку, встановлено індивідуальне опалення, відеонагляд та придбано все необхідне для проживання (меблі у спальню, вітальню, коридор, кухню, сантехніку у ванну та кухню). Після розірвання шлюбу відповідачка за домовленістю з позивачем залишилася прожити у квартирі за адресою АДРЕСА_1 . Вже близько року відповідачка живе у вказаній квартирі з сином ОСОБА_4 , іншими чоловіком та їх спільною дитиною . Крім того звертаю увагу суду, що в період перебування відповідача з позивачем в шлюбі, на земельній ділянці кадастровий номер 2623287601:01:002:0128, що в АДРЕСА_2 , відповідачем за позичені кошти було побудовано та здано в експлуатацію сонячну електростанцію потужністю 30кВт. Вартість вказаної сонячної електростанції потужністю 30кВт, становить 22 000 (двадцять дві тисячі доларів США), яка в рік приносить 264 000 (двісті шістдесят чотири тисячі гривень) чистого доходу/прибутку. А щоміся чно 22 000 (двадцять дві тисячі гривень) 00коп. (264000,00:12=22 000,00). З врахуванням того, що сонячна електростанція побудована в період перебування відповідача з позивачем в шлюбі, відповідно сонячна електростанція вартістю 22 000 (двадцять дві тисячі доларів США) та щомісячний дохід/прибуток в розмірі 22 000 (двадцять дві тисячі гривень) в розумінні ст. 60 та 61 СК України є спільною сумісною власністю відповідача та позивача. З врахуванням наведеного відповідач ОСОБА_2 має право на половину 11 000 (одинадцять тисяч гривень) 00коп., від щомісячного чистого доходу/прибутку - 22 000 (двадцять дві тисячі гривень) 00коп., який отримує відповідачка за Договором купівлі - продажу електричної енергії за зеленим тарифом. Звертаю увагу суду, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , після розірвання шлюбу було укладено усний договір - домовленість про те, що ОСОБА_2 відмовився від половини щомісячного чистого доходу/прибутку в розмірі 11 000 (одинадцять тисяч гривень) 00коп. в користь відповідача, як аліментів/коштів, які потрібні на утримання, навчання та розвиток їх спільної дитини - ОСОБА_4 . Звертаю увагу суду, що шлюб було розірвано 17.11.2022р. і з того часу у позивача не виникало ні потреби, ні необхідності у стягненні аліментів з відповідача. Така потреба та необхідність виникла у позивача тільки після народження нею дитини від іншого чоловіка. Вважаю, що фактичною підставою пред'явлення даного позову є зміна матеріального та сімейного стану позивача, а саме народження нею дитини від іншого чоловіка, а не гостра необхідність та той факт, що відповідач не бере участі в матеріальному утриманні сина і в добровільному порядку не бажає щось змінювати. Щодо матеріального становища відповідача, то звертаю увагу суду, що у відповідача станом на 06.11.2023р. є невиконані боргові зобов'язання по борговій розписці на суму 20 тисяч доларів США. Також звертаю увагу суду, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , після розірвання шлюбу було укладено усний договір - домовленість про те, що ОСОБА_2 відмовився від половини щомісячного чистого доходу/прибутку в розмірі 11 000 (одинадцять тисяч гривень) 00коп. в користь відповідача, як аліментів/коштів, які потрібні на утримання, навчання та розвиток їх спільної дитини - ОСОБА_4 . Тому просить суд в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання малолітньої дитини відмовити повністю та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , витрати на правову допомогу.
07.11.2023 року від представника відповідача адвоката Оліградського М.В. поступила заява про залишення позову без розгляду відповідно до якого вказує, що при тому адвокатом Антонюком Володимиром Михайловичем до позовної заяви додано Договір доручення на ведення справ в державних органах, органах місцевого самоврядування та судових органах від 20.09.2023р. Із змісту вказаного договору, вбачається що сторонами договору є Виконавець: адвокат Антонюк Володимир Михайлович та Замовник: ОСОБА_1 . Також положеннями Договору доручення на ведення справ в державних органах, органах місцевого самоврядування та судових органах від 20.09.2023р. не визначено право адвоката Антонюка Володимира Михайловича підписувати позовну заяву. Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Однак, ні в ст. 49 ЦПК України "Процесуальні права та обов'язки сторін", ні в ст. 43 ЦПК України "Права та обов'язки учасників справи", не йде мова про право підпису чи про підписання заяв, клопотань пояснень, а тільки про їх подання Звертаю увагу суду, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Згідно ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставідоговору про надання правничої допомоги (аналогічні положення містяться в ст. 14 Правил адвокатської етики, які затверджені Установчим З'їздом адвокатів України 17.11.2012) Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Згідно ч. 1 та 5 ст. 27 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі. Змістдоговору про надання правничої допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики. Виходячи із вищенаведеного, вважаю, що позовну заяву у справі N 346/5930/23 від імені позивача ОСОБА_1 , підписано та подано особою - адвокатом Антонюком Володимиром Михайловичем, якийне маєповноважень щодопідписання та подачі даногопозову відімені тав інтересах ОСОБА_1 , а також не має повноважень на ведення справив суді, так як ордер на надання правничої допомоги серії АТ № 1049717 від 12.10.2023р.виданий в порушення ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а саме без укладення між адвокатом та клієнтом договору про надання професійної правничої допомоги у відповідності до ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та ст. 14 Правил адвокатської етики, а Договір доручення на ведення справ в державних органах, органах місцевого самоврядування та судових органах від 20.09.2023р., який наданий адвокатом Антонюком В. М., не є Договором про надання професійної правничої допомоги у розумінні ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та ст. 14 Правил адвокатської етики. Тому просить позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання малолітньої дитини -
залишити без розгляду.
13.12.2023 року від представника відповідача адвоката Оліградського М.В. поступила заява відповідно до якого вказує, що статтею 133 ЦПК України, визначено, щосудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Тому Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 : - 6 800,00грн. витрат за надану професійну правничу
допомогу у суді першої інстанції.
ІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 17.10.2023 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі, без повідомлення сторін.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки повноваження представника позивача підтверджені ордером та не потребують додаткового надання договору про надання правничої допомоги із зазначенням у ньому права підпису позову.
ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі який розірвано рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області по справі №346/4304/23 від 17.11.2022 р. (а.с. 6-7).
Відповідно до копії свідоцтва про народження сторони є батьками неповнолітнього: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , наведене стверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_3 (а.с.5) .
Згідно копії договору №13 про надання освітніх послуг від 11.04.2023 року 1.Предмет договору 1.3. Термін надання Послуг за цим Договором встановлено з 01 вересня 2023 року до 30 червня 2024 року. 4. Оплата послуг та порядок їх прийняття. 4.1. Сторони погодили, що фіксована вартість Послуг, що будуть надаватись Виконавцем Замовнику становить 5000 грн.(п'ять тисяч грн.. 00 коп.) за один календарний місяць (вересень-червень). (а.с. 9-11).
Відповідно до платіжної інструкції 0.0.3182885309.1 позивач здійснила оплату за Вересень 2023 р. , за учня 1-го класу ОСОБА_4 в розмірі 5000.00 грн. (а.с.12).
Згідно відповіді ГУ ДПС в Івано-Франківській області, ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем та співвласником ТОВ «Приват-Енерго» (а.с.13).
Згідно податкової декларації, дохід ТОВ «Приват-Енерго» за три квартали 2023 року становить 2953716,9 гривень (а.с.58).
ІV. Норми права, якими регулюються правовідносини сторін.
Відповідно до ст.. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
В ч.1 статті 182 СК України наведено перелік обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, а саме:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.
Як зазначено в ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ст.. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Положення Сімейного кодексу України регулюють відносини з утримання між батьками й дітьми, між матір'ю й батьком дитини з метою затвердження почуття обов'язку батьків і дітей один перед одним і мають своєю спрямованістю створення в сім'ї сприятливих умов фізичного, розумового, морального, духовного й соціального розвитку дитини.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України).
Згідно ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Відповідно до роз'яснень п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3, звернуто увагу судів на те, що до передбаченої ст. 185 Сімейного кодексу України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
V.Оцінка суду
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, доходить висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Надаючи оцінку позовним вимогам, суд вважає доведеною ту обставину, що відповідач є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає з матір'ю.
Відповідно підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення на його утримання аліментів.
Що стосується розміру аліментів, то при його визначенні суд доходить таких висновків.
Суду надано докази того, що відповідач має достатній заробіток для того, щоб сплачувати мінімальний рекомендований та більше мінімального рекомендованого ч. 2 ст. 182 СК України розміру аліментів.
Зокрема вказана обставина підтверджується відомостями про джерела/суми нарахованого доходу (а.с.55-57) та податковою декларацією, дохід ТОВ «Приват-Енерго» за три квартали 2023 року (а.с.58).
Враховуючи стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, суд доходить висновку, що з нього слід стягувати аліменти в розмірі 9000 гривень щомісячно.
Суд відхиляє аргумент представника відповідача про те, що відповідачем за позичені кошти було побудовано та здано в експлуатацію сонячну електростанцію потужністю 30кВт, дохід від якої отримує позивачка, оскільки вказана обставина не має правового значення для визначення розміру аліментів.
Що стосується понесених додаткових витрат на утримання малолітньої дитини, суд доходить висновку, що в задоволенні позову в цій частині слід відмовити з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Однак, суду не доведено наявності таких особливих обставин.
Суд вважає, що витрати на оплату навчання дитини у Коломийській приватній гімназії «Католицька школа святого Папи Івана Павла ІІ» не викликані особливими обставинами в розумінні ст.. 185 СК України.
Інших доказів щодо наявності підстав для стягнення з відповідача додаткових витрат суду позивачем не надано.
VI. Судові витрати.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч.4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п.3 ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19 визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Тому суд, враховуючи вказані критерії у справі, зокрема кількість засідань та незначну складність справи, доходить висновку, що обґрунтований розмір витрат на правову допомогу становить 5000 гривень.
Оцінюючи вищевказані критерії, суд доходить висновку, що обґрунтований розмір витрат на правову допомогу відповідача становить 2000 гривень.
Таким чином, з урахуванням частково задоволеного позову, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.
Також суд доходить висновку, що з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір з урахуванням мінімальної ставки.
На підставі викладеного та ст. ст. 141, 155, 180-181, 185 СК України та керуючись ст.ст. 141, 259, 247 ч. 2, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354, 430 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого та жителя: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої та жительки: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання малолітнього: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 9000 (дев'ять тисяч) гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів розпочати з часу звернення до суду, тобто з 16.10.2023 року.
Рішення підлягає до негайного виконання в частині стягнення аліментів за 1 місяць.
В задоволенні решти позову- відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1073 грн.60 коп..
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 2000 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського Апеляційного суду .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Васильковський В. В.