Справа № 161/22879/23
Провадження № 1-кс/161/69/24
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження
м. Луцьк 02 січня 2024 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на неправомірні дії працівника поліції, -
ВСТАНОВИВ:
До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла скарга ОСОБА_2 на неправомірні дії працівника поліції.
Скаргу мотивує тим, що 13.12.2023 року вона звернулась до Луцького РУП ГУНП у Волинській області з приводу неналежного утримання собаки та протиравних дій щодо неї сусідами. 27 грудня 2023 року на її адресу надійшли відповідді заступника начальника Луцького РУП ГУНП у Волинській області з превентивної діяльності ОСОБА_3 , згідно яких вказується, що жодних порушень чинного законодавства немає, у зв'язку з чим просить визнати протиправними дії заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 та зобов'язати останнього провести додаткову перевірку з приводу її звернення від 13.12.2023 року.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким такі рішення, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені.
Встановлений ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним.
Згідно ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України.
Аналіз вищенаведених положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що право на оскарження слідчому судді рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора особа отримує лише тоді, коли слідчий, дізнавач або прокурор, прийняли певні рішення, вчинили конкретні дії або допустили конкретну бездіяльність, оскарження яких передбачено ч. 1 ст. 303 КПК України.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Таким чином, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо нездійснення певної процесуальної дії, за наявності трьох обов'язкових ознак: 1) слідчий, дізнавач або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим, дізнавачем чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Отже, наведена норма дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо нездійснення певної процесуальної дії, яку слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.
Зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_2 просить визнати протиправними дії заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 та зобов'язати останнього провести додаткову перевірку з приводу її звернення від 13.12.2023 року. Однак викладені у скарзі вимоги не входять до переліку рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 оскаржує бездіяльність заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , яка, виходячи з положень ч. 1 ст. 303 КПК України, не підлягає оскарженню в порядку визначеному главою 26 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя дійшов висновку, що у відкритті провадження за вказаною скаргою слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на неправомірні дії працівника поліції.
Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1