Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6711/23
Провадження № 2/711/2203/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Скляренко В.М.
при секретарі: Копаєвій Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.11.2023 року відкрито провадження у справі та розгляд вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи був призначений 18.12.2023 року на 08.40 год.
В судове засідання, призначене на 18.12.2023 року на 08 год. 40 хв., позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку. Так, позивачка інформувалася судом про судове засідання, шляхом направлення SMS-повідомлення на її номер телефону (вказаний нею особисто в позовній заяві), яке було їй доставлене 20.11.2023 року о 15:07 год., що підтверджується відповідною довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber» (а.с. 28). Про причини своєї неявки позивачка суду не повідомила. Судове засідання було відкладено на 28.12.2023 року на 10.40 год.
В судове засідання, призначене на 28.12.2023 року на 10.40 год. позивачка не з'являлася, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку. SMS-повідомлення, направлене на контактний номер телефону, вказаний позивачкою в позовній заяві, отримане позивачкою 18.12.2023 року о 12:36 год. (а.с. 50). Про причини своєї неявки позивачка суду не повідомила.
Таким чином, позивачка неодноразово повідомлялася про розгляд справи, однак в жодне із судових засідань не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила та не подавала суду заяв про розгляд справи без її участі чи про перенесення судового засідання на іншу дату.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Частиною 5 ст. 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у постанові від 30.06.2022 року по справі № 461/1190/21 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду № 1312/4181/12 від 16.12.2022 року.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Позивачка ОСОБА_1 завчасно повідомлялася про призначені судові засідання по даній справі, зокрема на 18.12.2023 року та на 28.12.2023 року, про що свідчать довідки про доставку SMS-повідомлень на її мобільний номер телефону, який вона особисто зазначила у позовній заяві, як номер засобу зв'язку із нею.
Слід також зазначити, що згідно зі ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи.
Таким чином, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 до суду повторно не з'явилася, не подала заяв з належним обґрунтуванням поважності причин її неявки у судові засідання, не подала і заяв про розгляд справи без її участі.
За таких обставин, судом визнано факти неявки позивачки у судові засідання по справі, як такі, що відбулися без поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом. (ч.ч. 1, 2, п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до частини 4 статті 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005р. у справі «Смірнов проти України», у силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Разом з тим, як зазначено у постановах Верховного Суду від 22.05.2019р. (справа № 310/12817/13) та від 28.03.2023р. (справа №711/7486/19) процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.05.2020р. по справі № 9901/11/19 вказала, що у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
У розумінні процесуального законодавства України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.
Загальнообов'язкові процесуальні правила, зокрема, викладені у ст. 223 ЦПК України, є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Водночас, правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження. Частина п'ята статті 223 ЦПК України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
За встановлених обставин, суд враховує і той факт, що причини повторної неявки позивачки ОСОБА_3 до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ст. 223 ЦПК України) направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, а позивачка, при цьому не з'являється у призначені судові засідання.
З огляду на наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що позивачка ОСОБА_3 , будучи завчасно неодноразово повідомленою про судові засідання по справі, не є заінтересованою у судовому вирішенні справи за її позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, оскільки до суду не з'являється. При цьому, також слід зазначити, що Придніпровський районний суд м. Черкаси постійно працює у штатному режимі і обмежень доступу учасників справ до суду не відбувалось. Крім того, у суді наявна технічна можливість забезпечити можливість учасникам судового процесу брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.
Тому, враховуючи, що позивачка ОСОБА_1 не з'явилася до Придніпровського районного суду м. Черкаси 18.12.2023р. та 28.12.2023р., заяв про розгляд справи у її відсутність до суду не подавала і неявка позивачки перешкоджає розгляду даної справи, оскільки суду не відомо чи підтримує на даний час свій позов позивача, тому суд приходить до висновку про залишення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу без розгляду.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачці ОСОБА_1 , що залишення її позову без розгляду не перешкоджає їй повторно звернутись до суду до того ж відповідача, про той же предмет спору та з тих же підстав.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 257 ч.1 п.3, 223, 258-261, 353-355 ЦПК України суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений 02.01.2024 року.
Головуючий: В.М. Скляренко