Справа № 215/4/24
1-кс/215/30/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 січня 2024 року Слідчий суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області - ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря - ОСОБА_2
прокурора Криворізької північної окружної прокуратури - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 3 Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 погоджене прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041760000001 від 01.01.2024 за ч. 1 ст.121 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, українця,з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх/неповнолітніх/дітей, не працюючого, не є особою з інвалідністю, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
ВСТАНОВИВ:
02.01.2024 в провадження слідчого судді надійшло вище вказане клопотання, в якому слідчий вказує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.01.2024 приблизно о 01.00 годині знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , яка знаходиться на першому поверсі багатоповерхового житлового будинку та почув голосні звуки святкування Нового Року, які в цей час доносились з квартири за номером АДРЕСА_3 того ж будинку, які заважали останньому відпочивати.
В цей час ОСОБА_4 , піднявшись на третій поверх вищевказаного будинку, почав стукати до вхідних дверей квартири за номером АДРЕСА_3 , аби зробити зауваження відпочиваючим.
Двері зазначеної квартири відчинив ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та останні почали спілкуватися. В ході розмови ОСОБА_4 почав у грубій формі скаржитися на гучну музику та виражатися нецензурною лайкою у бік усіх присутніх у квартирі.
Також, в цей час в квартирі за адресою по АДРЕСА_4 знаходився ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який разом із батьками та братом святкував Новий Рік, та підійшов до вхідних дверей квартири, аби припинити сварку батька із сусідом.
Далі ОСОБА_8 зробив зауваження ОСОБА_4 , з приводу агресивної поведінки останнього у бік присутніх у квартири, та на цьому ґрунті між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт.
Після чого, ОСОБА_4 дістав з кишені вдягнутої на ньому куртки предмет, схожий на розкладний ніж, який він приніс із собою раніше, та на ґрунті вказаного конфлікту у останнього виник прямий умисел спрямований на спричинення ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій прямий умисел, ОСОБА_4 , пройшов до коридору квартири за адресою АДРЕСА_4 , наблизився до потерпілого ОСОБА_8 та знаходився в положенні стоячи обличчям до нього, діючи на досягнення свого прямого умислу, усвідомлюючи небезпечність своїх дій та тяжких наслідків для потерпілого, а також бажаючи їх настання, перебуваючи у безпосередній близькості, зокрема попереду ОСОБА_8 , за допомогою предмету, схожого на розкладний ніж, який тримав у правій руці, умисно завдав потерпілому ОСОБА_8 декілька ударів, але не менше двох в область живота та плеча, після чого з місця скоєння злочину зник.
Згідно лікарської довідки від 01.01.2024 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спричинено проникаюче ножове поранення передньої черевної стінки з ушкодженням брижі товстої кишки; внутрішньочеревна кровотеча; різана рана лівого плеча.
Умисні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ч.1 ст. 121 КК України за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, вважав його обґрунтованим та просив задовольнити, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під ватою, оскільки існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Вказує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, тому усвідомлюючи можливість застосування до нього покарання, передбаченого санкцією інкримінованої статті і бажаючи його уникнути, а також відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, наявний очевидний ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду. Крім того вказує, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого і свідків, які є сусідами, оскільки на теперішній час досудове розслідування триває, проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії з метою встановлення обставин подій, у зв'язку з чим є необхідність забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та не допущення настання ризиків, передбачених п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, вважає що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку пыдозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не оспорював обґрунтованість підозри, заперечував проти заявленого клопотання, вказував на те, що він визнає свою провину повністю, готовий відшкодовувати збитки потерпілому та забезпечувати його необхідними ліками, він не переховувався і не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування, він має постійне місце мешкання, мешкає разом із матір'ю, працює, але не офіційно,тому та просить застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме нічний домашній арешт.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечує проти задоволення клопотання, оскільки ризики на які посилається прокурор не були доведені в судовому засіданні, просить клопотання задовольнити частково та застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт в нічний час доби.
Слідчий суддя, вислухавши учасників процесу, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання та дослідивши протоколи огляду місця події, протоколи допиту свідків, постанову про визнання речовими доказами, пояснення ОСОБА_4 , приходить до наступного висновку.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Прокурором доведено, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 провадиться досудове розслідування, і йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Також, висунута підозра обґрунтована доказами, зібраними в порядку передбаченому КПК України.
Підозрюваного ОСОБА_4 в порядку ст.208 КПК України було затримано 01.01.2024.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194, 200 КПК України та п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року), міра запобіжного заходу у виді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Враховуючи те, що обґрунтованість підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого кримінального правопорушення, що йому інкримінується, та за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.
Також має враховуватися й позиція Європейського суду з прав людини. Зокрема, варто звернути увагу на п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, відповідно до якого «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90).
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема в п. 80 рішення від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд розглядає можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Також п.1 ч.1 ст.178 КПК України зобов'язує оцінити вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Крім того, слідчий суддя має встановити наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, а також те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатньо для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так при розгляді даного клопотання суд враховує особу обвинуваченого, який ніде не працює, має постійне місце мешкання, раніше не судимий, не одружений, та враховує наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, суд також враховує вимоги ст.183 КПК України, згідно яких , тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та вважає, що запобігти вказаним ризиками можливо шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Керуючись ст. ст.176-178, 181, 184, 194 КПК України, слідчий суддя, -
Постановив:
Клопотання слідчого СВ ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк до 01 березня 2024 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки :
- прибувати до слідчого, прокурора або до суду залежно від стадії кримінального провадження за першою вимогою;
- не залишати цілодобово квартиру АДРЕСА_5 ;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця проживання з адреси: АДРЕСА_2 на іншу адресу.
З метою перевірки та контролю за поведінкою підозрюваного, покласти на ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області обов'язки щодо проведення перевірок за місцем мешкання останнього.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: