РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
Справа № 285/4999/23
провадження у справі № 2/0285/216/24
02 січня 2024 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого судді Помогаєва А.В., за участі секретаря судового засідання Ковальчук М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2023 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» (далі - ТОВ «ФК «РІАЛЬТО») звернувся до суду із зазначеним позовом та просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Договором №210208-34462-2 від 08.02.2021 року станом на 08.08.2023 року в розмірі 23745,20 грн, яка складається з наступного: 4000,00 грн - заборгованість за кредитом; 2945,20 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 16800,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 3.3. Кредитного договору за ставкою 3,5% за кожен день користування кредитом за період з 18.03.2021 року по 15.07.2021 року (включно) відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також судові витрати у розмірі 2684,00 грн (судовий збір) та 9000,00 грн. (витрат на правничу допомогу).
В обґрунтування позову зазначив, що між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (торгова марка "MONETKA") та ОСОБА_1 було укладено Договір № 210208-34462-2 від 08.02.2021 року, відповідно до умов якого відповідач отримала грошові кошти у розмірі 4000,00 грн., строком на 30 днів, шляхом переказу на її платіжну картку, емітовану в АТ "Універсал Банк", зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування та 3,5% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту. Кредитний договір був у кладений в електронному вигляді.
17.06.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» та ТОВ "ФК "РІАЛЬТО"укладено Договір відступлення права вимоги № 17/06/2021-Р/М-З від 17.06.2021 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором № 210208-34462-2 від 08.02.2021 року перейшло до позивача.
Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала, має заборгованість за Договором № 210208-34462-2 від 08.02.2021 року станом на 08.08.2023 року у розмірі 23745,20 грн, тому відбулося звернення до суду.
В судове засідання сторони не прибули. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
В письмовій заяві представник позивача просив справу розглянути без його участі, наполягав на задоволенні позову. Не заперечував проти постановлення заочного рішення у справі.
У встановлений строк відповідач не подала відзив на позов та заперечень щодо розгляду справи в спрощеному провадженні.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено, що 08.02.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (торгова марка «MONETKA») та ОСОБА_1 в електронному вигляді було укладено договір №210208-34462-2, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 4000,00 грн. строком на 30 днів, шляхом переказу на його платіжну картку, емітовану АТ «УніверсалБанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування та 3,5% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту.
17.06.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» та ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» було укладено договір про відступлення права вимоги № 17/06/2021-Р/М-З від 17.06.2021 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором № 210208-34462-2 від 08.02.2021 року перейшло до позивача.
Встановлено, що при укладенні в електронному вигляді договору відповідача з первісним кредитором було узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору, на таких умовах, шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Однак, у порушення умов укладеного договору відповідач своїх договірних зобов'язань належним чином не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 23745,20 грн, яка складається з наступного: 4000,00 грн - заборгованість за кредитом; 2945,20 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,99% за кожен день користування кредитом за період 08.02.2021 року по 11.02.2021 року (включно); 16800,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 3.3. Кредитного договору за ставкою 3,5% за кожен день користування кредитом за період з 18.03.2021 року по 15.07.2021 року (включно) відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також судові витрати у розмірі 2684,00 грн та 9000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Зазначені обставини підтверджуються дослідженими доказами та не спростовано відповідачем.
Однією із засад цивільного судочинства є свобода договору (ст.3 ЦК), яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Статтями 1049, 1050, 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Оскільки кредитний договір є двостороннім договором, то й права і обов'язки виникають у кожного контрагента.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Порядок укладення електронного договору передбачений ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до положень даної статті, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 Закону).
Електронний договір укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі викладеного, суд вважає, що наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог підтверджено його право вимоги до відповідача та правомірність нарахування заборгованості за кредитним договором, доведено, що відповідачем належним чином не виконано взяті на себе зобов'язання згідно укладеного договору, заборгованість за договором не погашена, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та можливості задоволення позову в цій частині.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.
Позивачем заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу в сумі 9000 грн.
До позовної заяви додано копію договору про надання правничої допомоги від 02.06.2022 між позивачем та адвокатом Руденко К.В. (а.с. 46)
Надання послуг підтверджується Актом від 03.03.2023 (а.с. 50-51).
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Предметом спору в дані справі є стягнення заборгованості за кредитним договором
На теперішній час судова практика розгляду даної категорії справ є поширеною. Її вивчення, аналіз обставин справи та складання процесуальних документів, на думку суду, за наявності звичайної професійної підготовки в галузі права, об'єктивно не вимагає витрачання значного часу та зусиль адвоката.
Враховуючи фактично надані послуги, суд визнає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача суму судових витрат у розмірі 2684 грн 00 коп., що складається з судового збору, сплаченого при подачі позову до суду.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282. 284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» заборгованість за Договором № 210208-34462-2 від 08.02.2021 року станом на 08.08.2023 року у розмірі 23 745 (двадцять три тисячі сімсот сорок п'ять) грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» відшкодування судових витрат в сумі 4681 (чотири тисячі шістсот вісімдесят одна) грн.
У задоволенні вимоги позивача в частині стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 7000 гривень - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Помогаєв