Ухвала від 02.01.2024 по справі 906/1686/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

"02" січня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1686/23

Господарський суд Житомирської області у складі судді Кравець С.Г.,

розглянувши матеріали позовної заяви

Фізичної особи-підприємця Поліщук Ганни Миколаївни

до Філії "Бердичівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

про стягнення 3 175 394,13 грн,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2023 Фізична особа-підприємець Поліщук Г. М. подала до суду позовну заяву про стягнення з Філії "Бердичівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" 3 175 394,13 грн заборгованості, з яких: 3 039 843,11 грн - основний борг, 86 864,55 грн - пеня, 11 708,65 грн- інфляційні, 36 977,82 грн -3% річних.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Філія "Бердичівське лісове господарство" ДСГП "Ліси України" не здійснила оплату за договорами: №4 від 12.01.2023 про надання послуг, пов'язаних з проведенням лісозаготівельних робіт; №248 від 29.06.2023 на виконання робіт (надання послуг), пов'язаних з лісовідновленням, лісорозведенням та доглядом за лісовими культурами; №268 від 12.09.2023 про надання лісозаготівельних послуг; №215 від 01.06.2023 на виконання робіт (надання послуг) з розкряжування дров; №44 від 12.01.2023 купівлю-продажу.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження на підставі п.1 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України.

Так, стаття 45 ГПК України визначає, що сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У позовній заяві відповідачем вказано Філію "Бердичівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (код 45125509), з якої позивач просить стягнути заявлену суму.

Згідно з ст. 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до чинного законодавства, юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Як визначено ст. 64 ГК України функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Частиною 1 ст. 95 ЦК України передбачено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (ч.3 ст. 95 ЦК України).

Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру (ч. 5 ст. 95 ЦК України).

Тобто, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією.

Однак, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. Варто мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу. Необхідно також враховувати, що саме лише зазначення в установчих документах чи положенні про наявність у відокремленого підрозділу права представляти юридичну особу в суді (господарському суді) не підтверджує про надання такому підрозділові відповідних повноважень та визначення їх кола.

Отже, у спірних правовідносинах, за правилами встановленими процесуальним законодавством, в якості відповідача може бути юридична особа, або юридична особа в особі її представництва (якщо представництво наділене відповідними повноваженнями і про це є належні докази).

Відповідно до ч. 4 ст. 89 ЦК України, до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Філія "Бердичівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (13327, Житомирська обл., Бердичівський р-н, село Хмелище, ідентифікаційний код ВП 45125509) є відокремленим підрозділом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд. 9А, ідентифікаційний код 44768034), не має статусу юридичної особи та самостійної господарської процесуальної дієздатності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Враховуючи, що Філія "Бердичівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" не є юридичною особою, а тому не має процесуальної дієздатності та не може бути відповідачем, у розумінні статей 4, 44, 45 ГПК України, суд вважає, що позовна заява до філії не підлягає розгляду в господарському суді, тому суд відмовляє у прийнятті позовної заяви Фізичної особи-підприємця Поліщук Ганни Миколаївни.

Частиною 6 статті 175 ГПК України передбачено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Суд роз'яснює, що позовна заява може бути розглянута в порядку господарського судочинства, якщо вона буде подана до юридичної особи або до юридичної особи в особі відокремленого підрозділу, за наявності відповідних повноважень у філії, докази яких має надати позивач до позовної заяви.

Крім того, при повторному зверненні позивачу слід звернути увагу на необхідність роз'єднання позовних вимог.

Так, відповідно до ст. 173 ГПК України, можна об'єднувати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

У позовній заяві заявлено вимогу про стягнення боргу сумарно за 5 (п'ятьма) різними договорами і нараховано пеню, інфляційні та 3% річних, без конкретизації суми боргу за певним договором та відповідних нарахувань.

Кожен договір є самостійним правочином, за яким суду необхідно встановити наявність фактичних правовідносин (порядок та строк виконання робіт та оплати послуг, наявність оплат за договором, суму заборгованості за договором або її відсутність, підстави нарахування пені, інфляційних та 3% річних, та перевірити розрахунок заявлених нарахувань) на підставі первинних документів за кожним із договорів.

При цьому суд зазначає, чинне законодавство України передбачає різне правове регулювання договору купівлі-продажу та договору про надання послуг.

Суд також звертає увагу Фізичної особи-підприємця Поліщук Ганни Миколаївни на таке.

1. Згідно з ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити, серед іншого:

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову (пункт 5);

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (пункт 8).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з послідовною практикою Верховного Суду, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена п е р в и н н и м и д о к у м е н т а м и та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

2. Як визначено ч.1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При зверненні заявника з позовом від 28.12.2023 наведених приписів заявником не дотримано. При повторному зверненні заявнику до відповідної позовної заяви слід долучити: копії первинних документів на виконання договорів №4 від 12.01.2023 про надання послуг, пов'язаних з проведенням лісозаготівельних робіт; №248 від 29.06.2023 на виконання робіт (надання послуг), пов'язаних з лісовідновленням, лісорозведенням та доглядом за лісовими культурами; №268 від 12.09.2023 про надання лісозаготівельних послуг; №215 від 01.06.2023 на виконання робіт (надання послуг) з розкряжування дров; №44 від 12.01.2023 купівлю-продажу; копії банківських виписок про часткову сплату коштів за вказаними договорами; відповідні нарахування пені, інфляційних та річних окремо по кожному договору; відповідну платіжну інструкцію про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

3. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, серед іншого, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та інших учасників справи.

Згідно з ч.5 ст.6 ГПК України (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1416-IX від 27.04.2021; в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023) суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Відповідно до положень ч.6 ст.6 ГПК України (в редакції Законів № 738-IX від 19.06.2020, № 3200-IX від 29.06.2023) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Проте, позивач у справі - Фізична особа-підприємець Поліщук Г.М. (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, що підтверджується відповіддю №391078 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, сформованого засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" 02.01.2024.

Керуючись п.1 ч.1 ст.175, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Поліщук Ганни Миколаївни про стягнення з Філії "Бердичівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" 3 175 394,13 грн заборгованості.

2. Позовні матеріали повернути Фізичній особі-підприємцю Поліщук Ганні Миколаївні.

Додаток на 75 аркушах, а також поштова накладна, фіскальний чек і опис вкладення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та підлягає оскарженню протягом десяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалу підписано: 02.01.2024.

Суддя Кравець С.Г.

Відправити заявнику рекомендованою кореспонденцією .

Попередній документ
116074138
Наступний документ
116074140
Інформація про рішення:
№ рішення: 116074139
№ справи: 906/1686/23
Дата рішення: 02.01.2024
Дата публікації: 03.01.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Житомирської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг