Справа №1329/4416/12
Провадження №1/944/2/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.12.2023 року м.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючої - судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підсудного - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши в судовому засіданні в залі суду у м.Яворові в режимі відеоконференції клопотання підсудного в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 296 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_4 29.04.2012 року біля 07год 00хв ранку, перебуваючи у стані алкогольного спяяніиня та знаходячись в м.Судова Вишня по вул.Сагайдачного Мостиського району Львівської області, поблизу ресторана «Людмила» з метою показати свою фізичну перевагу над ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи загальноприйняті правила та норми поведінки і присутність сторонніх осіб безпричинно наніс удар ногою у лице ОСОБА_6 , від чого останній впав на землю, а потім підійшовши до ОСОБА_7 наніс йому три удари кулаком руки в лице. Побачивши вказане ОСОБА_6 почав тікати, однак ОСОБА_4 наздогнавши його наніс йому удар ногою у спину від якого ОСОБА_6 через лавку впав на землю, ОСОБА_7 побіг в провулок, де його наздогнав ОСОБА_4 та наніс удар ногою у спину від якого ОСОБА_7 впав на бетонний квітник /клумбу/ правим стегном, після чого на землю, де ОСОБА_4 наніс йому ще три удари ногою по тілу . :
Згідно висновків судово-медичної експертизи у ОСОБА_8 виявленно синець та садно в правій брівній ділянці, який відносяться до легкого тілесного ушкодження, а у ОСОБА_7 виявленно синець на лівому плечі та синець на правій гомілці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, та закритий відламковий перелом правої стегяевої кістки, який за ознакою тривалого розладу здоров"я кваліфікується, як тілесне ушкодження середньої тяжкості.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, тобто хуліганство, злочин, передбачений ч.1 ст.296 КК України та умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження по ознаці тривалого розладу здоров"я, тобто злочин, передбачений ч.1 ст.122 КК України.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 подав до суду заяву, в якій просить звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі вимог ст.49КК України та закрити кримінальну справу.
Прокурор в судовому засіданні проти закриття кримінальної справи і звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності не заперечила. Крім цього, надала суду актовий запис про смерть №72 від 27 жовтня 2014року, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 41 помер.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву у якій просить кримінальну справу розглядати у його відсутності претензій до підсудного матеріального та морального характеру не має, не заперечує щодо закриття кримінальної справи відносно підсудного в зв'язку із закінченням строків давності.
Заслухавши думку учасників попереднього судового розгляду, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд прийшов до наступного.
Статею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 11-1 КПК України (в редакції 1960 року), суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ст.49 Кримінального кодексу України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.
У відповідності до ч. 2 ст. 11-1 КПК України (в редакції 1960 року), особа, на підставі ст. 49 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності із закриттям справи у зв'язку із закінченням строків давності, якщо вона проти цього не заперечує, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.
У ч.3 ст.4 КК України зазначено, що часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Положеннями ст.49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності, підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності, обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності застосовується за таких умов: з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч.1 ст.49 КК України строки давності; особа не ухилялася від досудового слідства або суду; особа до закінчення зазначених у ч.1 ст.49 КК України строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
Відповідно до вимог ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.122 КК України (в редакції чинній на момент вчинення злочину) відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Відповідно до вимог ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.296 КК України (в редакції чинній на момент вчинення злочину) відносяться до злочинів невеликої тяжкості.
Згідно п.2,п.3ч.1 ст.49 КК України в редакції чинній на момент вчинення злочину) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки в разі вчинення злочину невеликої тяжкості; п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
З п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 року №12, слідує, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 ККУкраїни, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялась від слідства або суду та не вчинила нового злочину.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК України та за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Судом роз'яснено обвинуваченому наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, зокрема, що таке звільнення не є реабілітуючими підставами, на що останній погодився.
Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.7-1 КПК України (1960року) провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв"язку із закінченням строків давності.
Згідно вимог ч.1 ст.248 КПК України, при наявності обставин, передбачених статтею 6, частиною першою статті 7, статтями 7-1, 7-2, 8, 9, 10 і 11-1 цього Кодексу, суддя закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом.
Отже системне тлумачення норми кримінального та процесуального закону свідчить про те, що до особи можуть бути застосовані положення ст.49 КК України у випадках, передбачених цією статтею та за наявності клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому таке клопотання подається стороною кримінального провадження, а не виключно підозрюваним, обвинуваченим або засудженим. Разом з тим кримінальний процесуальний кодекс вказує на обов'язковість згоди обвинуваченого на звільнення його саме від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі №192/3301/16-к від 25.02.2021.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_4 вчинив злочин передбачений ч.1 ст.296 КК України та ч.1 ст.122 КК України 29.04.2012року, тобто, на даний час минули строки передбачені п.2 ,п.3 ч.1 ст.49 КК України в редакції чинній на момент вчинення злочину), з врахуванням перебігу строку давності(час перебування у розшуку з 01.02.2017 по 14.05.2017, тобто 3 місяці 13 днів). Підсудний від суду не ухилявся, інших кримінальних правопорушень не вчинив, відтак він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за даними статтями на підставі ст.49 КК України.
Перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши заявлену згоду на таке звільнення від підсудного ОСОБА_4 суд, приходить до переконання, що заяву підсудного слід задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.296 КК України на підставі вимог ст.49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальну справу відносно ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.296 КК України слід закрити.
Відповідно до вимог ч.12 ст.154-1 КПК України, питання про повернення застави заставодавцю вирішується під час дізнання, досудового слідства в судовому засіданні суддею за клопотанням заставодавця, а після надходження справи до суду-судом у судовому засіданні при розгляді справи або в іншому судовому засіданні. Застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 03.10.2017року змінено підсудному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на заставу в розмірі 800 (вісімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13600 (тринадцять тисяч шістсот) гривень.
На виконання вищезгаданої ухвали суду ОСОБА_9 сплатив у Філії ЛОУ №10013 АТ «Ощадбанк»на рахунок НОМЕР_1 заставу за ОСОБА_4 в розмірі 13 600грн, що підтверджується квитанцією №11 від 04.10.2017року.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_9 слід повернути суму застави у розмірі 13 600 (тринадцять тисяч шісот) гривень, яка внесена 05.10.2017року ним, згідно квитанції №11 від 04.10.2017 Філія ЛОУ №10013 АТ «Ощадбанк» на рахунком отримувача НОМЕР_1 , призначення платежу - застава за ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, керуючись ст.7-1, 11-1, 154-1, 248, 275 КПК України в редакції 1960 року, ст.49 КК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву підсудного ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.296 КК України на підставі вимог ст.49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальну справу відносно ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.296 КК України - закрити.
Повернути ОСОБА_9 , суму застави у розмірі 13 600 (тринадцять тисяч шісот) гривень, яка внесена 05.10.2017року ОСОБА_9 , згідно квитанції №11 від 04.10.2017 Філія ЛОУ №10013 АТ «Ощадбанк» на рахунком отримувача НОМЕР_1 , призначення платежу - застава за ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СУДДЯ: ОСОБА_1