ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 184/1837/23
Номер провадження 3/184/12/24
03 січня 2024 рокум. Покров
Суддя Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Томаш В.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення:
? ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
за участю: особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника ОСОБА_1 - адвоката Шаврової Н.М., -
ВСТАНОВИВ:
26.07.2023 року о 22 год. 15 хв. по вул. Уральська буд.1, в м. Покров водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 2107 д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування транспортним засобом був відсторонений. Чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
За даним фактом відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 491313 від 26.07.2023 року за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою не визнав, з протоколом не згоден та просить суд закрити провадження у справі, оскільки в той день та час він керував автомобілем у тверезому стані, алкогольних напоїв не вживав, працівники поліції його зупинили безпідставно, він відмовився від проходження мед огляду на стан сп'яніння, оскільки не довіряє працівниками поліції, однак у медичному закладі пройти мед огляд йому ніхто не пропонував.
Захисник ОСОБА_1 - Шаврова Н.М. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення складеного протоколу та заявила письмову клопотання про закриття провадження у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні надала покази згідно яких вона є дружиною ОСОБА_1 , так 26 липня 2023 року вона разом з чоловіком ОСОБА_1 від'їхали від магазину та повернули на вулицю Уральську, де їх зупинили працівники поліції за те, що вони під час руху були не пристебнуті ременем безпеки, склали протокол, під час спілкування вони виявили, що у чоловіка є запах алкоголю, запропонували пройти алкотестер «Драгер» від проходження якого чоловік відмовився, пройти тест в лікарні не пропонували. Склали протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суддя, вислухав пояснення правопорушника та його представника, свідка, дослідив матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване та законне рішення.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 Правил дорожнього руху).
Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеного пункту ПДР України передбаченаст.130 КУпАП.
Отже ознаками об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, по третє - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суддя встановив, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився під запис бодікамери.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про адміністративні правопорушення на транспорті» Із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 18 (v0018700-08) від 19.12.2008, відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлено інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція).
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
У рішенні по справі «Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Законодавство України передбачає сувору заборону водіям керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД 491313;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де в графі «результати огляду на стан сп'яніння» вказано від проходження відмовився, акт складений під запис бодікамери;
- диском з відеозаписом з боді камери поліцейського, з якого встановлено, що ОСОБА_1 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'ягніння;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КП «ДБК ЛПД» ДОР від 26.07.2023 року 22 год. 30 хв. від проходження якого ОСОБА_1 відмовився.
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 352119 від 26.07.2023 року;
Доводи ОСОБА_1 щодо того, що він був тверезим, а також те, що працівники поліції не запропонували йому пройди тест на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, судом оцінюються критично. Так як до матеріалів справи було додано направлення до КП «ДБК ЛПД» ДОР від 26.07.2023 року від проходження якого ОСОБА_1 відмовився. З відеозапису з боді камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово було запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп'яніння та надання пояснень, останній також відповів відмовою. А тому, є підстави вважати, що, обравши такий спосіб захисту, ОСОБА_1 бажає уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Сама відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу засвідчує про факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, наслідком якого є складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Не можуть бути взяті судом до уваги покази свідка, яка є дружиною ОСОБА_1 з приводу її явної зацікавленості у вказаній справі, а також те, що її покази суперечать запису з бодікамери працівників поліції.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1. 130 КУпАП і повинен нести передбачену законом відповідальність.
Приймаючи дане рішення суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» та у рішенні «Авшар проти Туреччини». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, показаннями свідків. Вказані докази оцінені судом за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та справедливістю.
За таких обставин, суд вважає доведеним порушення водієм пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Згідно з ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та вважає доцільним накласти безальтернативне адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч ) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 130, 283, 284, 287 КУпАП, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч гривень) 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на (один) рік.
Банківські реквізити для сплати штрафу: призначення платежу: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; Серія ААД №256695 від 01.10.2023 року, отримувач коштів - ГУК Дніпропетровській області / Дн-ка об/ 21081300, код отримувача - ЄДРПОУ: 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UA 758999980313020149000004001, код класифікації доходів бюджету - 21081300, «ОО» Без деталізації за відомчою ознакою.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. на користь держави.
Банківські реквізити для сплати судового збору: призначення платежу: судовий збір по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення з вказівкою прізвища, ім'я та по-батькові, отримувач коштів - ГУК у м. Києві/ м. Київ /22030106 код отримувача - (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанову суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф підлягає сплаті у 15-денний строк з дня вручення постанови або залишення апеляційної скарги без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП в разі несвоєчасного сплачення штрафу і виконання постанови в примусовому порядку, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП та витрати на облік зазначеного правопорушення.
Копії платіжних документів подаються до органу, від імені якого накладено стягнення, у триденний строк з дня сплати.
Своєчасно несплачений штраф буде примусово стягнутий у порядку, встановленому законодавством.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш