Справа № 472/992/23
Провадження №3/472/498/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року смт Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді - Орленко Л.О.,
з участю секретаря
судового засідання - Горбаненка А.О.,
потерпілої - ОСОБА_1 ,
представника потерпілої - адвоката Губської Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду №3 смт. Веселинове матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Покровка Веселинівського району Миколаївської області, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
19 жовтня 2023 року до Веселинівського районного суду Миколаївської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 110998 від 09.10.2023 року, 09.10.2023 року о 12.00 годині ОСОБА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_1 , яке виразилось в словесних образах та погрозах, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_2 не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою. В телефонному режимі повідомив, що перебуває на військовій службі, а тому не має змоги прибути до суду.
Суд, вислухавши пояснення потерпілої ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 , вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведено достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, то такий та його невід'ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об'єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 110998 від 09.10.2023 року зазначено, що 09.10.2023 року о 12.00 годині ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_1 , яке виразилось в словесних образах та погрозах, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 09.10.2023 року (а.с. 3) начальнику Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області, в якій вона просить вжити заходів до ОСОБА_2 , який вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 09.10.2023 року (а.с. 4) 09.10.2023 року о 12.00 годині ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ображав її грубою нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 суду показала, що в неї з ОСОБА_2 09.10.2023 року виникла сварка, після того як вона зробила йому зауваження на те, що він був у стані алкогольного сп'яніння, після чого він почав нецензурно лаятись в її адресу. Крім того, зазначила, що ніякої шкоди її психологічному здоров'ю діями ОСОБА_2 не було завдано та що вона його не боїться.
Відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_3 від 09.10.2023 року (а.с. 6) 09.10.2023 року о 12.00 годині її батько ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно її бабусі ОСОБА_1 , а саме, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ображав її грубою нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду показала, що 09.10.2023 року о 12.00 годині її батько ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно її бабусі ОСОБА_1 , а саме, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ображав її грубою нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.
За змістом статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з диспозицією статті 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства - це умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Для встановлення події адміністративного правопорушення, зазначеного у частині 1 статті 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з пунктом 14 статті 1 цього Закону, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (пункт 17 статті 1 цього Закону).
Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, яка була або могла бути завдана потерпілому) та причинний зв'язок між діянням та наслідками.
Отже, для правильної кваліфікації дій особи за статтею 173-2 КУпАП у виді психологічного насильства необхідною умовою є встановлення не лише застосування кривдником образливих, зокрема, нецензурних слів до потерпілої особи, а установлення факту, що такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 110998 від 09.10.2023 року, 09.10.2023 року о 12.00 годині ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_1 , яке виразилось в словесних образах та погрозах, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
З досліджених матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сталася сварка, в ході якої ОСОБА_2 висловлювався в адресу ОСОБА_1 словами нецензурної лайки.
Разом з тим, сварка, із застосуванням нецензурної лайки, яка склалася між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психологічному здоров'ю потерпілої не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_2 09 жовтня 2023 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Тобто єдиною підставою для складення протоколу відносно ОСОБА_2 була заява ОСОБА_4 , яку вона, як зазначила в судовому засіданні, лише підписала, а текст заяви писала її онучка ОСОБА_3 .
У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того факту, що під час сварки ОСОБА_2 діяв з умислом спричинити ОСОБА_1 емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, а відтак завдати шкоди її психічному здоров'ю.
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення
Враховуючи, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, то суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 221, 251, 280, 283 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Веселинівський районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області Л.О. Орленко