Справа № 381/1592/23
Провадження № 2/369/4449/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
27.10.2023 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Волчко А. Я.,
при секретарі Ведмеденко Н. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що 29 жовтня 2020 року вона з відповідачем ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, про що у Виконавчому комітеті Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, зроблено актовий запис № 307, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від спільного подружнього життя сторони мають дітей: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Підставою для розірвання шлюбу є те, що у сторін відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Втрачене почуття любові та поваги один до одного. Спільне господарство не ведуть та не проживають разом.
Тому просила суд, розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем, який зареєстрований 29 жовтня 2020 року у Виконавчому комітеті Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 307, свідоцтво серія НОМЕР_1 та при розірванні шлюбу змінити її прізвище на дошлюбне « ОСОБА_1 ».
У судове засідання позивач не з'явилася. При цьому, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 подав до суду заяву, згідно з якою, просив суд проводити судовий розгляд справи за відсутності позивача та його представника, де також вказав, що позивач позов підтримує у повному обсязі та просить суд задовольнити його, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду невідомі. Письмовий відзив до суду не надходив.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За відсутності заперечень позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, знаходить що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що до Києво-Святошинського районного суду Київської області 24.05.2023 року надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19.04.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючому судді Волчку А.Я. дану справу передано 25 травня 2023 року.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А. Я. від 29.05.2023 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
29 жовтня 2020 року сторони зареєстрували шлюб, про що у Виконавчому комітеті Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, зроблено актовий запис № 307, свідоцтво серія НОМЕР_1 .
Від спільного подружнього життя сторони мають дітей: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 22 січня 2021 року Києво-Святошинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 22 січня 2021 року Києво-Святошинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого 11 березня 2015 року Виконавчим комітетом Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Сторони не підтримують шлюбні стосунки та не ведуть спільного господарства.
Правом на надання строку на примирення сторони не виявили бажання скористатися.
Сім'ю зберегти неможливо.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Крім того, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.
Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».
Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні.».
Згідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
З врахуванням того, що жоден з подружжя не бажає примиритися, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, тому шлюб слід розірвати.
Згідно з ч.2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що збереження їх сім'ї є неможливим, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.
Крім того, при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 073 грн 60 коп.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, із відповідача на користь позивача слід стягнути 1 073 грн 60 коп.
Керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 29 жовтня 2020 року у Виконавчому комітеті Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 307, свідоцтво серія НОМЕР_1 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача « ОСОБА_1 » змінити на дівоче « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 073,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Андрій ВОЛЧКО