Справа № 367/3172/20
Провадження №2/367/1055/2023
РІШЕННЯ
Іменем України
11 грудня 2023 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Шестопалової Я.В.,
при секретарі Балинській О.С.,
за участі
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області до ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутих і збережених коштів, -
ВСТАНОВИВ:
До Ірпінського міського суду Київської області звернувся Виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутих і збережених коштів, в якому просили суд стягнути з ОСОБА_3 на користь Виконавчого комітету Ірпінської міської ради 101 916,00 грн. безпідставно набутих коштів, що складаються з 82 042,46 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 18 344 грн. 88 коп. податку на доходи фізичних осіб та 1 528 грн. 74 коп. військового збору та судові витрати по справі стягнути з відповідача.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що повідомленням в.о. начальника УДКСУ у м. Ірпені Київської області Ж.С. Булаш про безспірне списання коштів з рахунка боржника № 02-31/536 від 11.09.2017 року повідомила Виконавчий комітет Ірпінської міської ради про те, що 08.09.2017 року з реєстраційного рахунку Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, відкритого в Управлінні ДКСУ у м. Ірпені Київської області, у відповідності з п.п. 1 п. 34 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 року № 845, та на виконання виконавчого листа Ірпінського міського суду Київської області від 17.08.2017 року по справі № 367/6581/16-ц на користь ОСОБА_3 було списано 101 916,00 грн.
Даний виконавчий лист був виданий судом на виконання ухвали Апеляційного суду Київської області від 17.07.2017 року у справі № 367/6581/16-ц.
13.11.2019 року Верховний Суд ухвалив постанову про закриття провадження у справі № 367/6581/16-ц за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підставі п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Фактично стягнення з Виконавчого комітету Ірпінської міської ради на користь ОСОБА_3 101 916,00 грн. відбулось на підставі рішення «суду, не встановленого законом», який не мав юрисдикції розглядати даний спір, та яким при розгляді справи до спірних правовідносин були неправильно застосовані норми матеріального права, у зв'язку з ігноруванням доречних та важливих аргументів відповідача, які були вирішальними у справі, тим самим право на справедливий судовий розгляд було порушено.
Отже, з розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 101 916 грн. 00 коп. мав бути утриманий податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18 344 грн. 88 коп. та військовий збір у розмірі 1 528 грн. 74 коп., а всього в сумі 19 873 грн. 62 коп., які в силу вимог ПК України сплачуються Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради, як податковим агентом. А тому вважають, що збереження відповідачем даних коштів є безпідставним, оскільки дані кошти були помилково перераховані останньому УДКСУ у м. Ірпені Київській області, вони не мали належати йому.
Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Саранюк Л.П. було відкрито провадження по справі.
Відповідно до Рішення Вищої Ради правосуддя від 14.09.2021 року № 1989/0/15-21 суддю Ірпінського міського суду Київської області Саранюк Л.П. звільнено у відставку.
Відповідно до витягу з розпорядження керівника апарату Шолкової Т.М. від 22.09.2021 року № 58 справу № 367/3172/20 передано на повторний автоматичний розподіл.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2021 року справу № 367/3172/20 передано для розгляду судді Шестопаловій Я.В.
Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Шестопалової Я.В. від 20.10.2021 року було прийнято справу до свого провадження та призначено розгляд за правилами загального позовного провадження.
16.12.2021 року до суду від представника відповідача ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву. Вказав, що 25 лютого 2014 року ОСОБА_3 (далі по тексту - Позивач, ОСОБА_3 ) на підставі рішенням Ірпінської міської ради Київської області було обрано на посаду секретаря Іріпнської міської ради Київської області. У зв'язку з достроковим припиненням повноважень міським головою Скаржинським В.Д. на Позивача було покладено також і виконання обов'язків міського голови міста Ірпеня.
06 листопада 2014 року Іріпнською міською радою Київської області було взято до відома заяву ОСОБА_3 про звільнення з посади секретаря Ірпінської міської ради Київської області за власним бажанням.
03 грудня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Іріпнського міського голови Карплюка В.А. з депутатським зверненням (вх..№4077/01-12 від 03.12.2014 року), щодо надання довідки по заробітній платі за період роботи на посаді секретаря Ірпінської міської ради Київської області.
На депутатське звернення Позивача було надано відповідь (лист №01-12/3702 від 15.12.2014 року) разом з довідкою про зарплату.
Також 03 грудня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Іріпнського міського голови Карплюка В.А. з депутатським зверненням (вх..№4076/01-12 від 03.12.2014 року), щодо проведення з ним повного розрахунку за період роботи на посаді секретаря Ірпінської міської ради Київської області, так як з 02 липня 2014 року по 02 жовтня 2014 року йому не виплачували заробітної плати.
На депутатське звернення ОСОБА_3 було надано відповідь (лист №01-12/3701 від 15.12.2014 року) за підписом першого заступника міського голови Головкевича М.М., згідно якої відповідно до даних бухгалтерського обліку повний розрахунок нібито з Позивачем проведено.
Не погоджуючись з такими діями посадових осіб Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області ОСОБА_3 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою про стягнення не нарахованої та не виплаченої заробітної плати в розмірі 22 882,91 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят дві гривні 91 коп.).
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області №367/4009/15 від 01 липня 2015 року (суддя Шестопалова Я.В.) провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Київський апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою №367/4009/15 від 16.07.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
ОСОБА_3 діючи саме так як роз'яснив йому суд першої та апеляційної інстанції звернувся до Ірпінського міського суду Київської області в порядку цивільного судочинства з позовною заявою про стягнення не нарахованої та не виплаченої заробітної плати в розмірі 22 882,91 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят дві гривні 91 коп.).
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області №367/4099/15-ц від 27.10.2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області на користь ОСОБА_3 не нараховану та не виплачену заробітну плату в розмірі 22 882,91 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят дві гривні 91 коп.) за період з 02.07.2014 по 02.10.2014 року.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй ухвалі №367/4099/15 від 06 липня 2016 року переглядаючи законність судових рішень першої та апеляційної інстанції за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області про стягнення не нарахованої та не виплаченої заробітної плати, Рішення апеляційного суду Київської області від 21 січня 2016 року скасував, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 жовтня 2015 року залишив в силі.
Так як порядок стягнення середнього заробітку за весь час не проведення повного розрахунку при звільненні є тотожним порядку стягнення заробітної плати, то ОСОБА_3 (діючи саме так як вказав йому суд) звернувся в 2016 році в порядку цивільного судочинства з відповідним позовом до Ірпінського міського суду Київської області.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області у справі №367/6581/16 від 05.04.2017 року позов ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області про стягнення компенсації за невчасний розрахунок при звільненні задоволено частково. Стягнути з Виконавчого комітету Ірпінської міської ради ( 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Т. Шевченка, 2-а, код ЄДРПОУ 05408846) на користь ОСОБА_3 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.11.2014 по 19.08.2016 року у сумі 101916,00 гривень. Повернуто Позивачу суму сплаченого судового збору у розмірі 1019,16 гривень, які сплачені по квитанції № 0.0.607016784.1 від 26 серпня 2016 року. Стягнути з Виконавчого комітету Ірпінської міської ради ( 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Т. Шевченка, 2-а, код ЄДРПОУ 05408846) на користь держави судовий збір у сумі 1019,16 гривень. В інший частині позов залишити без задоволення. Зустрічний позов Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області до ОСОБА_3 про стягнення суми в розмірі 22882,91 гривень залишено без задоволення.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області у справі №367/6581/16 від 17.07.2017 року апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області відхилено, а Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05 квітня 2017 року у вказаній справі залишено без змін.
Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі №367/6581/16 від 13.11.2019 року було скасовано рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05.04.2017 року, провадження по справі закрито, оскільки такі спори мають розглядатися в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
Таким чином, правовою підставою отримання ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 101 916,00 грн. є положення КЗпПУ, а отже твердження Позивача про отримання цих коштів без достатньої правової підстави не відповідає дійсності.
На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Шестопалової Я.В. від 02.11.2023 року було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Дослідивши матеріали справи‚ заслухавши думку учасників справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 25 лютого 2014 року ОСОБА_3 (далі по тексту - Позивач, ОСОБА_3 ) на підставі рішенням Ірпінської міської ради Київської області було обрано на посаду секретаря Іріпнської міської ради Київської області. У зв'язку з достроковим припиненням повноважень міським головою Скаржинським В.Д. на Позивача було покладено також і виконання обов'язків міського голови міста Ірпеня.
06 листопада 2014 року Іріпнською міською радою Київської області було взято до відома заяву ОСОБА_3 про звільнення з посади секретаря Ірпінської міської ради Київської області за власним бажанням.
03 грудня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Іріпнського міського голови Карплюка В.А. з депутатським зверненням (вх..№4077/01-12 від 03.12.2014 року), щодо надання довідки по заробітній платі за період роботи на посаді секретаря Ірпінської міської ради Київської області.
На депутатське звернення Позивача було надано відповідь (лист №01-12/3702 від 15.12.2014 року) разом з довідкою про зарплату.
Також 03 грудня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Іріпнського міського голови Карплюка В.А. з депутатським зверненням (вх..№4076/01-12 від 03.12.2014 року), щодо проведення з ним повного розрахунку за період роботи на посаді секретаря Ірпінської міської ради Київської області, так як з 02 липня 2014 року по 02 жовтня 2014 року йому не виплачували заробітної плати.
На депутатське звернення ОСОБА_3 було надано відповідь (лист №01-12/3701 від 15.12.2014 року) за підписом першого заступника міського голови Головкевича М.М., згідно якої відповідно до даних бухгалтерського обліку повний розрахунок нібито з Позивачем проведено.
ОСОБА_3 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою про стягнення не нарахованої та не виплаченої заробітної плати в розмірі 22 882,91 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят дві гривні 91 коп.).
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 01 липня 2015 року у справі №367/4009/15 було закрито провадження у справі.
Київський апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою у справі №367/4009/15 від 16.07.2015 року залишив ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 01 липня 2015 року без змін.
ОСОБА_3 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області в порядку цивільного судочинства з позовною заявою про стягнення не нарахованої та не виплаченої заробітної плати в розмірі 22 882,91 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят дві гривні 91 коп.).
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області №367/4099/15-ц від 27.10.2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області на користь ОСОБА_3 не нараховану та не виплачену заробітну плату в розмірі 22 882,91 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят дві гривні 91 коп.) за період з 02.07.2014 по 02.10.2014 року.
Рішенням Апеляційного суду Київської області своєю ухвалою у справі №367/4099/15-ц від 21.01.2016 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 жовтня 2015 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.
Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй ухвалі №367/4099/15 від 06 липня 2016 року, Рішення апеляційного суду Київської області від 21 січня 2016 року скасувано, а рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 жовтня 2015 року залишено в силі.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від №367/6581/16 від 05.04.2017 року позов ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області про стягнення компенсації за невчасний розрахунок при звільненні задоволено частково. Стягнути з Виконавчого комітету Ірпінської міської ради ( 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Т. Шевченка, 2-а, код ЄДРПОУ 05408846) на користь ОСОБА_3 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.11.2014 по 19.08.2016 року у сумі 101916,00 гривень. Повернуто Позивачу суму сплаченого судового збору у розмірі 1019,16 гривень, які сплачені по квитанції № 0.0.607016784.1 від 26 серпня 2016 року. Стягнути з Виконавчого комітету Ірпінської міської ради ( 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Т. Шевченка, 2-а, код ЄДРПОУ 05408846) на користь держави судовий збір у сумі 1019,16 гривень. В інший частині позов залишити без задоволення. Зустрічний позов Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області до ОСОБА_3 про стягнення суми в розмірі 22882,91 гривень залишено без задоволення.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області №367/6581/16 від 17.07.2017 року апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області відхилено, а Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05 квітня 2017 року у вказаній справі залишено без змін.
Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.11.2019 року у справі №367/6581/16, Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 17 липня 2017 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасувано та Провадження в справі № 367/6581/16-ц у частині позовних вимог ОСОБА_3 до виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні закрито.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу повернення коштів у розмірі 101916,00 грн, які, за аргументами позивача, є безпідставно отриманими, та були сплачені позивачем відповідачу на виконання судового рішення про стягнення компенсації за невчасний розрахунок при звільненні, яке в подальшому булоскасовано.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникнули між сторонам правовідносинам, суд виходить із такого.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19, від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18, від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18.
Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22 березня 2016 року у справі № 6-2978цс15 та від 03 червня 2016 року у справі № 6-100цс15.
Із матеріалів справи відомо, що спірна сума 101916,00 грн. була виплачена на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасоване.
Кондикційний позов (позов про повернення безпідставно набутого майна) урегульовано нормами матеріального права, а поворот виконання рішення - процесуального права. За змістом кондикційний позов та поворот виконання рішення схожі, проте не є тотожними та регулюються різними нормами права.
Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Він можливий лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.
У Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової частини щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 року Конституції України вказано, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Відповідно до частин першої, другої статті 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Згідно з частиною дев'ятою статті 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Статтею 445 ЦПК України передбачені особливості повороту виконання в окремих категоріях справ. Зокрема, у справах про стягнення аліментів,а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом (частина перша статті 446 ЦПК України).
Отже, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.
У справі, що розглядається, відповідач отримав грошові кошти за рішенням суду.
Поворот виконання рішення полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.
Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнені кошти за скасованим судовим рішенням у разі відсутності обмежень, установлених законом.
Подібні висновки зроблені у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 336/9595/14 (провадження № 61-14640сво18), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 569/15646/16-ц (провадження № 14-375цс19) та постанові Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2022 року у справі № 405/3788/19 (провадження № 61-826св22).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Верховного суду від 22 березня 2023 року у справі № 592/12956/21, Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20).
Оскільки у справі, що розглядається, грошові кошти в сумі 101916,00 грн. були набуті ОСОБА_3 на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасоване, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав є звернення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області до суду із заявою про поворот виконання рішення у порядку, передбаченому статтею 444 ЦПК України, а тому у задоволенні позову про стягнення безпідставно набутих коштів у порядку статті 1212 ЦК України слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 1212, 1215 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 16, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 444, 445 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області до ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутих і збережених коштів- відмовити.
Повний текст судового рішення буде складено протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Я.В. Шестопалова