ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" грудня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/672/23
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.
секретар судового засідання: Стретович Н.К.
за участю представників сторін:
від позивача: Пензов С.В., діє в порядку самопредставництва, згідно витягу з ЄДРЮФОПГФ;
від відповідача: Докторевич Р.А. - адвокат, ордер серія ВС №1211160 від 16.06.2023,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Державної митної служби України в особі Відокремленого структурного підрозділу Закарпатської митниці
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Містобуд"
про стягнення 4 672 545,30 грн
Процесуальні дії по справі.
Державна митна служба України в особі Відокремленого структурного підрозділу Закарпатської митниці звернулася до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Містобуд" 4672545,30 грн. штрафних санкцій.
Ухвалою суду від 22.05.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 20.06.2023.
Ухвалою суду від 20.06.2023р. відкладено підготовче засідання на 17 липня 2023р.
17.07.2023р. від відповідача надійшло клопотання про витребування документів в Державної інспекції архітектури та містобудування України та продовження строку підготовчого засідання (а.с.183-186).
В судовому засіданні 17.07.2023р. представник відповідача відкликав подане ним клопотання про витребування доказів та просив суд продовжити строк підготовчого провадження для надання можливості подати відзив на позов.
Судом ухвалено задовольнити клопотання представника відповідача та продовжити строк підготовчого провадження.
17.07.2023 р. у судовому засіданні була оголошена перерва у підготовчому засіданні до 15.08.2023 р.
25.07.2023р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.193-213).
10.08.2023р. від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с.214-220).
В підготовчому судовому засіданні 15.08.2023р. суд оголосив перерву до 14.09.2023 р.
22.08.2023р. від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.227-261).
Ухвалою від 14.09.2023р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 17.10.2023 р.
В судовому засіданні судом оголошувались перерви з 17.10.2023р. по 09.11.2023р., з 09.11.2023р. до 07.12.2023р.
Ухвалою від 07.12.2023 суд відклав розгляд справи по суті на 19.12.2023.
У судовому засіданні 19.12.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторонами було укладено договір підряду №144 від 17.04.2020р.
Календарним графіком робіт сторони погодили кінцевий термін виконання робіт - грудень 2021р.
Відповідач не виконав умови договору в частині закінчення робіт у погоджений сторонами строк, внаслідок чого позивачем згідно п. 11.1 договору нараховано до стягнення 4672545,30 грн. штрафних санкцій, з яких: 3470966,49 грн. пені у розмірі 0,1% від загальної вартості робіт, 7% штрафу в сумі 1201578,81 грн.
Заперечуючи позовні вимоги, відповідач вказав, що роботи ним не виконані через прострочення кредитора. Згідно Календарного графіку виконання робіт та п. 4.8 договору, роботи необхідно було розпочати в квітні 2020 р., протягом трьох робочих з моменту отримання дозволу на початок будівельних робіт.
Позивач всупереч п. 4.8 договору дозволу на виконання робіт не надав. У відповідь на адвокатський запит Державна інспекція архітектури та містобудування України повідомила відповідача, що повідомлення про початок будівельних робіт по об'єкту будівництва за договором було зареєстроване 22.07.2020 року. Тобто, протягом 97 календарних днів підрядник не із своєї вини, а через зволікання замовника не мав можливості виконувати роботи за договором.
Відповідач вказав, що договір № 228 з інженером з технічного нагляду позивач уклав лише 01.07.2020, в результаті чого має місце прострочення кредитора на строк 76 календарних днів. Після припинення з серпня 2021 року робочих відносин з попереднім інженером позивач не залучив нового інженера з технічного нагляду, що унеможливило подальше виконання робіт на об'єкті.
В діях підрядника відсутня вина, а затримки у виконанні робіт були спричиненні простроченнями замовника, що становить в загальному приблизно до 6,5 місяців, а тому зобов'язання за договором повинні були бути припинені або продовжені на час прострочення кредитора, тобто приблизно до липня місяця 2022 року.
Вказує, що замовник не продовжив договір на 2022 рік, не підписав акти виконаних робіт та відмовився оплатити додатково виконані підрядником роботи на об'єкті будівництва, хоча підрядник звертався до нього з відповідним листом від 04.01.2022 року.
Враховуючи прострочення кредитора, у відповідача відсутні прострочення у виконанні його зобов'язань, так як і відсутня вина за те, що роботи не виконані у строки встановлені договором підряду.
Позивач не погодився з твердженнями відповідача щодо прострочення кредитора. Зазначив, що сторони неодноразово укладали додаткові угоди до договору, якими вносилися зміни до календарного графіку виконання робіт. При укладенні додаткових угод відповідач не зазначав про затягування виконання робіт та про необхідність коригування графіку. Письмових повідомлеь про можливе сповільнення чи зупинення виконання робіт за незалежних від підрядника обставин, як передбачено п. 8.2 договору, до замовника не надходило.
Вказав про безпідставність доводів відповідача про незалучення нового інженера з технічного нагляду, оскільки договір з інженером з технічного нагляду від 01.07.2020 № 228 діяв до 31.12.2021 р. Лише 31.08.2021р. додатковою угодою до договору було внесено зміни. Замінено сторону в договорі - Закарпатську митницю Держмитслужби на Державну митну службу.
Проектна документація та будівельний майданчик були передані підряднику 22.04.2020р., що спростовує доводи останнього щодо ненадання йому дозволу на виконання будівельних робіт та проектної документації.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
17.04.2020р. між Закарпатською митницею Держмитслужби (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Містобуд" (підрядник) було укладено договір підряду №144, згідно п.1.1 якого Підрядник з власних матеріалів зобов'язується за завданням Замовника на власний ризик згідно проектно-кошторисної документації робочого проекту, наданої Замовником, відповідно до визначеної у цьому договорі Договірної ціни (Додаток №1), виконати роботи по будівництву об'єкта виробнича база, м. Чоп вул.Латорицька, 12: створення інфраструктури складу митниці за адресою: м.Чоп вул.Латорицька, 12 (ДК 021:2015:45210000-2 Будівництво будівель) та здати в установлений договором строк закінченні роботи, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи у відповідності до умов договору.
Відповідно до п.3.1 договору загальна вартість робіт, згідно пропозиції конкурсних торгів та договірної ціни складає 18967030,00 грн.
Згідно із п.4.8 договору початок виконання робіт - протягом 3-х робочих днів з дати отримання Підрядником від Замовника Дозволу на початок будівельних робіт. Початок та закінчення робіт визначається календарним планом виконання робіт, який є невід'ємною частиною Договору (Додаток 3).
Згідно п.4.9 договору кінцевий термін виконання робіт - до 10.12.2020р.
Відповідно до п.8.2 договору підрядник негайно, але не пізніше наступного дня, у письмовій формі повідомляє замовника про можливе сповільнення або зупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин.
Підрядник зобов'язується розпочати виконання будівельних робіт протягом наступного дня з моменту отримання дозволу на початок будівельних робіт (п. 8.3).
Згідно п.11.1 договору за порушення термінів виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від загальної вартості робіт за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості робіт, з яких допущено прострочення.
Додатками №№1, 2 до договору сторони погодили договірну ціну, об'єктний кошторис, локальний кошторис (а.с.14-108).
Додатком №3 сторони затвердили календарний графік виконання робіт (а.с.109). Згідно календарного графіку початок виконання робіт передбачався у квітні (IV тиждень) 2020 року, закінчення - у грудні 2020 року.
Додатковими угодами сторони неодноразово вносили зміни до договору підряду, зокрема, до Календарного графіку виконання робіт на об'єкті (Додаток № 3) (а.с.110-121).
Так, додатковою угодою №146 від 17.04.2020р. п.4.9 договору сторони виклали в новій редакції, згідно якої кінцевий термін виконання робіт - до 10.12.2021 (а.с.111-113). Додатком № 3 сторони узгодили новий календарний графік виконання робіт, згідно якого початок виконання робіт - квітень 2020 року, закінчення - грудень 2021 р. ( а.с. 112).
Додатковою угодою №161 від 25.06.2021р. сторони доповнили п. 3.1 новим абзацом, згідно якого ціна договору та зобов'язання згідно кошторисних призначень на 2021 р. становить 17635825,00 грн. Доповнили договір додатком №3.1 Календарний графік виконання робіт (а.с.115-116), згідно якого сторони визначились, що роботи на вищевказану суму мали бути виконані в період з червня (IV тиждень) 2021 року по листопад (IV тиждень) 2021 р.
Додатковою угодою №239/39 від 31.08.2021р., в зв'язку з реорганізацією Закарпатської митниці, замінено у договорі від 17.04.2020р. №144 Закарпатську митницю Держмитслужби на Державну митну службу України в особі Закарпатської митниці (а.с.121).
Згідно підписаних сторонами довідок про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2020р. відповідачем виконано роботи на суму 1331205,00 грн., в липні 2021р. - на суму 470413,43 грн. , всього: 1801618,43 грн. (а.с.122-123).
Позивач вказує, що 08.11.2021р. направив відповідачу лист щодо недотримання календарного графіку робіт та просив надати відповідні пояснення (а.с.124).
23.06.2022р. позивач направив відповідачу претензію щодо сплати штрафних санкцій в сумі 4672545,30 грн., в зв'язку з неналежним виконанням умов договору підряду щодо строків виконання робіт (а.с.128-129).
В зв'язку з порушенням термінів виконання робіт з боку відповідача, Державна митна служба України в особі Відокремленого структурного підрозділу Закарпатської митниці звернулася до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Містобуд" 4672545,30 грн. штрафних санкцій, з яких: 3470966,49 грн. - пеня у розмірі 0,1% від загальної вартості робіт за кожний день прострочення та 7% штрафу від вартості робіт, з яких допущено прострочення понад 30 календарних днів, в сумі 1201578,81 грн.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори, що укладаються між суб'єктами цивільних правовідносин.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об'єкта будівництва визначений постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 "Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві".
Строки виконання робіт (будівництва об'єкта) встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення. Невід'ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду (п.17 постанови).
Установлення сторонами у договорі підряду строків виконання робіт (будівництва об'єкта) може пов'язуватися з виконанням замовником певних зобов'язань (надання підряднику будівельного майданчика (фронту робіт), передача проектної документації, відкриття фінансування, сплата авансу тощо).
Датою закінчення робіт (будівництва об'єкта) вважається дата їх прийняття замовником. Виконання робіт (будівництво об'єкта) може бути закінчено достроково тільки за згодою замовника (п.18 постанови).
Строки виконання робіт (будівництва об'єкта) можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у договір підряду в разі: виникнення обставин непереборної сили; невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов'язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт), проектної документації, ресурсів тощо); внесення змін до проектної документації; дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядника обставинами; виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт (будівництва об'єкта) (п.19 постанови).
Підрядник зобов'язаний виконати з використанням власних ресурсів, якщо інше не встановлено умовами договору підряду, та у встановлені строки роботи відповідно до проектної та кошторисної документації (абз. 1 п.31 постанови).
Порушення зобов'язань за договором підряду є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором підряду (п.110 постанови).
Застосування господарських санкцій до сторони, яка порушила зобов'язання за договором підряду, не звільняє її від виконання зобов'язань, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором підряду, чи управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язань (п.111 постанови).
Внесення змін у договір підряду чи його розірвання допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором підряду або законом. У разі відсутності такої згоди заінтересована сторона має право звернутися до суду. Внесення змін у договір підряду оформлюється додатковою угодою, про що робиться застереження у договорі підряду (п.117 постанови).
За змістом статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Судом встановлено, що протягом строку дії договору відповідач виконав будівельні роботи на загальну суму 1801618,43 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №3 за грудень 2020 року на суму 1331205,00 грн. та №4 за липень 2021 року на суму 470413,43 грн. (а.с. 122, 123).
Докази виконання відповідачем решти будівельних робіт на суму 17165411,57 грн. (18967030,00 грн. - 1801618,43 грн.) у матеріалах справи відсутні.
Факт невиконання робіт на суму 17165411,57 грн. відповідач не заперечує, вважаючи це результатом неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань в частині надання дозволу на початок будівельних робіт та неналежного оформлення технічного нагляду за будівництвом (прострочення кредитора).
Оцінюючи доводи відповідача щодо необхідності надання позивачем дозволу на початок будівельних робіт, суд зазначає наступне.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) на виконання будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Норми ч.ч. 1-3, 5 ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначають, що клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об'єкті або які знаходитимуться зовні такого об'єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта.
Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм і правил, затверджених згідно із законодавством.
Клас наслідків визначається для кожного об'єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).
Усі об'єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.
За умовами укладеного між сторонами договору підряду № 144 від 17.04.2020 р. клас наслідків будівництва виробничої бази ч. Чоп, вул. Латорицька ,12 - СС1 ( п. 2.1).
Відповідно до ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.
Оскільки об'єкт будівництва виробничої бази ч. Чоп, вул. Латорицька, 12 належить до об'єктів із незначними наслідками (СС1), дозвільним документом для виконання будівельних робіт є відповідне повідомлення про їх початок, а не дозвіл на початок будівельних робіт, що вказує на невідповідність умов договору нормам чинного законодавства.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що повідомлення про початок будівельних робіт по об'єкту будівництва за договором було зареєстроване 22.07.2020 (а.с.196-197), тому початок будівельних робіт по будівництву об'єкта виробнича база, м. Чоп вул.Латорицька, 12 має бути пов'язаний саме з вказаним повідомленням.
Щодо заперечень відповідача з приводу здійснення технічного нагляду, слід вказати наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про архітектурну діяльність" технічний нагляд - здійснення замовником контролю за дотриманням проектних рішень та будівельних норм і правилам, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.
Згідно зі ст.11 Закону України "Про архітектурну діяльність" технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат.
Відповідно до п.2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903, технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта.
Отже технічний нагляд здійснюється з метою контролю замовника за будівництвом і не є визначальним фактором для початку робіт з будівництва об'єкта.
Разом з тим, ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:
- подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
- видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Пунктом 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 р. № 747) будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:
подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;
видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".
З огляду на викладене, оскільки визначальною умовою для виконання будівельних робіт по будівництву об'єкта виробнича база, м.Чоп вул.Латорицька, 12 є повідомлення про початок виконання будівельних робіт, тому твердження відповідача про укладення лише 01.07.2020 договору про ведення технічного нагляду з інженером з технічного нагляду Генсецьким В.П. та про його розірвання в серпні 2021 р. є безпідставними та надуманими.
Суд враховує, що укладаючи 17.04.2020 договір підряду №144, сторони визначили, що роботи відповідачем мали бути виконані в період з квітня 2020 р. по грудень 2020 р. (а.с. 109), кінцевий термін виконання робіт 10.12.2020р., тобто за 7 місяців.
Додатковою угодою № 146 від 17.04.2020 р. (а.с. 111, 112) сторони внесли зміни до договору в частині кінцевого терміну виконання робіт, а саме до 10.12.2021 р., тобто період виконання збільшили на один рік.
Додатковою угодою №161 від 25.06.2021р., після часткового виконання підрядником робіт на суму 1331205,00 грн. сторони доповнили договір додатком 3.1 Календарний графік виконання робіт, згідно якого визначили графік виконання робіт на загальну суму 17635825,00 грн.
Згідно вказаного графіка роботи мали виконуватись у період з червня 2021р. по грудень 2021р.
Тобто, згідно з початковим графіком (а.с.109) планувалося розпочати підрядні роботи з IV тижня квітня 2020 року та закінчити у грудні 2020 року, тоді як згідно з останнім графіком (а.с.116) початок підрядних робіт заплановано на червень 2021 року, а закінчення - IV тиждень листопада 2021 року.
У матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача з пропозиціями щодо внесення змін до графіку виконання робіт та строку виконання робіт за договором, повідомлень про можливе сповільнення або зупинення виконання робіт з незалежних від нього обставин, як це передбачено п.8.2 договору підряду.
Крім того, відповідач не повідомляв позивача про неможливість розпочати будівельні роботи у кінці квітня 2020 року, у зв'язку з відсутністю повідомлення на початок будівельних робіт, як і не звертався до позивача щодо перенесення строків початку виконання підрядних робіт з урахуванням наведених обставин.
Судом встановлено, що будівельний майданчик та проектна документація були передані відповідачу 22.04.2020, повідомлення про початок будівельних робіт було зареєстроване 22.07.2020, однак, згідно з графіком (а.с.116) сторонами було погоджено перенесення початку виконання підрядних робіт на кінець червня 2021 року та закінчення їх у кінці листопада 2021 року, тоді як згідно з початковим графіком (а.с.109) розпочатися роботи на об'єкті мали в кінці квітня 2020 року, тому твердження про неможливість виконання робіт у встановлені договором строки у зв'язку з простроченням кредитора не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується наявними у справі доказами.
З довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2020 року вбачається, що відповідач роботи згідно договору розпочав лише в листопаді 2020 року (а.с.230), тобто допустив зволікання початку виконання підрядних робіт навіть після укладення позивачем договору про технічний нагляд 01.07.2020 №288 та реєстрації позивачем повідомлення про початок будівельних робіт 22.07.2020, що є додатковим підтвердженням неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором та наявність вини підрядника в затримці виконання робіт.
Враховуючи викладене вище, суд відхиляє доводи відповідача про те, що порушення строків виконання робіт викликане простроченням кредитора та обставинами, які не залежали від підрядника за договором.
Крім того, всі наведені відповідачем доводи не спростовують можливість виконання підрядних робіт за договором у строки, встановлені календарним графіком виконання робіт (а.с.116), яким було доповнено договір шляхом підписання додаткової угоди №161 від 25.06.2021, тобто у період з кінця червня 2021 року до грудня 2021 року.
З огляду на викладене вище, судом встановлено неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду в частині закінчення виконання підрядних робіт у встановлений договором строк - до грудня 2021 року, що є підставою для стягнення штрафних санкцій.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частини 2 статті 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст.231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Під час розгляду справи відповідачем не доведено наявність обставин, що унеможливили своєчасне виконання взятих на себе зобов'язань за спірним договором та які є підставою для звільнення його від відповідальності, передбаченої договором.
Доводи відповідача про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені та штрафу у зв'язку із відсутністю в його діях вини щодо прострочення зобов'язання не спростовують висновків суду щодо порушення відповідачем строків виконання робіт за договором.
Між сторонами у справі виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Керуючись свободою договору та майновою самостійністю вибору контрагента відповідач, уклавши з позивачем договір погодився з його умовами, у тому числі щодо об'ємів та строків виконання підрядних робіт.
Як було зазначено вище, згідно з п.11.1 договору за порушення термінів виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від загальної вартості робіт за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості робіт, з яких допущено прострочення.
Беручи до уваги положення ч. 2 ст. 9 ЦК України та ч. 2 ст. 4 ГК України, пеня може бути встановлена для забезпечення будь-якого договірного зобов'язання (як грошового, так і негрошового), оскільки вона належить до штрафних санкцій.
Однак, з урахуванням наведених вище норм чинного законодавства та з огляду на правову природу пені, суд зазначає, що нарахування пені може здійснюватися лише на суму несвоєчасно виконаного зобов'язання.
Перевіривши розрахунок пені (а.с.125), суд встановив, що нарахування пені здійснено позивачем не на суму несвоєчасно виконаного зобов'язання - 17165411,57 грн., а на суму загальної вартості робіт за договором 18967030,00 грн. без врахування часткового виконання робіт на суму 1801618,43 грн., що є помилковим та не відповідає нормам чинного законодавства.
Тому суд здійснив власний розрахунок пені на суму несвоєчасно виконаного зобов'язання у розмірі 17165411,57 грн., з урахуванням вихідних даних позивача, та встановив, що обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є вимога позивача про стягнення 3141270,03 грн. пені. У стягненні 329696,46 грн. слід відмовити за безпідставністю вимог..
Враховуючи те, що підрядні роботи за договором мали бути завершені у строк до грудня 2021 року та підрядник допустив прострочення виконання робіт за договором понад 30 календарних днів, нарахування штрафу у розмірі 7% від вартості робіт, з яких допущено прострочення (17165411,57 грн.), є правомірним та відповідає умовам укладеного договору.
Перевіривши розрахунок штрафу (а.с.126), суд встановив, що він є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, тому позовні вимоги про стягнення 1201578,81 грн. штрафу підлягають задоволенню.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, звертаючись до суду, сторони повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність заявлених вимог в сумі 4342848,84 грн., з яких: 3141270,03 грн. пені, 1201578,81 грн. штрафу.
В стягненні 329696,46 грн. пені суд відмовляє.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 65142,73 грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива "Містобуд" (м.Житомир, вул.Київська, 20, каб.325, код ЄДРПОУ 41654425)
на користь Державної митної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтерівська, 11г, код ЄДРПОУ 43115923) в особі Закарпатської митниці (88000, м.Ужгород, вул.Собранецька, 20, код ЄДРПОУ 43985560)
- 3141270,03 грн. пені;
- 1201578,81 грн. штрафу;
- 65142,73 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 02.01.24
Суддя Сікорська Н.А.
1 - до справи
- позивач (через Електронний суд)
- відповідач (через Електронний суд)