ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
м. Київ
02.01.2024Справа № 910/16352/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу №910/16352/23 за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 149 903,76 грн., без виклику представників учасників справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Акціонерне товариство «Таскомбанк» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення 149 903,76 грн, з яких: 145 155,01 грн заборгованість по тілу кредиту, 4 748,75 грн заборгованість по відсоткам.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за кредитним договором №ID8980029 від 22.12.2020, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність у відповідача заборгованості за вказаним договором у розмірі 149 903,76 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Водночас, ухвалою встановлено позивачеві строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до наявного у матеріалах справи повідомлення про доставку електронного листа ухвала Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 про відкриття провадження у справі доставлена відповідачеві на його офіційну електронну адресу в електронний кабінет 24.10.2023 о 14:15 год.
Таким чином, у строк до 08.11.2023 включно відповідач мав право подати відзив на позовну заяву або клопотання про продовження строку на подання відзиву.
Крім того, відповідно до повідомлення АСДС підсистеми «Електронний суд» про доставку електронного листа «позовна заява (звичайна)» у справі в електронній формі доставлена в електронний кабінет відповідача 20.10.2023 о 13:43 год.
Також, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 судом здійснено запит до ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та Головного управління Національної гвардії України щодо доступу до персональних даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів чи іншої бази даних стосовно ОСОБА_1 .
03.11.2023 до Господарського суду міста Києва від Головного управління Національної гвардії України надійшов лист про надання інформації №27/9/1/1-13256/9 від 01.11.2023, відповідно до якого лейтенант ОСОБА_1 - зовнішній пілот безпілотних авіаційних комплексів 1-ї групи застосування безпілотних авіаційних комплексів роти застосування безпілотних авіаційних комплексів спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України, у зв'язку з чим запит направлено за належністю до останнього.
13.11.2023 та 15.11.2023 до Господарського суду міста Києва від ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_1 надішли листи №1158 від 07.11.2023 та №3243 від 07.11.2023, відповідно, згідно яких з 08.05.2023 ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації та направлений до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), на підтвердження чого до вказаних листів додані відповідні витяги з наказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 суд ухвалив: звернутись до командира НОМЕР_2 бригади Національної гвардії України (особи, хто тимчасово виконує його обов'язки) / Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) / із запитом щодо наявності істотних перешкод військовослужбовцю ОСОБА_1 у можливості участі у господарській справі в порядку спрощеного позовного провадження (шляхом подання /одержання процесуальних документів через підсистему «Електронний суд» або у паперовій формі); доручити командиру ІНФОРМАЦІЯ_4 (особи, хто тимчасово виконує його обов'язки) / Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) вручити примірник даної ухвали військовослужбовцю ОСОБА_1 ; звернутись до військовослужбовця ОСОБА_1 про підтвердження/спростування можливості його участі у справі в порядку спрощеного позовного провадження (шляхом подання /одержання процесуальних документів через Електронний суд або у паперовій формі), а також роз'яснено ОСОБА_1 його право подати заяву з процесуальних питань та/або по суті справи протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Вказана ухвала суду від 16.11.2023 вручена Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) 21.11.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600233945584, а відтак, враховуючи встановлений судом, в пункті 1.1 резолютивної частини ухвали, процесуальний строк для надання відповіді, командир НОМЕР_2 бригади Національної гвардії України мав надати відповідну відповідь не пізніше 06.12.2023, проте така відповідь до суду так і не надійшла.
У відповідь на ухвалу суду від 24.10.2023, листом про надання відповіді №1/66/8/3-3277 від 17.11.2023, тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, суд повідомлено про те, що на виконання Закону України «Про національну гвардію України», Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого законом України від 24.02.2022 №2102-IX, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України відповідно до покладених на неї завдань та обов'язків приймає участь у здійсненні заходів правового режиму воєнного стану.
27.11.2023 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача, на підставі ордера серії АВ №1104545 від 27.11.2023, адвоката Чернової Тетяни Андріївни, надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, з якими представник в той же день була ознайомлена, що підтверджується її відмітками з особистим підписом. Під час ознайомлення відповідач був присутній особисто.
20.12.2023 тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України листом від 14.12.2023 повідомлено суд про вручення ухвали суду відповідачу та відсутність будь-яких перешкод можливості взяти участь у справі.
25.12.2023 до суду від представника відповідача надійшло два примірника відзиву б/н від 18.12.2023 на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить суд поновити строк на подання відзиву у зв'язку з його пропуском з поважних причин. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на подання відзиву представник відповідача зазначає про те, що через проходження відповідачем військової служби та необхідності залучення адвоката по справі, подати відзив у визначені судом строки відповідач не мав можливості.
Розглянувши клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною 4 цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли Господарського процесуального кодексу України встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Правовий аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє дійти висновку про те, що учаснику справи гарантується право подати до суду відзив на позов протягом строку, встановленого судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
При цьому, за приписами статті 119 Господарського процесуального кодексу України, за заявою учасника справи суд може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, тоді як встановлений судом процесуальний строк за заявою учасника справи може бути продовжений судом.
Отже, представник відповідача не був позбавлений можливості вчасно подати належно оформлену заяву з процесуальних питань, водночас у відзиві на позовну заяву помилково просить поновити, а не продовжити процесуальний строк, встановлений судом, що є підставою для відмови у задоволенні цього клопотання.
Крім того, як вже зазначалось судом, відповідно до відомостей з автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» сканована копія позовної заяви з додатками була доставлена до Електронного кабінету ФОП ОСОБА_1. у підсистемі Електронний суд ЄСІТС 20.10.2023.
Пункт 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України передбачає обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Водночас під час підготовки справи до розгляду встановлено, що відповідач брав участь у справі №910/1440/23 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 212 320, 56 грн.
Можливість відповідача належним чином користуватись своїми правами та здійснювати їх захист підтверджується його участю у справі №910/1440/23, зокрема було подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2023, а також, в ході розгляду скарги, подавались відповідні заяви та письмові пояснення, що вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень 110959238, 111182518, 111517786, 113622154.
Водночас, у справі №910/16352/23, заяву по суті спору подано із суттєвим пропуском строку, встановленого судом.
Крім того, клопотання про медіацію чи відкладення розгляду справи для укладення між сторонами мирової угоди до суду не надходило.
Дотримання судом процесуальних норм при зупиненні провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані.
Разом з тим адвокату, який здійснює представництво відповідача, який перебуває у складі військового формування з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України, що переведене на воєнний стан, у справі №910/16352/23 слід доводити, а суду оцінювати обставини справи з точки зору добросовісності, процесуальної поведінки, зловживання процесуальними правами такого учасника процесу в кожній конкретній ситуації.
З матеріалів відзиву слідує, що 30.03.2022 ОСОБА_1 уклав контракт добровольця територіальної оборони із добровольчим формуванням Переяславської міської територіальної громади Бориспільського району Київської області № 2, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями контракту добровольця територіальної оборони від 30.03.2022.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об'єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв'язку та кібербезпеки; органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про основи національного спротиву» добровольче формування територіальної громади - воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони.
Сили територіальної оборони Збройних Сил України - окремий рід сил Збройних Сил України, на який покладається організація, підготовка та виконання завдань територіальної оборони (пункт 15 частини 1 статті 1 Закону України «Про основи національного спротиву»).
За приписами частини 2 статті 8 Закону України «Про основи національного спротиву» порядок утворення, комплектування, функціонування, підстави та порядок розформування добровольчих формувань територіальних громад визначаються Положенням про добровольчі формування територіальних громад, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
Діяльність добровольчих формувань територіальних громад здійснюється під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України за територіальним принципом.
У разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану всі добровольчі формування територіальних громад переходять в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
На час дії воєнного стану за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України добровольчі формування територіальних громад повністю або частково можуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони поза межами визначеної зони територіальної оборони, а також направлятися до районів ведення воєнних (бойових) дій.
З аналізу указаних законодавчих норм вбачається, що добровольче формування територіальної громади є воєнізованим підрозділом, а не військовим формуванням. Здійснення діяльності добровольчих формувань під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України, а також перехід їх за певних умов в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України не свідчить про перебування членів добровольчих формувань у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 753/3880/20, від 04.07.2023 у справі № 623/2015/21, у яких, Верховний Суд, серед іншого, звернув увагу на те, що членство у добровольчому формуванні не звільняє від обов'язку проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (пункт 6 Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1449).
Отже, доводи відповідача викладені його представником, адвокатом Черновою Т.А. про статус відповідача як військовослужбовця, станом на час членства у ДФТГ, не спроможні.
Водночас суд бере до уваги статус військовослужбовця, починаючи з 08.05.2022, коли ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , що підтверджено витягом з наказу №96 від 09.05.2023 командира НОМЕР_2 бригади Національної гвардії України.
Таким чином, судом здійснено всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та надання останньому можливості скористатись своїми правами, зокрема, на подання відзиву на позов та заперечень стосовно суті спору, а також надано для цього достатньо часу.
В той же час, відповідач своїм правом не скористався, відзив у встановлений судом строк до суду не подав, будь-яких відомостей, які дають підстави для висновку про позбавлення відповідача можливості користуватись процесуальними правами в цілях даної справи, у зв'язку з перебуванням у складі Національної гвардії України, матеріали справи не містять, а також у суду не виникають такі сумніви з огляду на наявність у ФОП ОСОБА_1. представника, повноваження якої не обмежуються, що вбачається з наданого адвокатом Черновою Т.А. ордера серії АВ №1104545 від 27.11.2023.
Враховуючи викладені обставини, з огляду на приписи частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд дійшов висновку про вирішення справи за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ
22.12.2020 між АТ «Таскомбанк» (банк) та ФОП ОСОБА_1. (позичальник) укладено Заяву-договір №ID8980029 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») (надалі - «Кредитний договір»), відповідно до пункту 1.1 якого за умови наявності вільних коштів банк зобов'язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, відповідно до умов цього договору.
Кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_3 , відкритий у АТ «Таскомбанк» з цільовим використанням на поповнення обігових коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку (пункт 1.2 Кредитного договору).
Відповідно до пунктів 2.1-2.3 Кредитного договору сторони погодили умови надання кредиту та визначили: розмір кредиту - 200 000,00 грн.; розмір процентної ставки за користування кредитом: - 34% річних.
Згідно з пунктом 2.4.1 Кредитного договору погашення основного боргу за кредитом, сплата процентів - щомісяця, починаючи з наступного за місяцем укладення Договору, числа в яке було укладено Договір.
Пунктом 2.4.4 Кредитного договору сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у додатку 1 до цього договору та доступний клієнту у системі «ТАС24 Бізнес».
Додатком № 1 до Кредитного договору сторонами узгоджено Графік погашення кредиту.
Згідно з пунктом 18.2.1.1 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» (надалі - Правила), банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту Кредит для фінансування поточної діяльності Клієнта (поповнення оборотних коштів та придбання основних засобів), в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, щомісячну комісію за управління кредитом та інших винагород, право Банку на отримання яких передбачено цим розділом Правил. Розмір процентів, комісій та додаткових винагород Банку за надання Кредиту встановлюється у Цінових параметрах продукту, які розміщені на офіційному Сайті Банку та є невід'ємною частиною цих Правил (далі - Цінові параметри). Банк самостійно визначає розмір Кредиту, який може бути наданий Клієнту. Істотні умови Кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, щомісячна комісія, розмір щомісячних платежів, їх кількість та дати їх здійснення) вказуються в Заяві-договорі про приєднання клієнта до цих Правил (далі - Заява). Клієнт приєднується до Правил шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі «ТАС24|БІЗНЕС» або через інший сервіс електронного документообігу, або іншим шляхом. Підписана Заява разом з цими Правилами та ціновими параметрами продукту (далі - Цінові параметри), які зазначені на офіційному Сайті Банку, становить кредитний договір, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору (далі - «Договір»).
Відповідно до пункту 18.2.1.2 Правил повернення Кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві (згідно графіку погашення Кредиту). Банк здійснює договірне списання грошових коштів з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами Договору. Остаточний строк погашення заборгованості за Кредитом є дата повернення Кредиту. Сторони домовились, що згідно зі ст.ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим розділом Правил, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення зобов'язання, має право змінити умови користування Кредитом, встановивши інший строк його повернення. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати повернення Кредиту (Банк здійснює інформування Клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-банкінг «ТАС24|БІЗНЕС», sms- повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за Кредитом у строк, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, строком повернення Кредиту є дата останнього платежу.
Згідно із пунктом 18.2.1.3 та пунктом 18.2.1.4 Правил за користування Кредитом Клієнт сплачує щомісячно проценти за користування коштами та щомісячну комісію за управління Кредитом в розмірі, що зазначені в Заяві та Цінових параметрах до цього розділу Правил, які розміщені на офіційному Сайті Банку. Датами сплати процентів та щомісячної комісії за управління Кредитом є дати сплати платежів, зазначені в Заяві. При несплаті процентів чи комісії у зазначений строк вони вважаються простроченими.
Для розрахунку процентів за користування Кредитом встановлюється фіксована процентна ставка та комісія за користування Кредитом.
Клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснити договірне списання з його рахунків, відкритих у АТ «Таскомбанк», на погашення заборгованості за кредитом у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі (пункт 18.2.1.6 Правил).
Згідно з пунктом 18.2.4.1 Правил за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п. 18.2.1.1, 18.2.1.2, 18.2.1.3 цього договору клієнт сплачує проценти та комісію за управління кредитом в розмірі, який зазначено в цінових параметрах.
Відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених пунктами 18.2.2.2.2, 18.2.2.2.3 цього договору, клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в цінових параметрах до цього розділу правил, які розміщені на офіційному сайті банку (пункт 18.2.4.2 Правил).
У пункті 18.2.4.3 Правил зазначено, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, які зазначені у заяві (у графіку погашення кредиту). Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення комісії за управління кредитом, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.
Пунктом 18.2.4.7 Правил передбачено, що розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом, за фактичну кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.
Позивач зазначає, що АТ «Таскомбанк» належним чином виконав умови Кредитного договору, проте ФОП ОСОБА_1., в порушення взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, не здійснив повернення банку в повному обсязі використані кредитні кошти, у зв'язку з чим, станом на 21.02.2023 за відповідачем обліковується заборгованість з повернення кредитних коштів у розмірі 145 155,01 грн та зі сплати відсотків у розмірі 4 748,75 грн, у зв'язку з чим і виник даний спір.
Відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору.
Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до норм статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 10561 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Позивач стверджує, що свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику кредитні кошти, в свою чергу, відповідач порушив вищезазначені положення Кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.
З наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача також вбачається, що банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, а саме надав відповідачу кредит, натомість відповідач, не виконав взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 145 155,01 грн та заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 4 748,75 грн, що не було спростовано відповідачем.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується з положеннями ст.525,526 ЦК України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти у відповідності до умов Договору, проте відповідач своїх зобов'язань щодо належного виконання умов Кредитного договору не виконав.
З огляду на викладене, документально доведена заборгованість відповідача перед позивачем за Кредитним договором складає: 145 155,01 грн - заборгованість за тілом кредиту та 4 748,75 грн - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами.
Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо існування у відповідача перед позивачем заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків.
Таким чином, оскільки факт порушення позичальником зобов'язань за Кредитним договором встановлений судом, а розмір заборгованості позичальника доведений суду первинними документами, вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором.
Судом також враховано призов ОСОБА_1 з 08.05.2023 згідно з мобілізацією до Національної Гвардії України. Проте, відповідно до норм чинного законодавства, зазначені обставини є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання, а не від виконання в цілому основного зобов'язання, до якого у даному спорі належить, як повернення кредиту, так і сплата процентів за користування кредитом.
При цьому, у матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача в порядку пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» та пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо зупинення нарахування відсотків по кредиту, а суд не наділений повноваженнями самостійно застосовувати такі положення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з ФОП ОСОБА_1. на користь АТ «Таскомбанк» заборгованості по тілу кредиту у розмірі 145 155,01 грн та заборгованості по відсоткам у розмірі 4 748,75 грн.
Відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Також, суд звертає увагу позивача та відповідача на особливості здійснення примусового виконання рішення, які встановлені статтею 34 Законом України «Про виконавче провадження», щодо боржників, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 30; ідентифікаційний код 09806443) заборгованість по тілу кредиту у розмірі 145 155 (сто сорок п'ять тисяч сто п'ятдесят п'ять) грн 01 коп, заборгованість по відсоткам у розмірі 4 748 (чотири тисячі сімсот сорок вісім) грн 75 коп та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02.01.2024
Суддя Ігор Курдельчук