ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 273/1345/23
Номер провадження 3/292/5/24
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 січня 2024 року смт.Пулини
Суддя Червоноармійського районного суду Житомирської області Гуц О.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Житомирського апеляційного суду про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого
АДРЕСА_1 , громадянина України, із загальною середньою освітою, працюючого збірником ФОП "Евродім"Баранівка, не одруженого, військовозоб"язаного, пільг, інвалідності не має,
-за ч.1 ст.130 КУпАП, -
УСТАНОВИВ:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АДД № 399236 від 22.05.2023 вбачається, що 22 травня 2023 року о 01 годині 04 хвилин по вул.Костельна в м.Баранівка Звягельського району Житомирської області водій ОСОБА_1 керував електро велосипедом FADA, без д.н.з., з явними ознаками алкогольного сп"яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушена мова та порушена координація рухів). В установленому законом порядку відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп"яніння на місці зупинки т/з та в медичному закладі, що зафіксовано на нагрудну камеру, чим порушив п.2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні 02.01.2024 ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні даного адміністративного правопорушення не визнав, зазначивши, що він не є суб"єктом адмінправопорушення , передбаченого ст.130 КУпАП. Наявніть електровелосипеду не вимагає наявності посвідчення водія та номерних знаків на цей тз.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення (ст.251 КУпАП) є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності складу адміністративного правопорушення, який включає в себе встановлення вини особи, що підтверджується належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно приписів статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 399236 від 22.05.2023, додано: акт огляду на стан алкогольного сп"яніння з використанням технічних засобів, розписки про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП,розписку про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу від 22.05.2023, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.05.2023, письмові пояснення ОСОБА_1 , довідку старшого інспектора сектору адміністративної практики Звягельського РВП, про те, що ОСОБА_1 згідно даних ІПНП не отримував у ТСЦ посвідчення водія, а також відеозаписом на компакт-диску.
Оцінивши зазначені докази, суд не може визнати їх такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи із наступного.
Так, ч ч.1,2 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення, зокрема склад об'єктивної сторони полягає в керуванні особи транспортним засобом.
Згідно приписів пункту 1.10 ПДР України механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3кВт.
Відповідно до п.30.1 ПДР України власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.
Згідно п. 2.1.а), б) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб.
Отже, ключовим моментом обов'язкової наявності зазначених документів є віднесення транспортного засобу до категорії «механічний».
Законодавством розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб». Різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згоряння, а також потужності електродвигуна.
У той же час пункт 1.10 ПДР України визначає, що: транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей чи вантажів, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що рухається за допомогою двигуна. Цей термін поширюється, зокрема, на транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Отже, транспортний засіб, з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна перевищує 3 кВт.
Відповідно до п. 2.13 ПДР України до транспортних засобів категорії «А1» відносяться мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб або електродвигун потужністю до 4 кВт.
При цьому пунктом 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія, затвердженого постановою КМУ від 08.05.1993 № 340, передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, поділяються на такі категорії, зокрема, «А1» - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун із робочим об'ємом до 50 куб. сантиметрів чи електродвигун потужністю до 4 кВт.
Зазначене свідчить про те, що до категорії «А1» належать транспортні засоби,з електродвигуном потужністю від 3 до 4 кВт, оскільки вони належать до механічних транспортних засобів у розумінні Закону України «Про дорожній рух». На ці транспортні засоби право на керування передбачає наявність дозвільних документів.
Отже, наявність посвідчення водія та реєстраційного документа передбачено виключно для «механічних» транспортних засобів.
Як вбачається з протоколу про адмінправопорушення серії АДД № 399236 від 22.05.2023, водій ОСОБА_1 керував електровелосипедом FADA, без д.н.з.. Однак, працівниками поліції не перевірено та не надано доказів того, що електровелосипед FADA, яким керував ОСОБА_1 (за обставин, зокрема, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення), має потужність електродвигуна більшу ніж 3 кВт і що він належить до механічних транспортних засобів, а також що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки адміністративну відповідальність за порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України може нести виключно водій механічного транспортного засобу.
Відеозапис з фіксацією обставин події не усуває зазначених сумнівів.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Згідно статті 251 КУпАП на співробітників поліції, як на осіб, що в силу статті 255 КУпАП, уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема, за статтею 130 КУпАП, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог статей 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В п.39 Рішення ЄСПЛ «Лучанінова проти України» Суд зробив висновок, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушив заявник у зазначеній справі, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням, Суд вважає, що провадження, про яке йдеться (справа про адміністративне правопорушення), є кримінальним для цілей застосування Конвенції.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини порушника тлумачаться на його користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості підтверджуються доказами у справі, які не можна визнати допустимими, а тому протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку також не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ст.247, ст.ст.251, 283 КУпАП, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Червоноармійський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О. В. Гуц