Єдиний унікальний номер судової справи 462/9987/23
УХВАЛА
про відмову у видачі судового наказу
02 січня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали заяви Львівського комунального підприємства «Сяйво» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,
встановив:
Рух справи.
Уповноважений представник ЛКП «Сяйво», в особі директора - Масюк У. Л., 20.12.2023 року (вх. № 27216) звернулася у Залізничний районний суд м. Львова із письмовою заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 5 594 грн. 90 коп. та 268 грн. 40 коп. судового збору.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2023 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М.
Судом у порядку ч. 5 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) 20.12.2023 року направлялися запити щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому порядку місце проживання фізичної особи - боржників.
Відповіді на вказані запити надійшли до суду 02.01.2024 року.
Щодо можливості видачі судового наказу.
Перевіривши письмову заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, а також дослідивши відповіді на запити суду щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому порядку місце проживання фізичної особи - боржників, суд дійшов висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу.
Так, відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України суд відмовляє у видачі судового наказу, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника.
Щодо інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - боржників.
Наказне провадження - це особливий спрощений вид цивільного судочинства, передбачений для розгляду справ, які не потребують повної та детальної процедури розгляду, спрямований на спрощений та ефективний захист безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу, який є судовим рішенням та одночасно виконавчим документом.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно отриманої відповіді з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області від 02.01.2024 року, надісланої на запит Залізничного районного суду м. Львова від 20.12.2023 року у справі № 462/9987/23 встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не значиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже встановити факт проживання та підтвердження такого достовірними доказами чи зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника ОСОБА_2 неможливо.
Підсумки.
Оскільки отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, тому суд відмовляє у видачі судового наказу на підставі ч. 9 ст. 165 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 165-166, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд -
постановив:
У видачі судового наказу за заявою Львівського комунального підприємства «Сяйво» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко