"27" грудня 2023 р. Справа № 363/1304/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Рудюка О.Д.
за участі секретаря Бобрової Н.С.,
представника позивача Власюк К.П.,
представників відповідача Волошиної Н.А., Горохольської А.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді цивільну справу загальному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя,
встановив:
В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває вищевказана цивільна справа.
Ухвалою Вишгородського районного суджу Київської області від 29.03.2023 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.
До суду представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України до проходження відповідачем військової служби. Клопотання мотивоване тим, що з 08.03.2023 року відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України, відповідно до витягу з наказу голови Служби. Також надавши до клопотання довідку Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України про те, що остання переведена на воєнний стан.
У судовому засіданні представники відповідача, підтримали подане клопотання про зупинення провадження у справі з підстав, що вказані в ньому та просять зупинити провадження у справі.
Представник позивача, адвокат Власюк К.П. у судовому засіданні заперечувала, щодо зупинення провадження у справі, посилаючись на те що стороною відповідача не обґрунтовано недоведеними доводи відповідача, щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі. Крім того, сторона відповідача зверталася з уже з аналогічним клопотанням про зупинення провадження з тих самих підстав, а 08.09.2023 року ухвалою суду відмовлено у зупиненні проваджені у справі.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України визначено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Вказана процесуальна норма Закону є імперативною і підлягає обов'язковому застосуванню.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
На теперішній час Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в України введено воєнний стан, який наразі триває.
Указом Президента України № 66/2022 «Про використання Збройних Сил України та інших військових формувань» застосувати Збройні Сили України, інші військові формування, утворені відповідно до законів України, для відсічі збройній агресії проти України.
Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» визначено, що призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України. Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
На підтвердження проходження військової служби відповідачем ОСОБА_2 , суду надано копію витягу наказу Головного Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 09.03.2023 року № 31-ос «Про особовий склад» про те, що старшого лейтенанта запасу ОСОБА_2 , який призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 та уклав контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній службі України на посадах осіб офіцерського складу на строк до закінчення воєнного стану та оголошення рішення про демобілізацію, помічником начальника центру.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оборону України», участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.
Згідно до п. 32 ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» на Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України відповідно до визначених завдань покладаються такі обов'язки, участь у виконанні завдань із територіальної оборони, а також у заходах, спрямованих на підтримання правового режиму воєнного та надзвичайного стану відповідно до закону.
Пунктом 2-1 Прикінцевих та перехідні положення Закону України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» установити, що під час дії воєнного стану, а також протягом 12 місяців після його припинення чи скасування повноваження уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України, передбачені Законом України «Про критичну інфраструктуру», здійснюються Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Як вбачається з довідки від 15.08.2022 року № 1/65 Державного центру кіберзахисту Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, капітан ОСОБА_2 проходить військову службу з 09.03.2022 року в Державному центрі кіберзахисту Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. Також, враховуючи Указу Президента України від 24.02.203 року № 66 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року, Державний центр кіберзахисту Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України переведений на воєнний стан та під час воєнного стану застосовується для відсічі збройній агресії проти України.
Відмовляючи ухвалою Вишгородський районний суд Київської області від 29.06.2023 року у клопотанні про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя на підставі того, що стороною відповідача не надано доказів про те, що військова частина де проходить службу відповідач не переведена до воєнного стану чи залучені до проведення антитерористичної операції.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, від 21 жовтня 2010 року, §47).
Розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
До основних засад судочинства частиною третьої статті 2 ЦПК України віднесено розумність строків розгляду справи судом, пропорційність, диспозитивність, змагальність сторін.
Виходячи зі змісту статті 12, частини третьої статті 13 ЦПК України кожна сторона реалізує свої процесуальні права на власний розсуд з метою досягнення бажаного процесуального результату.
Приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України мають своєю метою захист процесуальних прав учасника цивільного процесу, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Вони покликані забезпечити об'єктивний розгляд справи (постанова Верховного Суду від 15 серпня 2023 року у справі № 174/760/21).
Встановивши, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, проходить військову службу у складі Державного центру кіберзахисту Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, що залучена та бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави-окупанта, підтверджується також поданими до суду довідками з місця проходження військової служби відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Аналогічний висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі № 9901/173/20 (провадження № 11-35заі21).
Керуючись статтями 251, 253, 260 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя - зупинити до припинення проходження відповідача ОСОБА_2 військової служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Зобов'язати сторони надати суду інформацію про припинення існування обставин, які були підставою для зупинення провадження по справі.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її проголошення.
Учасники справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя О.Д. Рудюк