справа № 361/900/23
провадження № 2/361/2042/23
11.07.2023
РІШЕННЯ
Іменем України
11 липня 2023 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретаря Лебідя В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Броварського району Київської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на частку спільного сумісного майна в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визначити, що її (позивача) частка і частка її чоловіка ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на майно подружжя - 31/50 частку житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та частки на спільну земельну ділянку площею 0,056 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3210600000:01:007:0067, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить по частки кожного та визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 31/100 частку ( від 31/50 часток) вказаного вище житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами та на частку зазначеної земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно. Заповіту останній не складав. Спадкоємцем першої черги за законом після його смерті, який прийняв спадщину, є вона, дружина померлого, оскільки інші спадкоємці першої черги за законом від прийняття спадщини відмовилися на її користь.
До спадкового майна входять частка у праві спільної сумісної власності на 31/50 частку житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та частка на земельну ділянку площею 0,056 га, кадастровий номер 3210600000:01:007:0067, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначену 31/50 частку житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами їй та ОСОБА_3 подаровано у спільну сумісну власність на підставі договору дарування від 01 серпня 1995 року, посвідченого приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу Київської області Саверою Л.Л. за № 2356, зареєстрований Броварським міжміським бюро технічної інвентаризації 06 вересня 1995 року в реєстрову книгу за № 2693. На вказану земельну ділянку 17 квітня 2014 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
Із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 вона звернулася до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Лазарєвої В.П., якою 03 травня 2017 року до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведена спадкова справа за № 12/2007.
Проте, листом цього нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 на частку спадкового нерухомого майна їй відмовлено, оскільки частки співвласників майна у правовстановлюючому документі не визначені, нотаріус позбавлений можливості встановити частку майна спадкодавця, тому для вирішення питання щодо набуття права власності на спадкове майно рекомендовано звернутися до суду.
Позивача ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, у якій просила суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимог підтримує повністю, просила суд позов задовольнити.
Відповідач Броварська міська рада Броварського району Київської області у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, у якій просила суд розглянути справу без участі їхнього представника, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив суд розглянути справу за його відсутності, проти задоволення позову він не заперечує.
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Згідно із ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У ч. 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Судом встановлено, що 22 січня 1977 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 22 січня 1977 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Бровари Київської області у віці 61 років помер чоловік позивача ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 16 листопада 2016 року.
03 травня 2017 року у визначений законом строк дружина померлого ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Лазарєвої В.П. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка. Того ж дня, 03 травня 2017 року, приватним нотаріусом Лазарєвою В.П. була заведена спадкова справа за № 12/2007 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Із договору дарування від 01 серпня 1995 року, посвідченого приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу Київської області Саверою Л.О., зареєстрованого в реєстрі за № 2356, вбачається, що ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_3 та ОСОБА_1 31/50 частку житлового будинку із відповідними господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , право спільної сумісної власності на 31/50 частку цього нерухомого майна за обдарованими зареєстровано 06 серпня 1995 року.
У довідці № 593 від 21 червня 2018 року, виданій Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області "Броварське бюро технічної інвентаризації", зазначено, що відповідно до архівних даних станом на 31 грудня 2012 року право власності на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок за АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_5 на 19/50 часток на підставі свідоцтва про право власності від 24 лютого 1988 року та на 31/50 часток за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 01 серпня 1995 року. Дата реєстрації прав 09 березня 1988 року та 06 вересня 1995 року відповідно, реєстровий № 2693, книга № 13.
Згідно із витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний № 26898667 від 17 вересня 2014 року та № 27613083 від 02 жовтня 2014 року, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 27613118 від 02 жовтня 2014 року, позивачу ОСОБА_1 та її чоловікові ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка площею 0,056 га, кадастровий номер 3210600000:01:007:0067, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17 вересня 2014 року, індексний номер 26898667.
Із матеріалів спадкової справи № 12/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що 03 травня 2017 року у визначений законом строк із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка звернулася позивач у справі ОСОБА_1 , інші спадкоємці першої черги, син померлого ОСОБА_6 та матір померлого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 подали приватному нотаріусу заяви про відмову від належних їм часток у спадщині на користь дружини померлого ОСОБА_1 , позивача у справі.
Листом від 23 січня 2023 року № 15/01-16 приватний нотаріус Лазарєва В.П. повідомила позивача ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для оформлення та видачі їй свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 на частку вказаного нерухомого майна, оскільки 31/50 частка житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , подарована 01 серпня 1995 року подружжю ОСОБА_3 і ОСОБА_1 у спільну сумісну власність, а земельна ділянка площею 0,056 га за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , перебування 31/50 часток житлового будинку і земельної ділянки у спільній сумісній власності подружжя ускладнює розпорядження частками у спільній власності без її визначення, таке розпорядження неможливе. Для набуття спадкоємцем права власності на частку спадкового нерухомого майна позивачу ОСОБА_1 нотаріусом рекомендовано звернутися до суду.
За змістом ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно із ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
У п. 3.4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 березня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" зазначено, що відповідно до ст. 1226 ЦК частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Розглядаючи спори, пов'язані із спадкуванням частки майна, що у спільній сумісній власності, судам слід звертати увагу на те, що згідно із ст. 368 ЦК України спільною власністю є не лише майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом, а й майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.
За змістом положень ч. 3 ст. 368 ЦК України, ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України, ч. 1 ст. 70 СК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Виходячи з положень ст. ст. 368, 370 ЦК України, ст. ст. 60, 70 СК України, враховуючи, що зазначене нерухоме майно (житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами та земельна ділянка) набуте ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у період перебування у шлюбі, суд вважає, що частки подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у спільному сумісному майні подружжя на 31/50 частку житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку площею 0,056 га, кадастровий номер 3210600000:01:007:0067, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить по частки кожного.
Згідно із ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
У ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
За змістом ч. ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, закріплено міжнародний принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне, мирне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, яка прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 , якому на день смерті на праві спільної сумісної власності подружжя належали 31/100 частка ( від 31/50 часток) житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та частка земельної ділянки площею 0,056 га, кадастровий номер 3210600000:01:007:0067, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , суд дійшов висновку, що позов ґрунтується на вимогах закону та підлягає задоволенню, оскільки позивач ОСОБА_1 має право спадкування на загальних підставах частки спадкового майна у праві спільної сумісної власності після смерті чоловіка ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Визначити, що частки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності у майні подружжя на 31/50 частку житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку площею 0,056 га, кадастровий номер 3210600000:01:007:0067, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить по частки кожного.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 31/100 частки ( від 31/50 частки) житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частку земельної ділянки площею 0,056 га, кадастровий номер 3210600000:01:007:0067, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Дутчак І. М.