Справа № 159/7612/23
Провадження № 2-а/159/18/24
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
45008, м. Ковель, вул. Незалежності, 15, тел.: (03352) 5-90-66,
e-mail:inbox@kv.vl.court.gov.ua, веб-адреса: http://court.gov.ua/sud0306/
______________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 січня 2024 рокум.Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Панасюка С.Л.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Ковелі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Вимоги обґрунтовані наступним. Щодо позивача 02.12.23 винесена постанова, відповідно до якої він покараний за те, що 02.12.23 керував автомобілем «VOLVO FH», № НОМЕР_1 , в м. Ковелі по вул. Володимирській, 152, у якого були відсутні передбачені конструкцією грязезахисні фартухи, а також під час перевірки був відсутній страховий поліс, чим допущені порушення п.31.4.7е, п.2.1 ПДР України. Відповідно до ч.1 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП на позивача накладений штраф у розмірі 425 грн. Позивач просить постанову скасувати, вчинення ним правопорушень заперечує.
Відповідач просить в позові відмовити, вважає свої дії правомірними.
Позов слід задовольнити повністю.
Обов'язок довести факт вчинення позивачем правопорушень покладений на відповідача.
Позивачу нічого не потрібно доводити, достатньо заперечити вчинення правопорушень, що він і зробив.
Відповідач в умовах заперечення позивачем своєї вини свій обов'язок довести вчинення позивачем правопорушень не виконав.
Надані відповідачем докази вини позивача, зокрема відеозапис, не доводять нічого.
Спілкування поліцейських з позивачем відбувалося при працюючому двигуні автомобіля, в умовах, коли той сидів в автомобілі зверху. Більшу частину спілкування поліцейських з позивачем заглушив двигун. Позивач сидів на місці водія, більшу частину запису його не видно взагалі. Неможливо зрозуміти, чи чує позивач слова поліцейських, як він реагує на ці слова, погоджується з ними, чи заперечує. За таких обставин цінність відеозапису як доказу є нульовою. До того ж, при такому відеозапису неможливо переконатися в дотриманні поліцейськими процедури розгляду. Для того щоб переконатися у цьому, потрібно бачити як реагує на слова поліцейського позивач, натомість на більшій частині відеозапису поліцейський спілкується не з позивачем, а з відчиненим вікном дверей кабіни автомобіля.
Якщо поліцейські бажали щось потім довести на випадок звернення позивача до суду, вони мали запропонувати позивачу заглушити двигун, вийти з кабіни, стати перед камерою і тоді спілкуватися. Разом з позивачем потрібно було підійти до місця, де мають бути грязезахисні фартухи, заявити про їх відсутність і зафіксувати пояснення щодо цього позивача. Щоб не було так, як зараз: поліцейські говорять, що фартухів не було, а позивач, що вони були. В розмові поліцейським потрібно було роз'яснити позивачу, які саме фартухи, передбачені конструкцією автомобіля, вони мають на увазі, а позивач мав дати на камеру з цього приводу пояснення. Поліцейські не тільки цього не зробили, але і взагалі не зафіксували на камеру належним чином місце, де мають бути фартухи, це місце навіть не попало повністю в поле зору камери. За такого підходу довести відсутність фартухів неможливо.
Щодо страхового полісу, то його відсутність позивач також заперечує. І хоч він не наводить з цього приводу ніяких пояснень і аргументів, для нього достатньо лише заперечувати, а саме, просити скасувати постанову у повному обсязі. Відповідач все одно має довести в суді, що страховий поліс у позивача був відсутній.
Відповідач цього не довів.
Реакція позивача на твердження поліцейських про відсутність страхового полісу записом не зафіксована. З не заглушених двигуном обривків розмови поліцейських з позивачем можна лише здогадуватись, що з приводу полісу йде якась розмова і поліцейських щось не влаштовує. Що при цьому доводить позивач не чути зовсім. Якщо позивач давав поліцейським прострочений поліс, то потрібно було його зафіксувати на камеру і додати до справи. Суд не може ґрунтувати свої висновки на здогадках і припущеннях, а всі сумніви тлумачаться на користь позивача.
Таким чином, відповідач не довів, що позивач вчинив правопорушення, за які він був покараний.
Згідно ч.ч.1,2,3 ст.7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності . Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Постанову, яка оскаржена, слід скасувати, провадження у справі закрити.
Керуючись ст.11, 71, 86, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.287, 288, 289 КпАП України, на підставі ч.ч.1,2,3 ст.7 КпАП України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову поліцейського 1 роти 2 батальйону Відділу організації несення служби в м. Ковель УПП у Волинській області Ковальчук Богдани Валентинівни серії ЕНА № 1054166 від 02 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП визнати протиправною та скасувати її, провадження у справі закрити.
Стягнути з Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України у користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий:С. Л. Панасюк