Справа № 369/2287/23
Провадження № 2/369/3094/23
РІШЕННЯ
Іменем України
12.12.2023 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Волчко А.Я.,
при секретарі Ткачук Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що 13.01.2022 року о 19 год. 39 хв. в с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області на перехресті вулиць Печерська та Авіаконструктора Антонова сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль марки «RENAULT», моделі «390 Magnum» реєстраційний номер НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, під час повороту ліворуч не врахував габарити транспортного засобу, не дотримався безпечного бокового інтервалу внаслідок чого здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем марки «КІА», моделі «RIO», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобіль позивача отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.04.2022року по справі №369/2570/22 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
На момент вчинення ДТП цивільна-правова відповідальність водія ОСОБА_3 , була застрахована відповідачем у ПАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ 0384589 від 07.04.2021р, яка 10.06.2022р. виплатила позивачу страхове відшкодування в розмірі 17 295,59 грн.
Згідно із рахунком-фактурою ПАТ «Українська автомобільна корпорація Філія «Автоцентр на столичному» №01525 від 02.02.2022р. вартість робіт з відновлювального ремонту автомобіля «КІА», реєстраційний номер НОМЕР_3 , склала 28 444, 85 грн., вартість запчастин (матеріалів) необхідних для такого ремонту склала 27 337,19 грн., а загальна вартість відновлювального ремонту та запчастин (матеріалів) з податком на додану вартість (11 156, 41 грн.) склала 66 938, 45 грн. Оскільки розміру страхового відшкодування в сумі 17 295, 59 грн., виплаченого страховиком відповідача не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, то у такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку, тобто відповідачем.
На підставі викладеного, позивач просить:
стягнути з відповідача на його користь різницю між розміром матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, та сумою страхового відшкодування у розмірі 49 295,59 грн., моральну шкоду у розмірі -5 000, 00 грн та судовий збір.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.02.2023 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено підготовче засідання.
10.04.2023 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні вимог позивача у повному обсязі.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів)
Визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395 (з відповідними змінами).
Дана правова позиція що належний та допустимий доказ у справі щодо визначення матеріального збитку, який завданий під час дорожньо-транспортної пригоди є виключно звіт (акт) про оцінку майна, який має відповідати вимогам Закону Україна «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність».
Посилання позивача на положення ст. ст. 1166, 1172, 1187, ЦК України, є його довільним трактуванням цих норм адже в силу дії ч.1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостовірності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.05.2023 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився та просив розгляд справи проводити його без участі за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі .У позові просив відмовити у повному обсязі.
Треті особи в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13.01.2022 року о 19 год. 30 хв. в с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області на перехресті вулиць Печерська та Авіаконструктора Антонова, водій ОСОБА_3 , керуючи составом транспортних засобівмарки «RENAULT», моделі «390 Magnum» реєстраційний номер НОМЕР_1 та НОМЕР_2 під час повороту ліворуч не врахував габарити транспортного засобу, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем «КІА», реєстраційний номер НОМЕР_3 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.04.2022року по справі №369/2570/22 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 грн в дохід держави.
Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «КІА», реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником даного транспортного засобу є ОСОБА_1 .
На момент вчинення ДТП цивільна-правова відповідальність водія ОСОБА_3 , була застрахована відповідачем у ПАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ 0384589 від 07.04.2021р,
Відповідно до Рахунку- фактури №00000015525 від 02 лютого 2022 року вартість відновлювального транспортного засобу марки «КІА», реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 66 938,45 грн.
Листом від 03.10.2022 року № 09-02-17 року Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» повідомило позивача, про те, що відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 07.06.2022 року матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу «КІА», реєстраційний номер НОМЕР_3 внаслідок пошкодження ДТП склав 17 295, 59 грн (вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складає 22 887, 53 грн, а з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 17 295, 59 грн. Згідно страхового акту №ОЦВ-СП-22-32-73037/1 НАСК «Оранта» та відповідно до поданої позивачем заяви про страхове відшкодування, Страховиком 10.06.2022 року було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 17 295, 59 грн на рахунок АТ «Універсал Банк».
Як убачається з матеріалів справи, Відповідач у відзиві не погодився розміром відновлювального ремонту, визначеного на підставі Рахунку-фактури, зазначивши що належним та допустимим доказом у справі щодо визначення матеріального збитку, який завданий під час дорожньо-транспортної пригоди є виключно звіт про оцінку майна , який має відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна , майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 24 листопада 22003 року за № 1074 /8395.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі. Права, обов'язки та відповідальність суб'єктів оціночної діяльності встановлюються цим та іншими законами.
Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до п. 1.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Методи оцінки, передбачені цією Методикою, можуть використовуватися для оцінки самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторів і комбайнів на колісних шасі, якщо вони не суперечать тим положенням, які регламентують оцінку цих видів транспорту.
Згідно п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 методика застосовується з метою: визначення ринкової вартості КТЗ, їх складників у разі відчуження; визначення стартової ціни КТЗ для їх продажу на аукціоні чи за конкурсом; визначення вартості КТЗ як об'єкта застави; визначення вартості КТЗ у складі майна фізичних осіб для його декларування; визначення вартості КТЗ для страхування фізичними та юридичними особами; визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ; визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ; визначення вартості КТЗ для розв'язання майнових суперечок; визначення вартості арештованих, конфіскованих або визнаних безхазяйними КТЗ, їх складників у разі вимушеного їх продажу; визначення вартості КТЗ, його складників, що ввозяться на митну територію України; визначення вартості відокремленого КТЗ в складі основних засобів юридичних осіб; в інших випадках у разі визначення вартості відокремленого КТЗ для встановлення розміру обов'язкових платежів до бюджету.
Виходячи з аналізу зазначених норм, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна.
Вказана правове положення викладене у позиції Верховного Суду у справі № 753/21177/16-ц викладена у однак як встановлено Судом, вказаного Звіту позивачем не було надано до суду, тому
Судом встановлено, що Звіту про оцінку майна позивачем не надано до суду, тому позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 223, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Андрій ВОЛЧКО