Справа № 357/15979/23
3/357/7205/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2023 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: дані відсутні,
за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
УСТАНОВИВ:
30 листопада 2023 року о 17 годині 50 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї сестри ОСОБА_2 , а саме: словесно ображав та погрожував, чим завдав шкоди психологічному здоров'ю постраждалій особі, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав, пояснив, що дійсно між ним та сестрою була сварка, яку затіяла сама сестра. Зазначив, що дійсно він ображав сестру, в скоєному розкаявся, запевнив, що більше такі дії не повторяться.
Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", передбачено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;.
Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність за за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідальність згідно з ч. 2 ст. 173-2 КУпАП настає за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті,
Як убачається із постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.05.2023 року ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн.
Таким чином, будучи підданим адміністративному стягненню, повторно протягом року, ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, а саме вчинив насильство відносно своєї сестри ОСОБА_2 , допустив образи на її адресу, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши рапорт працівника поліції, заяву ОСОБА_2 , письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , форму оцінки ризиків згідно з якою уповноваженим працівником поліції визначено рівень небезпеки ОСОБА_1 , як середній, терміновий заборонний припис стосовно кривдника, суддя вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173- 2 КУпАП.
При застосуванні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, конкретних обставин справи, вважаю що стягнення у вигляді штрафу, в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, ч. 2 ст. 173-2, 221, 283-285, 294 КУпАП, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до нього стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО